Международный Реестр убытков для Украины: что делать украинцам в ближайшее время
У жовтні відбувся перший форум зі створення координаційної платформи Реєстру збитків для України та громадянського суспільства, в якому взяли участь представники офісу Реєстру збитків, органів влади, міжнародних партнерів та національних неурядових організацій.
В рамках цієї зустрічі учасники детально розглянули досягнення України в створенні міжнародного компенсаційного механізму та майбутні плани і можливі виклики.
Історичний досвід репарацій Першої та Другої світових війн показує, що це дуже довгий та складний процес. Репарації за Першу світову війну були остаточно виплачені у 2010 році, а репарації Другої світової війни ще досі виплачуються.
Якщо порівняти репараційний механізм Першої та Другої світових війн з розвитком цифрових послуг 20 століття, Україна демонструє безпрецедентну швидкість в створені майданчику для доступу постраждалим українцям до майбутніх репарацій.
Ще у листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію A/RES/ES-11/5 "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", в якій визначається необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків та рекомендовано створення міжнародного реєстру збитків в якості першого кроку.
Основним завданням Реєстру збитків є отримання та обробка поданих заяв і пов’язаних з ними доказів. Подання заяв здійснюється через веб-портал "Дія". Саме такий спосіб забезпечує спрощену та доступну можливість подати українцям заяви до Реєстру збитків. Станом на сьогодні подано понад 10 тисяч заяв щодо пошкодженого або знищеного житлового нерухомого майна.
Цікавим є той факт, що ці заяви поки не містяться в Реєстрі збитків, оскільки згідно розділу IV Правил подання, обробки та внесення заяв до Реєстру збитків, такі заяви мають пройти оцінку відповідності технічним вимогам та відповідати критеріям прийнятності.
Після подання заяви Секретаріат перевіряє всі файли, що додаються до неї, на доступність, читабельність та безпеку. Якщо будь-які файли виявляються недоступними, нечитабельними або зараженими комп’ютерними вірусами, шкідливим програмним забезпеченням або будь-якою іншою формою шкідливого програмного забезпечення, така заява не буде відповідати технічним вимогам. Секретаріат не буде розглядати заяву до тих пір, поки заявник не усуне технічні недоліки.
Прийнятність заяви встановлюється за наступними критеріями:
- (а) Заява подається належним заявником або його представником;
- (b) Заява стосується збитків, втрат чи шкоди, що сталася 24 лютого 2022 року або після цієї дати;
- (с) Заява стосується збитків, втрат чи шкоди, що сталася на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;
- (d) Заява стосується відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
В будь-якому разі про невідповідність технічним вимогам та категоріям прийнятності заявники або їх представники будуть повідомлені.
Всього затверджено 45 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру збитків. Ці форми стосуються вимушеного переміщення, порушення особистої недоторканності, втрати доступу до медичної допомоги або освіти, пошкодження, знищення або втрати майна, втрати історичної, культурної та релігійної спадщини, шкоди навколишньому середовищу, розмінування, гуманітарних видатків, збитків бізнесу та інших економічних витрат. Категорії заяв можуть уточнюватися або доповнюватися протягом імплементації Реєстру збитків.
На сьогодні відкриті для подання заяви щодо пошкодженого або знищеного житлового нерухомого майна. Найближчим часом планується відкрити для подання наступні категорії заяв, зокрема щодо смерті та зникнення близьких членів сім’ї, вимушеного внутрішнього переміщення, знищення інфраструктури України, а також низки додаткових категорій, пов’язаних із пошкодженням та знищенням майна.
Усі категорії заяв планують відкрити до квітня 2025 року.
За підрахунком Уряду очікується від 6 до 8 млн. заяв. Українці можуть подати декілька заяв одночасно в межах різних категорій. Наприклад, якщо у вас зруйнована квартира і ви перемістилися в інше місто, то ви можете подати заяву, як щодо зруйнованого житлового нерухомого майна, так і щодо внутрішнього переміщення. Це правило стосується також всіх інших категорій.
До речі, отримання компенсації в межах державної програми єВідновлення не перешкоджає зверненню із заявою до Реєстру збитків. Ми всі прекрасно розуміємо, що через граничні розміри виплат, отриманих від держави за програмою єВідновлення, їх може бути недостатньо аби покрити всі витрати на відновлення житлового майна.
Зараз критерії оцінки збитків не встановлені. Достеменно невідомо як буде оцінюватися шкода завдана внутрішнім переміщенням, втраті близької людини, полону, тортур або втрата житлової нерухомості тощо. Відповідь поки що на це питання відсутня. Сума компенсації буде визначена майбутньою комісією з розгляду заяв.
Поряд із цим треба розуміти, що Реєстр збитків не є судовою інстанцією з гарантіями оскарження або перегляду рішення вищою інстанцією. Регламентами Реєстру збитків не передбачено можливість оскаржити рішення комісії про розмір компенсації, або про відмову у виплаті компенсації.
Проте, в будь-якому разі, заяви до Реєстру збитків необхідно подавати. Значна кількість зареєстрованих заяв в Реєстрі збитків – це сильний аргумент для міжнародної спільноти та заклик до рішучих дій союзників України.
Велику кількість заяв точно не можна буде проігнорувати. Україна зможе використати цей факт, як потужний аргумент для наступних кроків реалізації такої формули компенсаційного механізму – створення комісії та наповнення джерел виплат за рахунок заморожених Російських активів.
Окрім зовнішньої політики, є внутрішньодержавні проблеми, які варто вирішити аби забезпечити технічні можливості постраждалим особам подати заяву до Реєстру збитків. Наразі не охоплена така категорія заявників, як малолітні діти або недієздатні особи. Держава планує забезпечити подання заяв від такої категорії заявників офлайн законними представниками через мережу ЦНАПів.
Але мережа ЦНАПів є альтернативою для центрів громад або обласних центрів. І знову ж таки, враховуючи великий наплив громадян, навряд чи ЦНАПи зможуть справитися без нарікань. Досвід реалізації державної програми єВідновлення нам показав, що у великих містах талончики швидко закінчуються. Так, для прикладу, в Кривому Розі талончики видаються лише протягом 2 хв: о 08:00 видача розпочинається, а вже о 08:02 завершується. Також людям доводилося очікувати по 2-3 місяці щоб потрапити на перший прийом до реєстратора. Таким чином люди не можуть зареєструвати свої речові права в Державному реєстрі речових прав. Проблеми зі спроможностями реєстраторів фіксують і в інших великих містах (Миколаїв, Одеса тощо). Сервіс від держави з мобільними ЦНАПами не працює. Принаймні в деокупованих громадах Півдня України вони не спостерігаються нашими бенефіціарами і спеціалістами.
Лінія фронту, в переважній більшості, проходила через села, які віддалені від центрів громад або обласних центрів. В деяких селах немає стійкого інтернету, мережі телефонного зв’язку, а в деяких бодай асфальтної дороги. В більшості громад Херсонської області віддалені села не пов’язані прямим транспортним сполученням з центрами громад.
Вирішити ці проблеми можуть неурядові громадські організації за рахунок міжнародних проєктів з підтримки людей, що постраждали від війни, забезпечивши їм умови для подання заяв до Реєстру збитків. Це може бути консультування таких осіб щодо подання заяв, їх супровід, допомога з використанням вебпорталу, адже в переважній більшості, це люди похилого віку, які недостатньо володіють сучасними електронними пристроями, мобільними телефонами, планшетами, комп'ютерами тощо.
Надання юридичної допомоги для отримання державних компенсацій за пошкоджене або знищене житло єВідновлення реалізується Південною стратегією розвитку у партнерстві з Acted Ukraine за підтримки Гуманітарного фонду для України"
Автор: Олександр Мінкін, Експерт із правого захисту прав на житло, землю та майно в Херсонській та Миколаївській областей
Співавтор: Ольга Клешня, Експерт із правого захисту прав на житло, землю та майно в Харківській та Донецькій областей