Армия+ бумаги минус. Заработало ли приложение в ВСУ и актуальна ли сейчас цифровизация в армии
У сучасному світі швидкість і ефективність стали визначальними факторами успіху в будь-якій сфері, і військова справа – не виняток. Технології сьогодення змінюють спосіб, у який ми працюємо, воюємо і приймаємо рішення. І від того, наскільки швидко армія адаптується до нових викликів, залежить її здатність виконувати поставлені задачі.
Цифровізація – це не просто "тренд", це реальна можливість прибрати зайві кроки, зменшити паперову бюрократію та звільнити час для важливіших завдань. І у Збройних Силах України це зерно починає проростати.
Безумовно, перехід до нових технологій часто викликає опір, особливо у структурі відомій своєю сталістю і тяглістю. Цілком природно, що люди з іще відносно недавно закритого середовища з недовірою ставляться до чогось абсолютно нового, навіть якщо це "нове" може суттєво полегшити їх життя. Саме цей шлях до "прийняття" ми спостерігаємо зараз із цифровізацією у військових структурах. Хоча вона обіцяє значно спростити багато процесів, не всі можуть відразу побачити її переваги. Я зміг.
Моя бригада взяла курс на цифровізацію ще коли це не стало "мейнстрімом". Ми поставили за мету – автоматизувати робочі процеси, скоротити обсяги бюрократії та зменшити час витрачений на роботу з паперами. Тобто ми поступово модернізуємо нашу технічну базу, закуповуємо обладнання для систем електронного документообігу (СЕДО) та інших потреб. То ж зрозуміло, що коли з'явився застосунок Армія+, ми одні з перших, хто вирішив його впровадити. Оцінивши потенціал, ми зрозуміли, що він може стати корисним інструментом і спростити щоденні буденні операції. Приблизно так і вийшло, застосунок дозволив мінімізувати роботу з паперами як для мене, так і для моїх підлеглих.
Наприклад, солдат може подати рапорт на відпустку прямо з позиції, не витрачаючи час на поїздки та підписи. Все це можна зробити за кілька хвилин через застосунок, слідкуючи за статусом рапорту і не відволікаючись від виконання своїх обов’язків. І це стосується військовослужбовця з будь-якої ланки. Ба більше, навіть мене. Раніше я витрачав кілька годин на день, аби переглянути, перевірити та підписати всі рапорти. Якщо йдеться про один-два документи, то це, звісно, не проблема, але коли їх десятки – це гаяння часу.
Читайте також: Українська паперова армія: як Міноборони намагається цифровізувати військо
Завдяки Армія+ час можна використовувати раціональніше. По-перше, шаблони рапортів вже готові, тому їх не потрібно детально перевіряти. По-друге, затвердження в системі електронного документообігу СЕДО займає всього пару кліків мишкою. Відтак, зараз я щодня підписую близько 40 рапортів, які надходять через Армія+ у СЕДО. І це, на мій погляд, найкращий фідбек – система працює, і нею користуються.
Як це часто буває з новими технологіями, Армія+ теж зіткнулася з певною недовірою. Я чув і читав різні застереження, і можу виділити три ключові моменти.
Перший – авторизація у застосунку
Деякі бійці стикаються з некоректним відображенням своїх даних, що викликає питання. Та проблема криється не в самому застосунку, а в базах даних, які не завжди вчасно оновлюються. Це стосується як реєстрів, так і банківських даних, оскільки авторизація проходить через BankID. Якщо документи бійця не актуальні, це може створити труднощі, але вони вирішуються при оновленні даних.
Другий – безпека
Наївно вважати, що програма такого масштабу як Армія+ була б запущена без ретельних перевірок і сертифікації. Так, програма пройшла контроль усіх необхідних структур та отримала сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Крім того, кожне використання застосунку передбачає повторну авторизацію, що гарантує захист персональних даних. Це свідчить про те, що інформація не зберігається локально та є безпечною.
Зрозуміло, що попри усі технічні захисти, людський фактор залишається однією з найпоширеніших причин витоку інформації. Тому ми, в свою чергу, приділяємо особливу увагу підвищенню рівня кібергігієни наших військовослужбовців, а також постійно працюємо над покращенням їхніх навичок цифрової грамотності. Це, зокрема, допомагає мінімізувати ризики та підвищити безпеку інформаційних процесів на усіх рівнях.
Читайте також: Битва між Українською паперовою армією та Звітними військами України
Третій – обмежений функціонал
Так, функцій поки небагато, але це ж лише початок. Зараз основний акцент зроблено на документах, з якими військові стикаються найчастіше – на рапортах. Те, що Армія+ дозволила автоматизувати цей процес, це вже величезний крок вперед. Більше того, маючи великий багаж досвіду у війську, я розумію, що впровадження таких змін – надскладний процес. Я знаю наскільки важко переконати усіх зацікавлених людей у важливості такого інструменту. І сам факт, що команді Міноборони вдалося запустити його, вже свідчить про глобальні зсуви на шляху до цифровізації армії. Зрештою, у мене немає сумнівів, що з часом функціонал Армії+ може розширитись, включаючи в себе й інші важливі процеси, що допоможуть оптимізувати час на "паперову тяганину".
Я також чув про випадки, коли військові продовжують вести паралельну паперову документацію чи вносять дані з Армія+ в умовні паперові "Журнали обліку рапортів Армії+". Це, на мою думку, суперечить самій ідеї цифровізації. Це марнування часу. Ступивши на шлях автоматизації процесів, ми маємо дійти до логічного кінця, а не створювати собі додаткові проблеми.
Олександр Попов, командир 15 ОБрАР, "Чорний ліс", щодня підписує близько 40 рапортів, які надходять через Армія+ у СЕДО
Можливо, я живу у своїй "бульбашці", але цифровізація і автоматизація процесів здаються мені природними, очевидними, ба більше, необхідними процесами. Чесно кажучи, ще кілька років тому я навіть не міг уявити, що це стане реальністю в ЗСУ. Але війна стала каталізатором багатьох змін, зокрема й у сфері цифрових рішень. Тому замість того, щоб боятися нововведень, варто їх приймати, адаптуватися і використовувати на благо нашої спільної справи.
Олександр Попов
