Не только о социальной ответственности: почему важно приобщать ветеранов на публичную службу
Залучення ветеранів та ветеранок на публічну службу – не лише питання соціальної відповідальності. Це насамперед шанс. Шанс для тих, кому ми завдячуємо кожним новим днем, знайти своє місце у суспільстві, де вони зможуть працювати й змінювати державу зсередини. Шанс для державних органів отримати вмотивованих і професійних службовців, здатних привнести нові ідеї та підходи.
Ветерани й ветеранки мають унікальні навички: високу відповідальність, дисципліну, рішучість і стійкість, а також здатність приймати рішення в складних умовах. Часто це саме ті якості, яких бракує в багатьох сферах. Ми в Національному агентстві України з питань державної служби (НАДС) цінуємо досвід, здобутий під час військової служби, і прагнемо створити всі умови для того, щоб ці навички були ефективно використані на нових робочих місцях.
Окрім цього, залучення ветеранів та ветеранок до числа публічних службовців також може вплинути на рівень довіри до державних інституцій. Люди бачитимуть, що у державних органах працюють ті, хто на власному досвіді знає, що таке захищати державу і хто насправді розуміє реалії країни та її потреби.
Держава як надійний партнер ветерана у поверненні до активного суспільного життя
Від трьох до пʼяти мільйонів ветеранів буде в Україні після війни. Таку цифру називають наші колеги з Мінвету. Це не проста статистика – це люди, кожен із власною історією, досвідом, унікальними навичками та вміннями. Та попри ці відмінності, всі вони матимуть одне спільне завдання: знайти свій шлях у мирному житті, пройти етап відновлення та отримати належну підтримку для адаптації.
Повернувшись додому, перед кожним ветераном та ветеранкою рано чи пізно постає питання: "А що далі?". Хтось повертається на попереднє місце роботи, інші обирають новий фах чи навіть започаткують власну справу. Є й ті, хто зрозуміє, що їхній шлях – далі у війську.
Втім, у процесі пошуку себе після війни далеко не всі замислюються про можливість долучитися до публічної служби. Більшість шукає традиційні вакансії через відомі платформи, оминаючи можливість використати свої навички в інтересах держави на різних посадах – від інженерних до адміністративних й управлінських. Це саме той напрямок, де держава має бути надійним партнером у поверненні ветерана до активного суспільного життя, а її можливості – дієвими.
Сьогодні ветерани серед наших колег у Національному агентстві з питань державної служби, серед колег з інших міністерств, вони працюють і у багатьох органах місцевого самоврядування. Ми вдячні кожному та кожній за їхню силу та мужність, і невимовно цінуємо можливість сьогодні працювати пліч-о-пліч задля розбудови демократичної та соціально відповідальної держави.
Чути та розуміти потреби
Коли я говорю про необхідність залучати ветеранів та ветеранок на публічну службу, це не лише плани на майбутнє, а конкретні дії, які відбуваються вже сьогодні. Влітку НАДС разом із Мінветеранів запустили онлайн-мапу вакансій, яка розміщена на вебпорталі Е-ветеран. Її мета – спростити доступ до робочих місць на державній службі, об’єднавши їх на одному зручному ресурсі.
Крім того, ми розпочинаємо співпрацю з карʼєрним консультантом, який допомагатиме ветеранам і ветеранкам знайти свій шлях до публічної служби. Це важливий і потрібний крок, до якого ми прагнули і нарешті реалізуємо. Зазначимо і те, що наш кар'єрний консультант – також ветеран, за чиїми плечима виконання бойових завдань у Харківській, Луганській та Донецькій областях. Його власний досвід дозволяє краще розуміти виклики, з якими стикаються демобілізовані, та надавати практичні поради, що сприятимуть їхньому успішному долученню до числа публічних службовців.
Чути й розуміти потреби ветеранів – це пріоритет для кожної установи, організації чи компанії, що прагне побудувати ефективну ветеранську політику. Наразі ми активно координуємо наші дії з профільними міністерствами, ветеранськими організаціями та безпосередньо спілкуємося з ветеранами. Це дозволяє нам краще розуміти, як створити гідні умови для майбутніх колег, запропонувати цікаві кар’єрні можливості й допомогти їм реалізувати свій потенціал.
Проте для того, щоб залучення ветеранів на публічну службу стало справжньою історією успіху, недостатньо просто створити вакансії та забезпечити доступ до них. Необхідно також працювати над адаптацією самих робочих процесів та умов праці, щоб враховувати специфічний досвід ветеранів і їхні потреби. Публічна служба має бути гнучкою і готовою до змін – як у методах управління, так і в культурі спілкування.
З цією метою Національне агентство України з питань державної служби започаткувала практику тренінгів для HR-спеціалістів та керівників, яка передбачає зокрема знання з психології, комунікацій та методів запобігання конфліктів, адаптації ветеранів та ветеранок на робочих місцях. Крім того, працівників служб управління персоналом ознайомлюють із шляхом ветерана – від моменту демобілізації до повернення на робоче місце.
Важливо, щоб кожен ветеран відчував себе не просто частиною інституції, а насамперед людиною, чиї потреби розуміють і поважають.
І сьогодні, саме від нас залежить, наскільки швидко ми зможемо це зробити.
Наталія Алюшина