Военное преступление против окружающей среды: причины и последствия уничтожения Каховской ГЭС
На роковини руйнування Каховської греблі Truth Hounds (TH) та Project Expedite Justice (PEJ) опублікували всебічний звіт про причини та наслідки цієї катастрофи.
Документ "Затоплено війною: Дослідження руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя" – це ґрунтовний аналіз різних аспектів знищення ГЕС, включаючи засновані на доказах висновки щодо екологічної шкоди та можливих воєнних злочинів; правові аналізи щодо можливості притягнення винних до відповідальності; історію та економіку регіону до та після знищення греблі; вплив на водні ресурси, біорізноманіття та здоров'я ґрунтів; людські втрати, включаючи загибель людей, переміщення та ризики для здоров'я.
Справжній масштаб катастрофи виходить далеко за межі початкового затоплення: понад 600 квадратних кілометрів затоплено, тисячі людей переміщено з понад 80 населених пунктів. Домівки, інфраструктура та сільське господарство зазнали величезних збитків. У зоні затоплення опинилися також і культурні пам’ятки регіону, зокрема 12 музейних установ. Особливо відзначимо пам’ятку містобудування та монументального мистецтва національного значення "Історичний центр Нової Каховки" та Будинок Поліни Райко (художнє оформлення) в Олешках. Картини на стінах будинку цієї художниці, були майже повністю знищені через високий рівень води.
Екологічні наслідки є вкрай важливими. Знищення Каховської греблі призвело до екологічної катастрофи з масштабним руйнуванням водних екосистем, шкодою біорізноманіттю, включаючи Чорноморський біосферний заповідник, порушенням балансу прісних та солоних вод. Катастрофа призвела до забруднення води, зокрема важкими металами, а також до втрати доступу до питної води.
У документі розглянуто потенційну класифікацію знищення греблі як воєнного злочину згідно з Римським статутом, оскільки екологічна шкода була "надмірною" порівняно з очікуваною військовою перевагою.
Руйнування Каховської греблі
6 червня 2023 року відбулося знищення Каховської греблі в Україні, що спричинило масштабну повінь та руйнування. Є достатньо підстав вважати, що вибух був спричинений російськими збройними силами. Докази, включаючи сейсмічні дані, свідчення очевидців та супутникові знімки, переконливо свідчать на користь версії контрольованого вибуху, яка вказує на причетність Росії. Присутність російських військ, попереднє мінування дамби та стратегічне підвищення рівня води додатково підтверджують цей висновок.
Операцію виконала 205-та окрема мотострілецька бригада, проте вона не діяла самостійно. Рішення про підрив греблі потребувало схвалення вищих командирів у російській військовій ієрархії. Йдеться про тодішнього командира угруповання військ "Днєпр" Олєга Макарєвіча, начальника Генерального штабу російських збройних сил Валєрія Гєрасімова, тодішнього міністра оборони Сєргєя Шойгу, а також Верховного головнокомандувача Владіміра Путіна. Ймовірним доказом обізнаності й причетності Путіна до підриву греблі є його візит до окупованого Генічеська на Херсонщині – місця базування штабу командування угруповання військ "Днєпр" – у квітні 2023 року, за два місяці до підриву ГЕС.
Зустріч Путіна з командирами угруповання напередодні українського контрнаступу свідчить про наявність прямого контакту між ними, а також щонайменше про можливу проінформованість російського лідера щодо планів зруйнувати Каховську греблю.
Знищення греблі є яскравим нагадуванням про руйнівні наслідки війни та потенційну умисну шкоду цивільній інфраструктурі. Правозахисники закликають Міжнародний кримінальний суд (МКС) розслідувати воєнний злочин руйнування ГЕС та притягнути винних до відповідальності.
Наслідки від підриву Каховської ГЕС
Екологічна катастрофа
Наслідком катастрофи стало зниження рівня підземних вод, забруднення та потенційний довгостроковий вплив на запаси питної води. Каховське водосховище підтримувало багату екосистему та було об'єктом Всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО. Втрати біорізноманіття включають втрату водних середовищ, масову загибель рослин і тварин, шкоду природоохоронним територіям та довгострокові наслідки для екосистем регіону. Здоров'я ґрунтів погіршилося через посилення вітрової ерозії, потенційне засолення ґрунтів нижче за течією. Це створило ризики для сільськогосподарської продуктивності та здоров'я людей.
Економічні втрати
Знищення Каховської ГЕС в Україні мало серйозний вплив на сільське господарство, особливо на південні регіони, які сильно залежать від зрошення водосховища дамби. Початкова повінь затопила та знищила посіви на 5000 гектарів землі, що призвело до негайних збитків у розмірі понад 5 мільйонів доларів. Довгострокові наслідки набагато значніші, з порушенням систем зрошення, що може коштувати понад 300 мільйонів доларів щорічно.
Енергобезпека
Електростанція відігравала помітну роль у регулюванні пікових навантажень, зокрема, в Херсонській та Миколаївській областях. У середньому станція виробляла 1,5‒2 млрд кВт⋅год електроенергії на рік, із потужністю 343,2 МВт. Руйнування Каховської ГЕС зменшило резерви для автоматичного відновлення частоти в енергосистемі України, що зробило балансування системи дорожчим.
Найбільша атомна електростанція України Запорізька АЕС використовувала воду з резервуара Каховської ГЕС. Наразі для задоволення потреб ЗАЕС використовуються наявні водосховища, альтернативні резервні джерела води та нові пробурені свердловини.
Руйнування греблі та подальше осушення водосховища збільшили ризики безпеки на ЗАЕС. Наслідки знищення Каховської ГЕС для безпеки реакторів у Запоріжжі є значними, а у випадку, якщо росіяни здійснять намір перезапустити один або більше реакторів, вони можуть бути вкрай серйозними.
Міжнародний прецедент щодо екологічних воєнних злочинів
Заподіяння серйозної шкоди довкіллю має глобальні наслідки. Протягом місяців, що передували фактичному знищенню греблі, політичне та військове керівництво Російської Федерації постійно наголошувало, що руйнування греблі матиме катастрофічні наслідки. Вони не приховували свого чіткого розуміння ситуації та величезних збитків, які спричинить це знищення.
"Як і під час інших військових операцій російських збройних сил в Україні, це знищення було здійснене з зухвалою зневагою до наслідків не лише для цивільного населення та цивільної інфраструктури, а й для довкілля загалом, — заявив директор з правових питань та програм PEJ Паскаль Турлан. — Масштабна стратегічна важливість греблі та потенційно руйнівні наслідки її знищення були загальновідомими. Проте російські збройні сили усвідомлено прийняли рішення атакувати її, не беручи до уваги очевидну непропорційну шкоду довкіллю, та дозволили катастрофі розгортатися".
Автори звіту оцінили всі аргументи щодо кваліфікації знищення Каховської дамби як воєнного злочину. Вивчаючи цей конкретний випадок, дослідження пропонує основу для першого застосування Міжнародним кримінальним судом статті 8(2)(b)(iv) Римського статуту. Важливо, що це також сприяє розвитку міжнародної практики щодо вирішення екологічних злочинів з допомогою чинного кримінального законодавства.
"Справа Каховської ГЕС є каталізатором для прогресивної інтерпретації міжнародного кримінального права. Вона представляє ключову можливість перетворити сплячі норми міжнародного права на активні засоби стримування проти екологічних злочинів?" - зазначив юридичний директор Truth Hounds та юридичний радник PEJ Дмитро Коваль.
"Щоб запобігти подальшим екологічним воєнним злочинам, включаючи потенційну катастрофу на Запорізькій атомній електростанції, ті, хто вже скоїв ці злочини, повинні бути притягнуті до відповідальності. Правосуддя за екологічні воєнні злочини потрібне зараз, — сказала Анна фон Галль, міжнародна юристка з Greenpeace Німеччини. — Є підстави для Міжнародного кримінального суду провести ретельне розслідування атаки на Каховську греблю та розглядати це як потенційний воєнний злочин. Greenpeace високо оцінює дослідження, проведене Truth Hounds та Project Expedite на захист людей та довкілля України".
