Илон Маск, "Цивилизация Сида Майера" и Украина: как компьютерные игры формируют нашу реальность

Чи бачили б Україну інакше Ілон Маск, Марк Цукерберг, Сундар Пічай та інші, якби мали змогу дізнатися про неї через ігри, фільми та літературу, створені без колоніальної призми на яку ще й падала тінь від веж Кремля? Наскільки добре майбутні геніальні підприємці та лідери націй розумітимуть світ за допомогою медіа та розваг, які створюються сьогодні?

Добре це чи погано, але меми та відеоігри відіграють більш важливу роль у формуванні світогляду, ніж підручники, фільми та література. 

Увага світу прикута до вторгнення росії в Україну, війни між ХАМАСом та Ізраїлем, напруженості між континентальним Китаєм та Тайванем. У медіа не вщухають баталії стосовно кожної з тем. Але звідки у людей з'явилися їхні свідомі та несвідомі переконання про світ? 

Це питання стосується не лише мільярдів громадян у всьому світі, але й окремих особистостей, які мають величезний вплив. Візьмемо двох заклятих ворогів: Марка Цукерберга, засновника Facebook, власника Instagram та Whatsapp, сьогодні об’єднаних у компанію Meta, та Ілона Маска, з його Tesla, Nauralink. X (ex-Twitter), та іншими компаніями. Українці мають претензії до них обох – від несправедливої політики модерації контенту у Facebook та Instagram до толерантного ставлення до російської дезінформації та відкритого поширення російської пропаганди у випадку з Маском. 

Але знаєте, що схоже між Ілоном і Марком? Для них обох, комп’ютерна гра "Цивілізація Сіда Меєра" є однією з улюблених ігор, і безсумнівно мала значний вплив на світогляд. 

"Я граю в Civilization зі школи, – пише Марк Цукерберг, – це моя улюблена стратегія і одна з причин, чому я став програмістом".

Ілон Маск неодноразово зізнавався, що є фанатом "Циви". Його свіжа біографія, написана Волтером Айзексоном, показує, що останнім часом він також є фанатом іншої гри, натхненної Цивілізацією – Polytopia. Він навіть склав список життєвих уроків, які дала йому гра, який назвав "Життєві уроки Політопії". Найперше правило: "Емпатія не є перевагою". Брат Ілона, Кімбал Маск, коли його запитали про вплив гри, відповів: "Політопія" навчить мене бути таким же успішним генеральним директором, як він".

Важко сперечатися з тим, що Цивілізація мала значний вплив на те, як Маск, Цукерберг та інші сучасні техномагнати бачать світ, який вони зараз формують. 

Для тих, хто не знайомий, Civ — це дійсно шедевральна гра у жанрі стратегії. Починаючи з першого видання у 1991 році, зараз вона вже у своїй шостій версії. Сьома версія, за чутками, має вийти вже цього року. Гра дозволяє вам керувати обраною цивілізацією з 4000 року до н.е. до найближчого майбутнього, приблизно 2050 року нашої ери. Ви починаєте з першого поселення, і винайдення землеробства, і впродовж століть розширюєте територію, розвиваючи технології, культуру, економіку і релігію, беручи участь у дипломатії та війнах з іншими цивілізаціями, аж поки не досягнете одного з критеріїв перемоги. 

Перемогти можна здобувши вічну славу через розвиток культури, відправивши першу місію до зірок, встановивши глобальний мир через дипломатію, або ж завоювавши кожну іншу цивілізацію. І на цьому шляху – звісно, у спрощений спосіб, гравець дізнається багато нового про те, як влаштований світ у багатьох його аспектах – від вирізняльних рис окремих народів і чудес світу до взаємозв'язку різних сфер, таких як охорона здоров'я, економіка, наука та культура. 

Серію Civilization часто називають однією з найвпливовіших ігор усіх часів. Продано понад 60 мільйонів копій гри, а кількість людей, які грали в неї, може бути вдвічі більшою. Однак, щоб зрозуміти вплив гри, було б неправильно порівнювати 100 мільйонів гравців Цивілізації з кількістю людей, які подивилися фільм "Титанік". Фільм можна подивитись за три години, тоді як у такій грі, одна партія займає близько 20 годин, а середньостатистичний гравець може провести 100-200 годин, граючи за різними сценаріями та налаштуваннями. Рівень занурення також відрізняється – ігри є інтерактивними та вимагають набагато вищого рівня розуміння, залучення та прийняття рішень, на відміну від старих типів медіа, таких як література, мистецтво, музика та кіно.

Як і з усіма іграми, тут багато спрощення, але в цьому і є сенс. Розробники Цивілізації намагаються зберегти історичну достовірність, не пожертвувавши при цьому ігровим процесом. Вмістити історію людської цивілізації з детальним соціальним, культурним і науковим розвитком у комп'ютерну гру – нелегка справа. Так само, як і пояснити відмінності у тому, як комунізм, демократія та фашизм впливають на націю. Так само, як і знайти механіку, яка б вбудувала у все це великих філософів, науковців, митців та підприємців. Тим не менш, Цивілізації це вдається упродовж понад 30 років, і вона допомогла десяткам мільйонів гравців розвинути інтуїцію про світ. 

Розробники гри цікавим чином вибирають цивілізації, за які можна грати. Про це навіть зробили коротку ютуб-документалку: "Кому можна бути цивілізацією". 

14 цивілізацій були майже в кожній ітерації гри в тій чи іншій формі. Чотири стародавні: єгиптяни, вавилоняни, греки та римляни. Три європейські нації: англійці, французи та німці. Чотири азіатські цивілізації: китайська, індійська, російська та монгольська. Одна з Африки – зулуська; одна індіанська – ацтекська; і одна, що є "колишньою європейською колонією" – Сполучені Штати. 

Як бачите, "що таке цивілізація" не має чіткого визначення: вона охоплює нації, що існують зараз і давно зниклі; ті, що налічують тисячоліття історії, і відносно нові, об'єднані культурою, релігією чи географією. Civilization VI, що вийшла у 2016 році з 18 доступними для гри націями, тепер збільшила їхню кількість аж до 50, регулярно додаючи новий контент. 

Під час гри ви також зустрінете так звані "міста-держави" і варварів. Швеція, Данія, Польща, Індонезія та Бразилія були представлені як міста-держави в базовій грі, але пізніші доповнення зробили їх доступними для повноцінної гри.

Однак, якщо ви хочете грати за Аргентину, Філіппіни, Кенію, Україну чи Ізраїль – дуже шкода. В останній версії гри вони просто "народи периферії", міста-держави, наділені владою і впливом лише як протекторати і сателіти цивілізованих. 

Особисто я, українець і фанат Civ, чекав на появу України як ігрової нації з того часу, як вперше доторкнувся до гри десь у віці семи років, тобто з 1996 року, близько 28 років тому. 

Враховуючи, що останні два роки Україна веде війну за виживання проти свого імперського сусіда росії, тема української ідентичності та культурної дипломатії є актуальною як ніколи раніше. Тим більше, що російський диктатор Владімір Путін постійно продукує історичні  галюцинації, які потім транслюються на весь світ. 

Лише зараз світ відкриває для себе, наскільки йому бракує власних, неупереджених досліджень регіонів Східної Європи та Північної Азії. Видатний американський історик Тімоті Снайдер підкреслює, що в американській науці Україна завжди вивчалася через московсько-центричну призму. Це все одно, що вивчати тисячолітню історію Марокко, сидячи в Парижі, або корінне населення Північної Америки, дивлячись на хмарочоси Нью-Йорка.

Не дивно, що Ілон Маск відмовляє Україні у суб’єктонсті, про що можна судити з його численних постів на X. Він бачить її лише як поле битви між двома "цивілізаціями" – США та росією. Не дивно, що Google і Facebook, CNN і DW вже давно мають московські офіси, що охоплюють весь регіон, і через це їхні технології та репортажі були москвоцентричними. У багатьох випадках вони й досі залишаються такими.

Якщо ви подивитеся на Civ 6 – Україна не входить до переліку Цивілізацій. Київ присутній у грі як місто-держава, але з помилковим написанням "Kiev" – російським імперським написанням, від якого вже давно відмовилися всі провідні світові ЗМІ [більше: KyivNotKiev]. Гірше того – ігрова російська цивілізація культурно привласнила від України козака-вершника, як її унікальний тип військ, а також Лавру,  як унікальну будівлю. Я би сказав, що культурне привласнення росіянами того, що належить іншим народам, є історично достовірним, але це не та достовірність, яку я шукав у грі. 

Дивлячись на регіон Центральної та Східної Європи, Україна здається дивною білою плямою. Ви можете грати за Польщу, Росію, Угорщину, Грузію, навіть Скіфію, а також за інші нації, які були присутні в регіоні, такі як монголи та османи, шведи та норвежці, македонці та греки, але не за українців. 

Ви не можете грати за націю, яка почалася з Київської Русі – найбільшої держави в Європі між IX і XIII століттями. Яка потім була завойована монголами, щоб згодом об'єднатися зі своїми сусідами у Велике князівство Литовське, а потім відродитися як Козацька Держава у XVII столітті. Пізніше вона буде знову завойована і розірвана на частини, ненадовго відновить свою незалежність у 1918 році в кордонах, близьких до нинішніх, плюс із чималою колонією Зеленої України на узбережжі Тихого океану на території нинішнього Далекого Сходу росії. Але буде невдовзі підкореною Радянським Союзом, переживе Голодомор, а потім зазнає найбільших абсолютних людських втрат серед усіх європейських держав у Другій світовій війні. Та все ж вийде з неї із гіркою перемогою, залишаючись Українською Радянською Республікою і ставши членом-засновником ООН. 

Українська нація дала життя генію, який запустив людство у космос – Сергію Корольову, видатному художнику Казимиру Малевичу, та сотням інших видатних діячів, багато з яких були страчені радянською владою в рамках етнічних чисток ще до того, як світ дізнався їхні імена. Нарешті, вона розірвала колоніальні кайдани, покінчивши з радянською окупацією і проголосивши незалежність у 1991 році, а потім відмовившись від 3-го за величиною ядерного арсеналу у світі в 1994 році заради нерозповсюдження ядерної зброї, лише для того, щоб стати свідком порушення всіх договорів, коли москва вторглася, прагнучи до колоніального завоювання в 2014 році. Якщо це не епічна історія цивілізації, яка може витримати випробування часом — тоді я не знаю, що це. 

Цією статтею я хотів би скромно попросити працьовитих людей з Firaxis та 2K Games — давайте працювати разом, щоб додати Україну до Civilization 7. Тут є віддана спільнота геймерів, істориків, художників, навіть дипломатів та політиків, які з радістю допоможуть вам. Враховуючи поточні глобальні події та інтерес до України — це очевидно правильне бізнес-рішення. Що ще важливіше — це допоможе людям по всьому світу зрозуміти 50-мільйонну європейську націю з тисячолітньою історією, яку, можливо, недооцінювали і недостатньо досліджували. 

Так, я знаю, що у геймдизайнерів, художників та кінорежисерів непрості стосунки з фанатами і їхніми забаганками. І я намагався зв'язатися з командою Firaxis як приватно, так і публічно кілька разів починаючи з 2018 року, але активно у 2023-му році. Цілком імовірно, у той час, як ви це читаєте, Firaxis вже закінчують роботу на цивілізацією Київської Русі на чолі з кимось на кшталт Ольги Київської, Володимира Великого чи Ярослава Мудрого для своєї майбутньої Civilization 7. Думаючи про це, після написання цієї статті пів року тому, я вирішив не публікувати її, щоб уникнути будь-якого тиску на студію. 

Однак інтерв'ю Такера Карлсона з Путіним, сповнене брехні, маніпуляцій та історичних нісенітниць, стало останньою краплею, яка змусила мене таки дістати цю колонку із шухляди. А потім цю пропаганду поширює на X той самий Ілон Маск, паралельно з постами про протидію дезінформації.

То як вільний світ може протистояти цій брехні на мемних стероїдах? Мабуть тут не одна відповідь. Але я знаю одне: єдине, що потрібно для перемоги зла – це щоб хороші люди нічого не робили.

Якщо ви з Firaxis – будь ласка, зв'яжіться зі мною через Linkedin.

Ярослав Ажнюк, 

Дякую Максону Пуговському, Богдану Логвиненку, Вахтангу Кіпіані, Дарці Ажнюк, Андрію Клену, Сергію Гальонкіну та Даррену Лукейду за коментарі до чернеток цього матеріалу.