Пять оттенков антикоррупционного правосудия
Цьогоріч Вищому антикорупційному суду виповнюється 5 років. З моменту його створення вже чимало говорилося як про здобутки, так і про виклики, які перешкоджають досягнути завдань кримінального провадження. Проте ці п’ять років роботи ВАКС показали ще дещо.
Чи не всі справи щодо топкорупціонерів перебувають під пильним моніторингом громадськості. І це не дивно, адже ідеться про одну з найгостріших для українського суспільства проблем, тому справедливе покарання за корупційні злочини для нас вкрай важливе. І головне тут слово – справедливе.
Саме для того, щоб кожен охочий міг оцінити шлях до реалізації такої справедливості, тобто відстежувати розгляд справ Антикорсудом, ми в Transparency International Ukraine запустили платформу "ВАКС вирішив", де можна не лише проглянути всі рішення суду, а й отримати якісну аналітику від експертів.
Проте що відбувається з вироками, які ВАКС та АП ВАКС уже винесли? Які з них уже стали знаковими? Ми розглянули деякі рішення ВАКС за 5 років, які вважаємо показовими в його роботі – як для засуджених, так і взагалі для подальшої судової практики.
Всі кола суду у справі Сольвара
Справа екснардепа Руслана Сольвара – одна з тих, що за п’ять років роботи ВАКС пройшла всі судові інстанції, а деякі навіть двічі. І хоч останнє рішення щодо неї було прийняте у серпні 2024 року, це ще може бути не кінець.
А все тому, що у Вищому антикорупційному суді була відсутня згода щодо того, як кваліфікувати склад інкримінованого Сольвару злочину – зловживання народними депутатами щодо отримання компенсацій за квартири. Це не класичний приклад зловживання службовими повноваженнями, а йшлося про депутатські гарантії, які є невідʼємною складовою його статусу.
Йдеться про те, що народні депутати можуть отримувати компенсацію за винайм готельного номера. Така гарантія надається за умови, якщо нардеп не забезпечений житлом у Києві, а "прописаний" у населеному пункті на відстані понад 30 кілометрів від Києва. І ось щодо того, що робити, коли нардеп отримував компенсацію, але права такого не мав – виникали найбільші дискусії.
У червні 2021 року Руслана Сольвара виправдала перша інстанція, адже встановила, що народний депутат України не може ставити обов'язкові для виконання апаратом ВРУ вимоги щодо здійснення компенсації витрат за винайм готельного номера. Усе тому, що посадовці Апарату ВРУ не підпорядковуються народним депутатам, а мають інших керівників. Тобто народні депутати не використовують свою владу при поданні таких заяв.
Але вже у вересні 2022 року екснардепа засудила АП ВАКС. Судді встановили, що обвинувачений не зловживав владою, але умисно використав надані гарантії щодо забезпечення житлом усупереч інтересам служби та не повідомив про те, що отримав у спадщину квартиру у столиці – і втратив підстави для компенсації.
Тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, він вчинив, зловживаючи своїм службовим становищем, а саме можливостями, які йому надавав статус народного депутата. Судді апеляції вирішили, що мають право змінювати кваліфікацію в частині того, чим саме зловживав нардеп – владою чи службовими повноваженнями, і виносили рішення з огляду саме на зловживання повноваженнями.
Проте на цьому пригоди Сольвара і його депутатських гарантій не скінчилися. У грудні 2023 року Верховний Суд скасував рішення АП ВАКС та скерував справу на новий розгляд. На думку суддів ВС, апеляційна інстанція, хоч і має право дати іншу правову оцінку фактичним обставинам, установленим під час кримінального провадження, не може такою зміною погіршувати правове становище обвинуваченого.
Враховуючи, що Сольвар захищався від інкримінованого йому зловживання владою, а засудили його за зловживання службовими повноваженнями, Верховний Суд встановив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. І, як наслідок, оскаржуваний вирок скасували й призначили новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зрештою після чергового судового розгляду Сольвара засудили до 3 років позбавлення волі. Тут цікаво, що з винесенням остаточного рішення суддям теж довелося почекати – спершу Сольвар тривалий час не з’являвся на засідання через хворобу, а потім взагалі підписав контракт із ЗСУ. Це стало новим викликом для ВАКС, бо наступні два місяці суд не міг провести засідання через службу екснардепа. Зрештою судді таки прийняли рішення, і оскільки Сольвара засудили, його контракт має припинитися.
Таким чином, сам того не бажаючи, Руслан Сольвар доклався до розвʼязання важливої проблеми в кримінальному праві – визначення змісту поняття "зловживання владою". Таких справ ще чимало у Вищому антикорупційному суді, і ми впевнені, що не всі обвинувачені раді такому розвитку судової практики.
Справа Магути і Шулежко: виправдання через прогалини в законі
Ще від самого запуску ВАКС ми наголошували, що правосуддя – це не виключно про засудження особи, а про якісний судовий розгляд. Навряд чи всі правоохоронні органи, навіть НАБУ, працюють безпомилково. І в разі, якщо суд встановлює наявність помилок, повинен бути виправдувальний вирок. Рішення у справі голови Рахункової палати Романа Магути та членкині Рахункової палати Марії Шулежко – один із таких прикладів.
Сторона обвинувачення вважала, що колишній голова Рахункової палати Роман Магута та ексчленкиня цього органу Марія Шулежко у 2014 році протиправно заволоділи службовою квартирою в порядку приватизації. Слідство переконувало, що Шулежко не потребувала службового житла, однак вона його отримала після того, як її племінник приватизував квартиру та подарував їй. Водночас формальних порушень чинного законодавства прокурор САП тоді не навів.
Суд зі свого боку вказав на цю прогалину в роботі сторони обвинувачення. І особливу увагу приділив якості законодавства про виключення житла із переліку службового.
Так, судді вказали на відсутність у законах чітких критеріїв, за яких можна встановити, що керівник установи, у цьому випадку – Роман Магута, безпідставно звернувся із клопотанням про виключення житла з-поміж службового. А це ускладнило оцінку його дій в контексті зловживання службовим становищем. Та й загалом давно відомо про недоліки в нормативному регулюванні поводження зі службовим житлом для поліпшення житлових умов працівників підприємств, установ та організацій.
Власне через наведені недоліки суд визнав, що у цій справі відсутні підстави для динамічного тлумачення положень статті 191 КК України, зокрема, поняття "зловживання службовим становищем". Варто відзначити, що досудове розслідування та судовий розгляд цієї справи тривав з 23 червня 2016 року по 6 квітня 2023 року. У листопаді 2023 року АП ВАКС підтвердила законність виправдувального вироку.
І ця справа показує нам, що прогалини в правовому регулюванні можуть призводити до неправильної оцінки обставин стороною обвинувачення. Так у цьому випадку після тривалого судового розгляду було постановлено виправдувальний вирок.
Засудження, попри протидію правосуддю: 7 років позбавлення волі для експосадовця ГПУ Суса
Засуджений Дмитро Сус відомий тим, що в Офісі Генпрокурора (ГПУ) працював у так званому "департаменті Кононенка-Грановського" – підрозділі, який займався розслідуванням особливо важливих справ у сфері економіки, а свою народну назву отримав за прізвищами депутатів від БПП, наближених до президента Порошенка.
За версією слідства та суду першої інстанції, Сус зловживав повноваженнями слідчого та керівника слідства під час розслідування справ щодо незаконного грального бізнесу. На думку правоохоронців, і цю ж позицію підтримали судді ВАКС, АП ВАКС та Верховний Суд, Сус привласнив собі 423 тис. грн, а також продав зокрема 11 гральних столів, 32 стільці, 10 ігрових автоматів, електронну рулетку, 12 дисплеїв та металеву статую жінки.
ВАКС почав розглядати справу Суса ще у вересні 2019-го і виніс вирок у січні 2023 року. Тут важливо, що під час розгляду Антикорсуд підтвердив більшу частину обвинувачення прокурора САП, водночас визнав обвинувачення у привласненні відеореєстратора з кабінету Суса необґрунтованим, бо підсудний, згідно з доказами, не був присутній на цьому обшуку.
В результаті екскерівника слідчого підрозділу ГПУ визнали винним за привласнення та розтрату майна, отриманого під час обшуків, та засудили до 9 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та конфіскацією майна. Але надалі АП ВАКС зменшила строк призначеного покарання до 7 років, і Верховний Суд підтвердив законність такого засудження.
Ця справа важлива тим, що навіть попри переховування обвинуваченого по різних лікарнях та інші перешкоди правосуддю суд все ж розглянув справу по суті, і Дмитро Сус був притягнутий до реальної кримінальної відповідальності.
Коли сплив час: звільнення від покарання екссудді Ющука
Ми не просто так регулярно говоримо про строки давності в корупційних справах, і кейс екссудді Ющука – яскравий приклад потреби в таких розмовах і реальних рішеннях для розвʼязання проблеми.
Колишньому судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Олегу Ющуку інкримінували те, що він запропонував за $500 вплинути на суддю, який розглядав справу про притягнення особи за нетверезе водіння. Тобто Ющука обвинувачували у зловживанні впливом, яке криміналізоване за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Імовірна пропозиція Ющука відбулась у грудні 2017 року, а в березні наступного року екссуддя повідомив обвинуваченому, що гроші треба передати через адвоката. Зрештою Ющука затримали при отриманні мічених купюр.
Первинно справу слухав Млинівський районний суд Рівненської області, але згодом її передали до ВАКС – після його створення. Розгляд в суді першої інстанції тривав майже 3 роки, а перший апеляційний перегляд – майже рік.
20 липня 2022 року ВАКС визнав винним Олега Ющука у тому, що той вимагав гроші для впливу на ухвалення рішення своїм колегою. Його позбавили волі на 3 роки. Апеляція не погодилася з деякими доказами, які використала перша інстанція, але присуджене покарання не змінила.
Зі свого боку Верховний Суд у жовтні 2023 року встановив, що АП ВАКС не повністю оцінила всі доводи сторони захисту та допустилася суперечливих висновків, тому вирок скасував та відправив на новий розгляд в апеляцію.
І вже у квітні 2024 року АП ВАКС вкотре змінила вирок в частині доказової бази. Судді констатували, що окремі негласні слідчі дії проводилися без дозволу слідчого судді, але покарання залишили те ж саме. Щоправда, Ющук від того жодним чином не постраждав – справу розглядали так довго, що його зрештою звільнили від відбування покарання через сплив строків давності.
Таким чином, якби не помилки роботи органу досудового розслідування та різні підходи до оцінки правомірності доказів, Ющук міг би бути відбувати реальне покарання, але цього не сталося. Водночас ця справа показує розвиток практики застосування законодавства за різних фактичних обставин.
Неправильне розуміння кримінального закону у справі ексголови Державіаслужби Антонюка
Епопея у цій справі почалася ще у 2014 році, а отримала свою розвʼязку в липні 2024-го.
Протягом 2014 року пасажирські рейси на маршруті "Київ – Тегеран – Київ" здійснювали дві авіакомпанії – "МАУ" та "Українсько-середземноморські авіалінії" (UM Airlines). За міжнародними домовленостями, кількість рейсів на цьому маршруті не мала перевищувати чотирьох на тиждень – і лише від однієї авіакомпанії. Однак фактично цей ліміт перевищили, через що Іран неодноразово звертався до Державної аудиторської служби України.
Зрештою в листопаді 2014-го Іран не пустив літак "МАУ" у Тегеран, тож тодішній голова Державіаслужби Денис Антонюк дав вказівку начальнику одного з управлінь відхилити заявку "Українсько-середземноморських авіаліній" на додатковий рейс, тим самим надавши перевагу "МАУ". Внаслідок цього було скасовано рейс UM Airlines, авіакомпанія зазнала 250 тис. грн збитків. А вже колишній очільник Державіаслужби отримав звинувачення в тому, що використав своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи в інтересах МАУ.
З вересня 2016 року і наступні три роки справу слухали в Шевченківському районному суді міста Києва, а потім передали до ВАКС. І у січні 2023 року ВАКС виніс обвинувальний вирок, який менше ніж за рік, підтвердила також і Апеляційна палата.
Але справа перейшла у Верховний Суд, і його рішення спричинило справжню дискусію. Касаційна інстанція встановила, що порушення закону, які б допустив Денис Антонюк, не було, а тому його слід виправдати.
Ця справа цікава тим, що Верховний Суд звужено протлумачив одну з ознак службового зловживання. І це вже викликало дискусію в правничому середовищі. Йдеться про те, що в КК України однією з ознак службового зловживання є вчинення всупереч інтересам служби. Верховний Суд відійшов від усталеної практики його тлумачення і конкретизував його зміст, звузивши його до порушення законодавства.
Антонюка звинувачували в тому, що він не виконав наказ Мінінфраструктури про порядок надання й анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній. Однак видача цього наказу належало до компетенції Державіаслужби, а не Міністерства, тож і виконувати його, на думку Верховного Суду, Антонюк, як керівник цієї служби, не був зобов’язаний. Хоча до цього ВАКС і АП ВАКС вирішили інакше. А оскільки цей наказ надалі ще й скасував адміністративний суд, Верховний Суд зі свого боку вирішив, що невиконання цього наказу не може розглядатися службове зловживання.
***
За п’ять років роботи ВАКС ухвалював дуже різні вироки і наштовхувався на дуже різні проблеми як до, так і після їх винесення. Проте всі ці рішення зрештою формували нову, особливу практику роботи суду, яка закладає основи для подальшого справді ефективного розгляду корупційних справ.
Саме тому для громадянського суспільства настільки важливо проводити ефективний моніторинг та оцінку судового переслідування топкорупціонерів і ділитися результатами цього моніторингу з Антикорсудом. Адже так спільними зусиллями дійдемо до бажаних результатів.
Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine
