Телемарафон, сюжеты о жирафах и нападение москитов. Как Минкульт тратит средства на информполитику

Понедельник, 28 октября 2024, 12:12

Телемарафон "Єдині новини" – важливий інструмент інформаційної політики. Він інформує громадян про достовірну інформацію щодо ситуації на фронті, перемовин з західними партнерами, поставок озброєння та об’єктивно висвітлює нашу економіку. Мені би хотілося так вважати, але українці дають свій фідбек "Єдиним новинам": на початку 2024 року лише 36% респондентів йому довіряли. Довіра регулярно падає.

Від єдиного джерела верифікованих новин до ефірів з екстрасенсами. Телемарафон пройшов довгий час, але його ефективність стоїть під питанням. Мені вдалося отримати великий звіт від Державної аудиторської служби щодо роботи Міністерства культури та інформаційної політики (тепер Міністерство культури та стратегічних комунікацій). Є цифри та факти, які змушують засумніватися в ефективності наших комунікацій та ревізії витрачених державою коштів.

Мінкульт вручну перенаправив кошти з одного держпідприємства на інше 

Є державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (далі – МПІУ), на яке в 2023 році виділили 1 мільярд 607 мільйонів гривень. Саме з ДП МПІУ надалі виділяються кошти на виробництво контенту для телемарафону та інші проєкти. Однак базово ці гроші мали піти не зазначеному підприємству, а ДП "Центр захисту інформаційного простору України" (далі – ЦЗІПУ). 

Реклама:

Зі звіту, який я отримав, стає відомо, що перерозподіл коштів відбувся на підставі довідки від Мінкульту за підписом заступниці цього міністерства  з цифрової трансформації Анастасії Бондар. А перед цим у лютому 2023-го тодішній Міністр відомства Олександр Ткаченко дав доручення про перерозподіл коштів, завдяки чому МПІУ замість ЦЗІПУ і отримав понад мільярд гривень. 

Мало того, що такий широкий жест на користь МПІУ виглядає підозрілим, він ще й є сумнівним з точки зору закону. Адже довідка не може бути підставою для того, аби переспрямувати значні кошти на інше підприємство. Порядок використання коштів, що регулює виробництво програм для державних потреб, визначений постановою Кабміну №915 і такі рухи прямо суперечать урядовому документу. Замість цільового виділення на ДП ЦЗІПУ в Міністерстві вирішили в ручному режимі направити кошти на інше державне підприємство. 

Телемарафон: кому скільки?

До "Єдиних новин" ввійшли 4 приватні телеканали, які у 2023 році отримали 538 мільйонів 146 тисяч гривень. Але розподіл коштів виявився нерівномірним. Вартість однієї години мовлення у всіх учасників різна: 

  • "Ми Україна" – 195,63 тис. грн. 
  • "Інтер" – 124,27 тис. грн, 
  • "1+1" – 140,72 тис. грн.
  • "ICTV" – 143,21 тис. гривень.

Незрозуміло, чим зумовлена така велика різниця у вартості ефірної години між каналами "Ми Україна" та "Інтером" та чому всім контрагентам держава не визначила "обґрунтовану" вартість та рівні за вигідністю умови. Проблема в тому, що ДП МПІУ (з якої й виділяються кошти) не визначило індивідуальних вимог, які мають виконувати телеканали та як мають сприяти нашій інформаційній безпеці.

Договори передбачають досить загальні вимоги: виробництво інформаційних програм в прямому ефірі, виробництво інформаційних програм українською мовою; забезпечення ведення прямого ефіру зі студії щодня, прямі включення експертів, журналістів з місць подій, пряма трансляція брифінгу тощо. 

Формально канали виконують поставлені завдання. Фактично на телемарафоні можна побачити екстрасенсів та експертів досить сумнівної якості. Замість протидії російській дезінформації та чесній картинці ситуації в країні, ми отримуємо продукт, якому довіряє все менше українців. Але ми продовжуємо за це платити коштами з державного бюджету.

Одна з ключових проблем – відсутність рамок та моніторингу. До прикладу, оцінка ефективності цієї державної програми навіть не передбачалася до того, як я зробив про це запит на початку 2024-го. Мінкульт дає кошти, але не проводить аудит того, чи досягне ДП МПІУ поставлених задач. Бо реальних задач ніхто й не ставив. 

Держава профінансувала сюжети про фекалії жирафів та чоловіка, який береже цноту

Відсутність моніторингу та аудиту – одна з ключових проблем у нашій інформаційній політиці. Іноді хапаюся за голову, коли розумію, на що пішли кошти платників податків. 

Знову таки, з наданого мені звіту Держаудиторської служби дізнався, що в 2023 році  ДП МПІУ замовило у ТОВ "ІМАЖИНАРІУМ" створення концепції щодо наповнення і просування діджитал-платформ. "Імаржинаріум" запропонував концепт, у якому просування України висвітлюється у статтях та відеоматеріалах з новинами, розважальним та аналітичним контентом про події в Європі. При цьому українське бачення в цих матеріалах чомусь не має перевищувати 30% від усього контенту. 

У ДП та Мінкульті чомусь погодилися на таку концепцію, провели конкурс і визначили чотирьох переможців: ТОВ "Маркер Медіа", ФОП Круль Максим Юрійович, ФОП Кисілевич Дмитро Петрович, ІП "1+1 ПРОДАКШН". З цими чотирма суб’єктами підписали договори загалом на суму майже 40 мільйонів гривень. 

І знову повертаємося до доцільності витрачених коштів та моніторингу. До прикладу, "Маркер медіа" займається проєктом "Прихований кут"/"Hidden Angle", який складається з 26 випусків (хронометражем по 10 хвилин) та вартує 4 млн 196 тис грн. У цьому проєкті вийшли такі сюжети:

  • "Giraffe Feces Turned into Unique Accessories", в якій мова йде про те, що фекалії жирафів перетворюються в унікальні аксесуари в Міннесоті;
  • "Outrageous Heist! Man Steals Bus Over Train Ticket Drama in Poland!", де йдеться про те, що чоловік викрав автобус в Польщі через відсутність квитка;
  • "The 75-Year-Old Virgin: Hiding Behing a 15-Foot Fence", де розповідається про те, що чоловік 55 років ховається від жінок за парканом, зберігаючи свою цноту;
  • "Mosquito Swarm Invasion: Plane Crew's Unconventional Solution!" – про те, що москіти захопили літак, змушуючи екіпаж перейти в іншу частину літального апарату;

Важко повірити, що на ці програми пішли державні кошти. Матеріал випускали на ютуб-каналі "The Gaze", який не виправдовує своїх вкладень. Контент на ньому набирає від кількох сотень до кількох тисяч переглядів. Але і в цьому випадку важко говорити про виконання чи невиконання задач, бо, схоже, що їх ніхто й не ставив. І тим паче не поспішає аналізувати доцільність витрачених коштів. 

Відсутність чіткої інформаційної політики – це велика загроза

З матеріалів про жирафів можна, звісно, посміятися, але зараз точно не до жартів, бо на це пішли державні кошти. Наш ворог вкладає тонни грошей у свою пропаганду для різних цільових аудиторій і нам просто критично необхідно цьому протидіяти.

Держава має виділяти кошти на інформаційну політику. Це також частина нашої безпеки, адже інформація стає однією з найстрашніших видів зброї 21 століття. Наразі так виглядає, що кошти, яких критично не вистачає, виділяються хаотично та використовуються без чітких цілей та аналізу їх досягнення. 

У нас велика проблема з контролем витрат державних коштів на забезпечення інформаційної безпеки з боку Мінкульту. Саме Міністерство має забезпечити ефективне та цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Поки що ми від цього дуже далекі. Чим дуже ефективно користується ворог. Ми маємо змінити цю ситуацію. 

Ярослав Юрчишин

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Как не превратить военного омбудсмена в свадебного генерала

Полюбите критическое политическое искусство. Речь Елены Апчел на награждении УП 100

ЕС ограничивает, Украина – дает преференции. Что должно измениться в рекламе табачных изделий

Діти Майдану

Дорогой ценой

Санкции работают, но недостаточно: как усилить международное давление на Россию