Добропорядочность под вопросом: как Высший совет правосудия пытается навредить судебной реформе?
Автори:
Ярослав Кузишин, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE
Марія Глушко, комунікаційниця Фундації DEJURE
Реклама:
Під кінець року Вища рада правосуддя (ВРП) вирішила поставити під загрозу судову реформу: недоброчесні судді отримають шанс залишитись на посаді всупереч темним плямам у біографіях.
У грудні 2023 року завдяки голові Комітету з правової політики Денису Маслову до Закону України "Про Вищу раду правосуддя" були внесені зміни. Відповідно до них Єдині показники для оцінки доброчесності і професійної етики суддів/кандидатів у судді затверджує ВРП після консультацій з Вищою кваліфкомісією суддів, Громадською радою доброчесності, міжнародними експертами та… одіозною Радою суддів.
Раніше Фундація DEJURE вже писала, що норма виглядає дуже нелогічною, оскільки оцінювання доброчесності і професійності суддів здебільшого перебуває у компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Громадської ради доброчесності (ГРД), які вже погодили спільні показники. Попри це, після тривалих дискусій робоча група все ж напрацювала притомний проєкт, який містить чіткі та ефективні механізми перевірки доброчесності.
Тож відтепер ВРП, ВККС і ГРД визначатимуть доброчесний суддя чи кандидат на посаду судді за певними правилами і критеріями, які збираються проголосувати вже завтра, 17 грудня. Почали розглядати це питання ще минулого тижня, попередньо не презентувавши напрацювання робочої групи громадськості. Щобільше, ВРП включила до останньої редакції Єдиних показників положення, які негативно вплинуть на оцінювання та можуть суттєво відкинути назад прогрес, якого було досягнуто.
Пояснюємо, де ж ВРП звернула не туди і що з цим робити.
Увіковічнена доброчесність
У проєкті з’явилося шкідливе положення, згідно з яким доброчесність судді або кандидата у судді може бути встановлена раз і назавжди. Тобто якщо одна з конкурсних комісій визнає особу доброчесною, то іншому органу буде заборонено повторно це перевіряти, навіть, якщо на конкурсі пропускали сумнівних кандидатів, як це було у випадку Етичної ради, яка ж і добирала чинних членів ВРП.
Цікаво, що за це рішення голосувала членкиня ВРП Інна Плахтій, у якої був явний конфлікт інтересів: вона бере участь в конкурсі в апеляційні суди, а раніше її доброчесність підтвердила Етична рада (ще на етапі конкурсу до ВРП). Тож, якщо це положення Єдиних показників проголосують — Вища кваліфкомісія суддів вже не зможе перевірити ту ж інформацію під час конкурсу до апеляційних судів ні щодо Плахтій, ні щодо будь-якого іншого судді. Це дає можливість утриматись на посадах особам, яких раніше, попри безліч питань до їх біографій, визнавали доброчесними, наприклад, під час конкурсів до ВРП, ВККС тощо.
Окремі члени ВРП також пропонували, що за цією логікою також остаточними треба вважати і рішення комісій про недоброчесність особи. Втім проти такої пропозиції рішуче виступив член ВРП Віталій Саліхов і фактично заблокував голосування щодо неї. Тож через відсутність одноголосності в Раді цю пропозицію наразі відклали до засідання 17 грудня.
Оптимальною у цьому випадку є пропозиція Робочої групи, згідно з якою попередні висновки можуть бути враховані, але не є визначальними для оцінки доброчесності судді чи кандидата.
Період перевірки — штучно обмежений
У практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Xhoxhaj проти Албанії") та українських законах оцінювання суддів чи кандидатів не обмежено певним періодом їхнього життя. Втім ВРП може звузити це. Зокрема, Сергій Бурлаков і Віталій Саліхов активно відстоювали ідею починати оцінку від часу отримання диплому чи початку професійної діяльності як правника. Остаточне голосування також відклали до 17 грудня.
Це ж перешкоджатиме всьому процесу, зокрема під час здійснення перевірки майна, яке зазвичай накопичується десятиліттями. Наприклад, як у випадку із суддею Інною Отрош-молодшою — вона не могла пояснити походження дороговартісної нерухомості, якою оволоділа до призначення на посаду. Це стало однією з причин її звільнення у жовтні 2024 року. Цього би не сталося, якби таке положення прийняли раніше.
Показники доброчесності не повинні штучно обмежувати оцінювання доброчесності певним етапом життя. Наприклад, якщо особа підтримувала збройну агресію Росії чи окупацію наших територій, то яка різниця мала вона тоді диплом юриста чи ні? У відповідального за перевірку органу має бути право оцінити такі вчинки, а не розводити руками: "Він тоді ще не був юристом".
Майно записане на родичів значення не має
17 грудня ВРП також розгляне питання майно кого з родичів судді чи кандидата у судді можна перевіряти. Як повідомляє ГРД, у фінальному проєкті Єдиних показників є положення, які "забувають" враховувати статки як і близьких членів сім’ї, так і родини (чоловік сестри, наприклад). Реєстрація чи перепис коштовного майна саме на "близьке коло" є звичною практикою корупціонерів. Відсутність перевірки членів родини фактично дає зелене світло давній схемі. Це знизить якість самого оцінювання, а також суперечить закону, який передбачає включення до досьє цієї інформації для перевірки.
Ухвалення Єдиних показників із цими пропозиціями — значний крок назад в очищенні судової системи від недоброчесних суддів чи кандидатів у судді, а отже, і пряма загроза для реформи. Водночас в такий спосіб Рада зв’яже руки і собі, і ВККС та ГРД у подальших оцінюванні і перевірці служителів Феміди або тих, хто має ними стати.
Щобільше ВРП примудрилась звести нанівець майже рік зусиль робочої групи, куди входили зокрема і представники громадськості, і міжнародні експерти. Те, що їх думку вкотре не враховують, свідчитиме, що формат робочих груп — лише красивий фасад для іноземних партнерів.
Громадськість розраховує, що члени ВРП все ж приберуть ці шкідливі положення з проєкту. Адже вони ставлять під загрозу всі зусилля направлені на очищення суддівського корпусу, а отже і судову реформу, втілення якої є однією з основних вимог нашої євроінтеграції. І відповідальними за цей провал буде кожен член ВРП, який підтримає загрозливі норми Єдиних показників доброчесності.
