Цього року Азербайджан приймає у травні пісенний конкурс "Євробачення", Україна у червні - Чемпіонат Європи з футболу. В обох пострадянських державах серйозні проблеми з правами людини.
Запеклі шанувальники футболу є не лише серед пересічних німців, до фанатів цієї гри зараховують, наприклад, і канцлера Анґелу Меркель. Вона часто присутня на трибунах під час матчів німецької збірної. Та важко собі уявити, що такий політик як Меркель зможе спокійно дивитись футбол в одній компанії з президентом держави, у якій лідери опозиції перебувають за ґратами і де суттєво обмежена свобода слова.
Чи долучаться німецькі політики до закликів окремих громадських діячів натиснути на Україну в питанні прав людини та політичних свобод і чи готові до бойкоту європершості - це питання дедалі частіше ставлять журналісти у Німеччині.
Менеджер "Борусії" не виключає бойкоту України
Голова правління дортмундської "Борусії" Ганс-Йоахим Вацке заявив нещодавно, що розмірковує над можливістю бойкотування "Євро-2012", яке Україна приймає спільно з Польщею. "Звичайно, я хочу подивитися ці матчі, але я ще не впевнений, чи буду. Я поки розмірковую",- сказав він наприкінці лютого в інтерв'ю виданню Sportbild.
14 березня, вже в газеті Welt, Вацке знову висловив обурення скандальним вироком Юлії Тимошенко: "Кілька років тому усі німці сиділи перед телевізором і аплодували Помаранчевій революції. А тепер - що з нашою культурою протесту? Люди спокійно спостерігають за тим, що відбувається з Тимошенко." Вацке наголосив, що він обов'язково подивиться ігри, які відбуватимуться у Польщі. Зважаючи на те, що "Борусія" має мільйони шанувальників у Німеччині й по всій Європі, значимість висловлювань спортивного функціонера не слід недооцінювати.
"Євро" як піар влади?
Він далеко не єдиний у Німеччині, хто готовий до політичного маніфесту в зв'язку з цьогорічною футбольною першістю. Близько тижня тому в Німеччині стартував збір підписів під зверненням до Мішеля Платіні. Підписанти, серед яких, зокрема, й німецький політик Віола фон Крамон (Союз 90/Зелені), просять президента УЄФА "натиснути" на українське керівництво у питаннях прав людини. "У нас склалося враження, що українське керівництво спробує використати спортивну подію у цілях величезної піар-кампанії на свою користь, у той час як опоненти президента все ще у в'язниці, а незалежні мас-медіа не можуть працювати за міжнародними стандартами",- сказано у петиції до УЄФА.
Група активістів просить Платіні не заплющувати очі на те, що відбувається в Україні, а виступати в інтересах громадян України та всіх європейців: "Будь-ласка, порушуйте теми політичних утисків та прав людини публічно, кажіть про це українським офіційним особам та урядовцям."
Німецькі політики - проти бойкоту
Газета Welt опитала низку німецьких політиків на цю тему. В одному усі вони були єдині - бойкот проблем не вирішить. "Я - проти поспішних закликів до бойкотування таких подій як футбольний турнір та конкурс шлягерів, які у принципі мають мало спільного з політикою",- зауважив в інтерв'ю газеті міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле.
Вестервелле підкреслив, що вже давно вживає інтенсивних заходів "щодо правового поводження з пані Тимошенко та іншими опозиційними політиками": "Ми надіслали туди німецьких лікарів, критикуємо умови ув'язнення". Більшість німецьких політиків, незалежно від партійної приналежності, як і Вестервелле, не підтримують бойкоту. Міністр внутрішніх справ Ганс-Петер Фридріх, заявив, що бачить у футбольному чемпіонаті Європи "шанс для демократії в Україні".
Досвід проігнорованої Олімпіади-1980
Літні Олімпійські ігри 1980 року в СРСР бойкотували десятки країн світу, на знак протесту проти введення радянських військ до Афганістану та порушення прав людини у Радянському Союзі. Однак, як зауважують деякі оглядачі, швидкого ефекту та виконання вимог учасників бойкоту це не принесло.
"Важливо робити ставку на політичні та дипломатичні переговори", - така думка Ебергарда Ґінґера, німецького гімнаста, який отримав бронзову медаль на Олімпійських іграх 1976 року. Нинішній депутат Бундестагу каже, що він проти бойкоту, як під час спортивних подій 1980 року в Москві або 1984-го в Лос-Анджелесі.
Азербайджану готують "сюрприз", Україні ще не придумали
Чемпіонат Європи, втім, не єдина подія цього року, яка викликає неоднозначну реакцію правозахисників. 26 травня в Кришталевому палаці Баку відбудеться фінал європейського конкурсу поп-виконавців. Правозахисні організації голосно критикують порушення політичних прав та свобод в Азербайджані, яким керує в авторитарному стилі президент Ільхам Алієв.
Великобританія звернулась до офіційного Баку із закликом "звільнити усіх політичних в'язнів" ще перед початком "Євробачення". Водночас Лондон вимагає від організаторів події - Європейської мовної спілки (EBU) - дотримуватися своїх статутних завдань, а саме не лише розважати, "а й також інформувати про те, що ще відбувається в країні". А у Берліні виникла громадська ініціатива, яка закликає учасників конкурсу "Євробачення" виходити на сцену із символами на захист прав людини в Азербайджані. Червоні футболки з написами "Права людини" різними мовами узявся виготовити депутат Бундестагу від "Зелених" Фолькер Бек. Подібних оригінальних ідей щодо футбольної першості поки що немає. Але колишній президент Німеччини Рихард фон Вайцзекер спільно з іншими відомими світовими діячами, як от Далай-ламою, оприлюднив маніфест, в якому зазначається, що Україна "стоїть на роздоріжжі".
Автор: Захар Бутирський
Редактор: Євген Тейзе
Facebook
