Выход из демографического штопора
Людський капітал – ключова перевага України. Хоча Україна переживає серйозну демографічну кризу і кількість народжень впала до найнижчого рівня за всю історію, але в Уряді і в громадському секторі є чітка впевненість – цю тенденцію можна зламати.
Щоб змінити ситуацію, потрібні кардинальні заходи. Крім економічних стимулів, необхідно переглянути соціальну політику та змінити ставлення суспільства до сім'ї та дітей.
Російська війна призвела до значного скорочення населення України, яке зараз становить близько 37 мільйонів. Якщо не вжити термінових заходів, до 2041 року ця цифра може знизитися до 29 мільйонів. Щоб запобігти таким катастрофічним наслідкам, необхідно розробити ефективні стратегії відновлення та розвитку країни.
Без дієвих заходів Україна ризикує зіткнутися з подальшими наслідками низької народжуваності. Бракуватиме робочої сили, зростатимуть соціальні витрати, а економіка втрачатиме динаміку. Щоб уникнути цього, необхідно терміново впроваджувати комплексні програми підтримки сімей та стимулювання народжуваності.
Ми маємо створити такі умови, за яких українці будуть мати змогу планувати великі сім'ї.
Поточна ситуація
Станом на зараз, згідно з соціологічним дослідженням, серед респондентів що мають дітей, 82% зазначають, що не відчувають підтримки держави в догляді та вихованні дітей, та тільки 11% відчувають її. Разом з тим, більше підтримку у догляді та вихованні дітей відчувають чинні військові (25%) та батьки дітей з інвалідністю (32%).
За даними Міністерства юстиції України, у 2023 році в країні з'явилося на світ 187 387 дітей, що на 32% менше від показника 2021 року, коли на світ з'явилося 273 772 немовлята. Найбільше скорочення народжуваності зафіксовано у Києві – 19 979 дітей, що на 33% менше, ніж у 2021 році.
Попри це, у столиці наразі все ще народжується найбільше дітей – 19 979, у Львівській області – 16 638, у Дніпропетровській – 14 433. Найнижчий рівень народжуваності у Запорізькій області – 3 454, Донецькій – 1 448 та Херсонській – 452 дитини. Звісно, що дані по окупованих областях можуть відрізнятися, але все одно ми можемо припустити, що показники народжуваності там є найнижчими.
Тенденція до скорочення народжуваності спостерігається в Україні з 2013 року, коли кількість народжень щорічно знижувалася на 6-7%. Перший рік війни приніс особливо різке зниження — до 206 тисяч дітей, що на 25% менше порівняно з попередніми роками.
При цьому зараз в Україні близько 7,7 мільйонів жінок репродуктивного віку. Однак, ця цифра скорочуватиметься. Через 10 років їх буде вже 6,6 мільйонів, а через 20 – 5,4 мільйонів. Це означає, що без додаткових заходів народжуваність продовжить падати і може скоротитися до 130 тисяч новонароджених на рік. Війна та інші чинники можуть ще більше посилити цю тенденцію.
Сумарний коефіцієнт народжуваності – це важливий демографічний показник, який характеризує середню кількість дітей, народжених жінкою протягом репродуктивного періоду. В Україні цей показник є одним з найнижчих у світі. До повномасштабної війни він становив 1,16, а зараз, за оцінками експертів, знизився до 0,8-0,9. Це свідчить про глибоку демографічну кризу, оскільки для простого відтворення населення необхідний коефіцієнт щонайменше 2,1.
Звісно, війна негативно впливає на народжуваність, і основними ризиками для батьківства, відповідно до соцопитування, є економічна нестабільність (66.7%), невизначеність майбутнього (61.5%), небезпека для здоров'я та життя (61.2%), втрата житла через обстріли (59.9%), вимушене переміщення (53.1%), проблеми з психічним здоров'ям (49.3%), розрив сімейних зв'язків (49.3%) та мобілізація молоді (47.0%).
Ці фактори створюють значні перешкоди для стабільного сімейного життя та батьківства, що загалом несе безліч негативних наслідків для України. Зокрема, знижується рівень народжуваності, посилюються соціальні та економічні проблеми, що впливає на демографічну ситуацію та майбутній розвиток країни.
Важливим залишаються питання народжуваності за кордоном. Чи можна вважати дитину, народжену українськими переселенцями, які вже два роки проживають у Євросоюзі й не мають наміру повертатися, народженою в Україні? Скільки взагалі народжених українців за кордоном? Чи вважатимуться діти, народжені переселенцями з Росії на окупованих територіях України, такими, що народжені в Україні?
Все це разом має далекосяжні наслідки. Недостатня кількість молодих людей гальмує економічне зростання і змушує країну шукати нові джерела робочої сили. Зменшення внутрішнього ринку обмежує можливості для розвитку бізнесу. Водночас, зростання частки старшого покоління призводить до збільшення витрат на пенсії та охорону здоров'я, що створює додаткове навантаження на бюджет.
Читайте також: Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України
Ситуація у світі
Демографічна картина Європейського Союзу в останні роки також засвідчує тривожну тенденцію: народжуваність неухильно знижується. Якщо у 2021 році в ЄС з’явилося на світ 4,09 мільйона немовлят, то вже наступного року ця цифра скоротилася до 3,88 мільйона. Цей спад є частиною тривалого процесу, який розпочався ще у 2008 році.
Сумарний коефіцієнт народжуваності, що відображає середню кількість дітей, народжених жінкою протягом репродуктивного періоду, також демонструє негативну динаміку. У 2022 році він становив лише 1,46 дитини на жінку, що є найнижчим показником за останні роки. Найвищий рівень народжуваності серед країн ЄС зафіксовано у Франції, тоді як найнижчий – на Мальті, в Іспанії та Італії.
Порівняння з глобальними показниками цього коефіцієнту підкреслює особливість європейської ситуації. Якщо в країнах Африки середній коефіцієнт народжуваності сягає 6-7 дітей на жінку, то в деяких азійських країнах він менший за одиницю.
Чому ж народжуваність в ЄС так стрімко знижується? Однією з причин є так званий "штраф за материнство". Жінки часто стикаються з необхідністю обирати між кар’єрою та материнством, оскільки виховання дітей зазвичай пов’язане зі значними економічними втратами. Цей фактор, разом із низкою інших соціально-економічних чинників, стримує жінок від народження дітей.
Світовий досвід
Задля розв’язання проблеми скорочення населення, західні країни вдаються до залучення мігрантів, хоча це рішення може призвести до додаткового тягара на пенсійну систему, коли мігранти досягнуть віку виходу на пенсію. Хоча це найшвидший та найпростіший спосіб збільшення працеспроможнього населення.
При цьому стимулювання народжуваності залишається складним завданням для урядів багатьох країн світу. З кінця 1960-х років було розроблено та випробувано різноманітні політики підтримки сімей та стимулювання народжуваності, але лише невелика частина з них виявилася ефективною.
Згідно з дослідженням Фонду ООН у галузі народонаселення, найефективнішим виявилось забезпечення доступних і якісних послуг догляду за дітьми. Також корисним є застосування гендерно рівного підходу в наданні відпусток по догляду за дитиною. На практиці країни зазвичай впроваджують комплекси таких заходів, як розширення мережі послуг догляду за дитиною, грошові виплати та оплачувані відпустки по догляду за дитиною.
До того ж розвинуті країни витрачають на такі політики досить багато грошей. За даними ООН, такі видатки можуть сягати 4% ВВП, а видатки країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в середньому становлять 2,3% ВВП.
Так, відповідно до плану Президента Франції однією з ініціатив є надання компенсацій батькам, які виховують новонароджених і тимчасово не можуть працювати. Згідно з цією пропозицією, кожен з батьків має право на три місяці відпустки, які можуть бути використані протягом першого року життя дитини. За цей період їм буде виплачено 50% від їхньої заробітної плати.
Наприклад, батьки у Швеції отримують фіксовану кількість оплачуваних днів, які обов’язково мають використати, а в більшості країн ЄС батьки можуть вільно розподіляти оплачувані дні відпустки.
Південна Корея сьогодні має найнижчий рівень народжуваності у світі. Для підвищення рівня народжуваності Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про створення нового міністерства для боротьби з низькою народжуваністю в країні. Новостворене міністерство розроблятиме політики в галузях освіти, праці та соціального забезпечення.
Водночас до розв'язання проблеми низької народжуваності підключається також і бізнес. Південнокорейська компанія Booyoung Group, базована у Сеулі, пропонує своїм працівникам унікальну винагороду в розмірі $75,000 за кожну новонароджену дитину. Це зроблено у відповідь на надзвичайно низький рівень народжуваності у Південній Кореї – сумарний коефіцієнт народжуваності тут становив у 2022 році 0,78 та може знизитись до 0,65 у 2025 році.
Данія активно працює над збільшенням народжуваності через низку сімейно-орієнтованих політик, які підтримують сімейне життя та сприяють вищим показникам народжуваності. Зокрема у Данії, як і в інших скандинавських країнах, діють широкі програми батьківської відпустки та послуги дитячого догляду. Ці політики розроблені для підтримки балансу між роботою та сімейним життям. Вони покликані зробити більш здійсненним для батьків гармонічне поєднання кар'єри та сімейного життя.
Уряд Данії також інвестує у соціальну інфраструктуру, яка підтримує сім'ї, включаючи високоякісну ранню дитячу освіту та медичне обслуговування. Такі інвестиції вважаються життєво важливими не тільки для розвитку дітей, але і для заохочення вищих показників народжуваності, оскільки вони знімають деякі практичні тягарі батьківства.
Також державні субсидії на дитячий догляд грають значну роль у стратегії Данії щодо заохочення вищих показників народжуваності. Всі ці заходи допомагають зменшити фінансове навантаження на сім'ї, роблячи економічно легшим народження та утримання більшої кількості дітей.
Польща також активно намагається впоратися з низьким рівнем народжуваності через різноманітні заходи та політики. Однією з ключових ініціатив є програма "Родина 500+", яка передбачає виплату 500 злотих на місяць за кожну дитину у сім'ї після першої. Це є спробою зменшити фінансове навантаження на сім'ї та стимулювати більшу народжуваність.
Зниження народжуваності в Польщі пов'язане з економічною невизначеністю, нестабільністю робочих місць та змінами у суспільному ставленні до материнства. Важливим фактором, який впливає на рішення про народження дітей, є складні умови для материнства через обмежені права на аборт та недостатню підтримку від держави для сімей з дітьми з інвалідністю.
У 2024 році уряд Польщі започаткував новий засіб стимуляції народжуваності, відомий як "бабціове", що передбачає виплати у розмірі 1500 злотих на місяць. Ця допомога призначена для сімей з маленькими дітьми, щоб допомогти батькам фінансувати догляд за ними, що може включати залучення бабусі, няні або влаштування дитини у дитячий садок.
Таке забезпечення має дозволити матерям повертатися до роботи, забезпечуючи їхню фінансову незалежність. Ця програма також розрахована на створення нових місць у дитячих установах, що буде додатковою перевагою для батьків, які вирішать повернутися до роботи.
У 2021 році Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія створили коаліцію "за сімейні цінності" з метою просування сімейної політики на місцевому, національному та європейському рівнях. Міністри у справах сім’ї чотирьох країн підписали спільну декларацію, яка окреслює напрямки співпраці для проведення досліджень у сфері підтримки сім’ї, визначення її нагальних потреб та боротьби з несприятливими демографічними тенденціями паралельно в чотирьох країнах.
Регіон Центральної та Східної Європи має один з найпесимістичніших демографічних прогнозів у світі з низькою народжуваністю та масовою еміграцією, що призводить до зменшення населення. Разом із тим, як свідчить досвід, наявні політики виявляються не завжди достатньо ефективними для значного підвищення рівня народжуваності.
Швеція та Норвегія, наприклад, все ще мають одні з найвищих показників народжуваності в Європі – 1,7 та 1,6 відповідно. У 2019 році на підтримку родин ці країни витратили понад 3% свого ВВП. У Норвегії велику роль у підтримці народжуваності відіграла розбудова мережі дитячих садочків, розпочата ще у 70-х роках, та щедрі грошові виплати.
А Швеція у період з 1983 по 1990 рік змогла підвищити свій коефіцієнт народжуваності з 1,6 до 2,1 завдяки політиці оплачуваних відпусток по догляду за дитиною. Ця "премія за швидкість" мала такий ефект, оскільки виплати були прив'язані до доходів батьків перед народженням дитини і покривали приблизно 80% їхньої зарплати. Якщо жінка народжувала другу дитину протягом наступних двох років, розмір виплат не змінювався.
Що робити?
Для вирішення демографічної кризи в Україні потрібні комплексні заходи на рівні держави, бізнесу та суспільства. Що саме варто робити вже прямо зараз:
- Підтримувати батьків фінансово: держава має збільшити допомогу сім'ям з дітьми. Це можуть бути як одноразові виплати при народженні дитини, так і регулярні щомісячні допомоги. Також варто розширити систему податкових пільг для багатодітних сімей.
- Забезпечити якісний догляд за дітьми: потрібно створити мережу доступних і якісних дитячих садків, щоб батьки могли працювати і не турбуватися про своїх дітей.
- Покращити медичне обслуговування: важливо забезпечити безкоштовний доступ до якісної медичної допомоги для матерів і дітей. Це особливо стосується підготовки до вагітності, пологів та післяпологового періоду.
- Створити комфортні умови для життя: потрібно інвестувати в розвиток інфраструктури: будувати нові школи, дитячі майданчики, парки. Це зробить життя сімей з дітьми більш комфортним і привабливим.
- Залучати бізнес: компанії можуть підтримувати своїх працівників, які мають дітей, надаючи їм гнучкий графік роботи, оплачувані відпустки по догляду за дитиною та інші пільги.
- Інформувати та змінювати ставлення: потрібно проводити інформаційні кампанії, які б показали, що сім'я з дітьми – це норма і цінність. Також важливо боротися зі стереотипами про те, що мати багато дітей – це важко і дорого.
Використання досвіду інших країн також може вплинути на подолання демографічної кризи в Україні. Так, багато країн Європи вже стикалися з проблемою низької народжуваності і розробили та втілили різні програми для її вирішення. Україна може перейняти найкращий досвід цих країн і адаптувати його до своїх умов.
Отже, проблема низької народжуваності в Україні є дуже серйозною і вимагає негайних дій, особливо під час повномасштабної агресії з боку Росії. Тільки спільними зусиллями держави, бізнесу та суспільства ми зможемо створити умови, які сприятимуть збільшенню народжуваності і забезпечать стабільне майбутнє нашої країни.
Колонку створено на базі звіту підготовленого Advanter Group та Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту UNICEF "Технічна підтримка центральним урядовим установам щодо розробки стратегій комунікації на основі доказів зі зміни соціальної поведінки щодо ключових питань, пов'язаних із дітьми, в рамках плану відновлення"
Андрій Длігач, д.е.н., голова Центру соціальних змін та поведінкової економіки, голова Advanter Group, професор КНУ імені Тараса Шевченка
