Уроки для Украины в контексте соглашения с США по добыче редкоземельных металлов: опыт Азербайджана
У 1994 році Азербайджан уклав одну з найвідоміших угод у нафтогазовій галузі, яка отримала назву "Контракт століття". Угода передбачала спільну розробку нафтового родовища Азербайджану (Азері – Чираг – Гюнешлі) разом з найбільш потужними нафтовими транснаціональними компаніями з 8 держав. Завдяки цьому стратегічному рішенню країна зміцнила національну безпеку, свою економіку та вивела її на новий рівень розвитку. Укладення цієї угоди стало результатом не лише прагматичного підходу до управління природними ресурсами, але й глибокого розуміння міжнародних економічних процесів, взаємодії з країнами-партнерами та глобальними компаніями, а також захисту національних інтересів своєї держави.
Цей досвід може бути надзвичайно корисним для України, особливо у питанні залучення іноземних інвестицій та технологій у видобуток рідкісноземельних металів. Потенційна угода між Україною та США щодо розробки цих стратегічних ресурсів може стати не менш важливою, ніж "Контракт століття" для Азербайджану, відкриваючи нові можливості для захисту нашої держави та розвитку вітчизняної економіки.
Азербайджан: як це було
"Контракт століття" був підписаний за ініціативи тодішнього Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва, який став справжнім Загальнонаціональним лідером країни у 1994 році в атмосфері серйозної внутрішньополітичної та зовнішньополітичної напруженості. У той час Азербайджан переживав важкі часи через активні бойові дії на заході та півдні країни. Незважаючи на цей важкий збройний конфлікт на території Карабаху та прилеглих районах, країна змогла здійснити економічний прорив, уклавши угоду з міжнародними енергетичними гігантами. Цей контракт мав стратегічне значення для Азербайджану не тільки з економічної точки зору, а й з точки зору національної безпеки. Ресурси, що їх обіцяла ця угода, дозволяли забезпечити стабільний потік доходів і, зокрема, фінансування оборонних потреб.
Ключовими підписантами угоди стали великі міжнародні компанії, зокрема British Petroleum, ExxonMobil, Amoco, Chevron, Statoil та інші транснаціональні корпорації. Вони взяли на себе зобов’язання інвестувати в розробку нафтових родовищ Азербайджану, зокрема знаменитого родовища "Азері-Чираг-Гюнешлі" на Каспії. Принципово новий для країни такий рівень співпраці з впливовими іноземними компаніями став потужним імпульсом для розвитку економіки та зміцнення міжнародних позицій молодої на той час Азербайджанської Республіки.
Незважаючи на незавершену війну на 20% своєї території (Бішкекська угода, укладена в травні 1994 року, передбачала лише припинення вогню), Азербайджан зумів зберегти стабільність, використовуючи ресурси від "Контракту століття" для посилення своєї політичної, безпекової та економічної стійкості на міжнародній арені.
Продовження угоди та її значення для України
У 2021 році "Контракт століття" був продовжений на новий термін, що стало ще одним доказом важливого значення та ефективності цієї угоди. Це продовження дозволило Азербайджану забезпечити ще більші інвестиції для розробки нових родовищ нафти та газу в умовах, коли світова енергетична ситуація зазнає значних змін.
Азербайджан повністю відновив свою територіальну цілісність та активно працює над розширенням нових можливостей, зокрема у співпраці з міжнародними партнерами у ОПК, сфері високих технологій, інфраструктури та енергетичної безпеки.
Для України, яка також прагне та добивається відновлення територіальної цілісності, на мій погляд, цей досвід є важливим з багатьох причин. Так само, як Азербайджан зумів використовувати свої природні ресурси для забезпечення національних інтересів у надзвичайно складній безпековій ситуації, нам варто зробити акцент на стратегічному використанні своїх ресурсів у контексті розробки рідкісноземельних металів.
Безпековий аспект: уроки для України
Азербайджан уклав свій важливий контракт під час активних бойових дій на своїй території. Це означає, що країна фактично використовувала економічну співпрацю з міжнародними партнерами як інструмент зміцнення своїх оборонних та безпекових позицій. Україна, яка також перебуває в умовах війни та дії правового режиму воєнного стану, має усі можливості не лише проаналізувати й спрогнозувати, як можливі угоди про видобуток рідкісноземельних металів можуть впливати на її стратегічні інтереси в контексті оборони та національної безпеки, а й використати це для значного посилення своїх позицій.
Один із ключових аспектів, на який варто звернути увагу, це мультилатиралізм та взаємодія зі стратегічними іноземними партнерами. Як показує досвід Азербайджану, співпраця з країнами-партнерами та потужними міжнародними компаніями дозволяє і залучати інвестиції, і укріплювати безпекові, політичні та економічні зв’язки, що може мати важливі наслідки для забезпечення національних інтересів країни.
Прозорість і взаємодія з міжнародними партнерами
Ще одним важливим уроком є необхідність забезпечення прозорості у процесі укладання угод та інвестування. Азербайджан зміг уникнути багатьох корупційних ризиків завдяки створенню чітких правил гри та наданню міжнародним компаніям певних гарантій щодо їх інвестицій. Нам варто звернути увагу на цей досвід і розглянути відповідні механізми контролю та моніторингу, щоб максимізувати вигоди для держави та її громадян.
Юрій Гусєв