Ставлячи під сумнів конституційність окремих положень антикорупційного закону, депутати не лише нівелюють його дієвість, а й ризикують поглибити прірву між Україною та ЄС, переконані експерти.
З 8 лютого цього року Конституційний Суд України розглядає справу за конституційним поданням 53 народних депутатів від Партії регіонів щодо конституційності двох пунктів чинного Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". Депутати сумніваються у відповідності Конституції України пункту 2 частини першої статті 7 закону, згідно з яким їм забороняється "входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку", а також пункту 2 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення", який передбачає надання депутатами у декларації за 2011 рік відомостей про витрати з моменту набуття законом чинності, тобто з 1 липня 2011 року.
Той факт, що депутати саме зараз звернулися до Конституційного Суду, свідчить про те, що вони нарешті прочитали ухвалений ними ж закон і усвідомили, що до 1 квітня мали б декларувати власні доходи і видатки за останні півроку, пояснив в розмові з Deutsche Welle Олексій Хмара, керівник представництва в Україні Transparency International. "Це говорить про те, що депутати серйозно сприймають новий антикорупційний закон, і побоювання окремих опозиціонерів й експертів про те, що це буде просто "гармата для стрілянини по горобцях", не справдилися", - каже Олексій Хмара.
Позитивний момент
Намагаючись скасувати через Конституційний Суд можливість контролю за їхніми фінансами, 53 депутати підтвердили, що не бажають потрапити у наступний парламент, переконаний Хмара. Адже тепер різноманітні громадські ініціативи при кожній нагоді згадуватимуть цих народних обранців поіменно, аби люди більше ніколи за них не голосували.
"Я думаю, що для протидії в політичному сенсі це зіграє позитивну роль. Люди будуть знати, хто знову іде до влади", - прокоментував Deutsche Welle конституційне подання Олександр Рябека, народний депутат фракції "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина" та голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення антикорупційної політики. Натомість що стосується протидії корупції, то визнання положення про декларацію видатків неконституційним, на думку політика, зведе нанівець усю роботу, яку Україна проробила за останні десять років, аби йти в ногу з Європою і цивілізованим світом. "Праця парламенту за останні два скликання - все нанівець. Бізнесмени будуть йти у владу і керувати, як це і є на сьогодні ", - розчарований Рябека.
Імовірні сценарії
У тому, що Конституційний Суд задовольнить подання депутатів, Рябека, зважаючи на останні рішення цієї інстанції, майже не сумнівається.
Представник антикорупційної мережі Transparency International в Україні Олексій Хмара натомість не думає, що Конституційний Суд визнає неконституційними обидві норми: "Я думаю, що можливе визнання неконституційним по першій частині, яка стосується володіння акціями. В сьогоднішньому формулюванні дійсно є за що зачепитися і дійсно порушуються певною мірою права на працю, в тому числі публічних службовців, депутатів, які володіють акціями". Крім того, за словами Олексія Хмари, цілком можливо, що ще до ухвалення рішення Конституційним Судом буде ухвалено закон про зміни антикорупційного законодавства, тож потреба тлумачення відповідного положення відпаде.
Що ж стосується пункту закону, який передбачає декларування депутатами видатків за друге півріччя 2011 року, то тут шанси невдоволених депутатів отримати перемогу менші, вважає Хмара. Адже вони намагаються аргументувати, вказуючи на норму про те, що закнодавство зворотної сили не має, та те, що нова форма декларації, у якій вказуються і доходи, і видатки, набула чинності лише з 1 січня 2012 року.
Сумнівна роль Конституційного суду
Утім, зрештою Олексій Хмара також не може з впевненістю передбачити рішення Конституційного Суду. "Зараз цей орган використовується виключно, знаєте, як такий освячувач не дуже позитивних дій владної команди, яким незручно прийняти це рішення самим в парламенті, оскільки їм скоро йти на вибори, а з Конституційного Суду не убуде, бо ніхто з нього спитати не може", - каже експерт. Зокрема, він нагадує приклад нещодавнього рішення Конституційного Суду щодо тлумачення Закону про вибори.
Тож, залежно від рішення Конституційного Суду, подання відомостей про видатки депутатів може бути відтерміноване на рік, і перші відомості про видатки з'являться відповідно після виборів – аж 2013 року. Щодо участі посадових осіб в акціонерних товариствах, то за умови повного скасування цієї норми, пояснює Олексій Хмара, "буде зберігатися поняття конфлікту інтересів, коли публічні службовці формально не очолюють відомі підприємства, але є їхніми основними акціонерами і з них доволі добре живуть".
Європейська реакція
Голова підкомітету ВР з питань законодавчого забезпечення антикорупційної політики Олександр Рябека переконаний, що у разі визнання неконституційності вищезгаданих пунктів Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" більше не варто очікувати на допомогу міжнародних фахівців чи експертів. Більше того, можливе поглиблення ізоляції України, вважає депутат: "Для нас кордони не відкриють в такому разі. Адже ніхто не хоче поширення явища, яке у нас просто вирує. Жодна копійка без гарантій, що тут іде належним чином протидія цьому злу, не надійде".
"Насправді Європейський Союз зараз чіпляється за будь-яку можливість показати Україні, що треба прозоріше і чіткіше вести свою публічну політику", - застерігає і керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара. Варто лишень пригадати нещодавнє припинення фінансування Брюсселем окремих програм втілення реформи української державної служби. Боротьба з корупцією, нагадує він, є одним з пріоритетних завдань, закладених у Плані дій з лібералізації візового режиму Єврокомісії.
В оприлюдненому 9 лютого 2012 року у Брюсселі другому звіті про імплементацію Україною цього плану зазначено, зокрема: "Нещодавно ухвалений закон є лише першим кроком на шляху до створення адекватної, послідовної та всеохоплюючої правової бази для боротьби з корупцією. Незважаючи на деякі позитивні нові положення, нове законодавство все ще не відповідає вимогам європейських та міжнародних правових документів достатньою мірою. Значні лазівки залишаються, і термінові заходи повинні бути ухвалені, аби усунути ці дефіцити". Тож подальше розхитування антикорупційного закону депутатами, переконаний Олексій Хмара, "однозначно вплине на загальний формат відносин з Заходом".
Автор: Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський
Facebook
