Укронацист с позывным Хабадник. Памяти Матитьягу Самборского

Антону було 10 рочків, коли померла мама. Про біологічного батька цього єврейського хлопчика я точно не знаю. Антона забрала до себе старенька бабуся, що з часом фізично не мала змоги ним опікуватися і планувала віддати внука в інтернат. Завідувачка закладу розповіла важку історію цієї нещасної дитини пані Хані, дружині головного рабина Києва і України Реувена Моше Азмана і мамі мого друга і брата Менді Азмана, який є непересічною людиною та служив в армії оборони Ізраїлю ЦАХАЛ.

Пані Хана, красива жінка із величезним серцем, полум’яна патріотка своєї землі, запропонувала чоловікові забрати цього бідолашного хлопчика, у якого і так постраждала психіка, до них додому. Рав Моше погодився. Це при тому, що своїх дітей у них одинадцять (а онуків уже двадцять чотири, чи вже більше, того я не знаю). Рідним по крові дітям сказали, що Антон така сама дитина, як вони, і ставитись будуть з однаковою любов’ю. Антон прийняв ім’я Матітьягу на честь героїчного лідера повстання Маккавеїв проти імперії загарбників понад 2200 років тому –  події, що стала основою свята Хануки (єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою – ред.).

Мотя (Матітьягу, Антон) виріс і став жити окремо. В 2024 у нього народилась донечка. Отримав повістку. Ясно, що батько міг його відмазати. Та і паспорт громадянина Ізраїлю у нього був напевне. Але ця дивовижна родина відмовилась це робити. Матітьягу Самборський загинув за Україну у важкому бою на Донеччині в серпні цьогоріч. Днями нарешті змогли забрати його тіло і попрощатись по-людськи… Йому було лише 33 роки.

Український патріотизм – це не про етнічну чи релігійну приналежність. А про безмежну віру в свободу, за яку готовий віддати життя. Я не знав Мотю так щоб сильно добре, час від часу на заходах бачились.

Пані Ханна згадує: для мене був дуже щасливий момент, коли він назвав мене МАМА. У нього був вибір у 14 років, залишитись з нами чи піти. І він залишився з мамою і татом. Сім’я у нас багатодітна і я дуже сподіваюсь, що ми були для нього хорошою родиною.

Вся Україна зараз має бути єдиною родиною, незважаючи ні на що. Плачу разом з Вашою сім’єю, Рав Моше. Бог один, провайдери – різні. Барух Даян аЕмет. 

Андрій Лозовий