А куда делась защита окружающей среды? Или каких экоуспехов достигли на URC2024

11 та 12 червня в Берліні проходила Ukraine Recovery Conference, яка ставила собі на меті консолідувати сталу міжнародну підтримку для відновлення, відбудови, реформування та модернізації України. Хтось вважає, що зарано казати про відновлення, коли йде активна фаза війни, щодня росія нищить Україну, її людей, її міста, її довкілля. Проте, з 2022 року традиційна Ukraine Recovery Conference перетворилась на таку, що має створити не тільки передумови відбудови, але й запустити дієві механізми для цього.

Отже, довкілля, яке називають найбільшою мовчазною жертвою війни росії проти України, попередні збитки якого вже обраховують у понад 2.4 трильйони гривень, мало б знаходитись в центрі події такого високого рівня. 

Цьогорічна Конференція мала певну політичну драматургію, яка, вочевидь, обумовлена позицією Банкової. Так Україна не була представлена профільним напрямком на найвищому рівні. З травня ми не маємо міністра з відновлення після звільнення Кубракова. А в переддень зі скандалом звільнився керівник профільної агенції, якому Прем'єр (якого теж, до речі, не було на події – мав багато внутрішньої роботи, як зауважують в кулуарах), не погодив відрядження. 

Вдаватися в причини в цій статті ми не будемо, але очевидно, що це мало певним чином сигналізувати міжнародним партнерам про рівень управління відновленням в Україні. Але повернемось до довкілля. 

Варто зауважити, що Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пана Стрільця на URC теж фізично не було, він мав виступ онлайн. Всю делегацію від міністерства було скасовано. Та чи виправдано це було? Давайте розберемось.

Зелене відновлення на цьогорічній події в Берліні не мало окремого тематичного виміру, як це було на Конференції в Лугано. Натомість були наступні напрями: бізнес вимір, людській вимір, місцевий та регіональний вимір, євроінтеграційний вимір. В рамках останнього і пройшла відповідна панель про зелене відновлення. 

Але повернемось на найвищий рівень – виступи перших осіб. Відкривали Конференцію Канцлер Німеччини Олаф Шольц, Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та Президент України Володимир Зеленський. Заяви про виконання Україною всіх кроків для початку переговорів про вступ в ЄС від пані Голови надихнули, але не стали відкриттям, як і постачання систем Patriot від пана Шольца. 

Громадянська екоспільнота ж чекала у виступі Президента України тези про необхідність відновлення скаліченого росіянами довкілля, але не почула їх. Виступ був зосереджений переважно на безпекових та енергетичних викликах та перспективах інвестицій в Україну. Ця тенденція перемістилась і у профільну панель "Зелене відновлення і Європейський зелений курс для України: умови для екологічно чистого відновлення та зростання". Міністерка довкілля, захисту природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини Штеффа Лемке оголосила про запуск міжнародної платформи дій для зеленого відновлення та про виділення 5 мільйонів євро. За словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пана Стрільця платформа стане ефективним механізмом для залучення досвіду та експертного потенціалу провідних країн світу до зеленого відновлення України, а також осередком обміну новітніми напрацюваннями та ідеями. Вона створить всі умови для започаткування та ефективної діяльності нових проєктів у сфері зеленого відновлення. Зважаючи на рівень понівечення довкілля, сума допомоги виглядає скромно.

Але варто зауважити, що довкіллєвий трек також згадується у спільному комюніке за підсумками першої зустрічі на рівні міністрів Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Постійними членами платформи донорів є Італія, Канада, Європейська Комісія, Франція, Німеччина, Японія, Україна, Велика Британія та США. Тимчасовими членами є Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія та Швеція.

"Ми продовжуватимемо координувати наші зусилля для покриття фінансових потреб України, збереження макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку сталого, стійкого, інклюзивного, гендерно-орієнтованого та зеленого відновлення, заснованого на сильних демократичних інституціях, верховенстві права та антикорупційних заходах" – зауважили члени Платформи.

Серед основних тез виступу міністра Стрільця згадувались 12 нових довкіллєвих законів та реформ, завдяки яким Україна має надійний фундамент для зеленої відбудови, але які це саме законодавчі ініціативи – не уточнив.

Тривожною виглядає відповідь на питання модератора про потенційні сфери для інвестицій в Україну щодо зеленої відбудови. Серед основних напрямків міністр Стрілець виділив використання надр, інвестиції в акціонерне товариство "Вода України", яке планують створити, заготівлю деревини та розвиток відновлюваних джерел енергії в Чорнобильській зоні відчуження. Основна частина з озвученого не має нічого спільного з захистом довкілля, скоріше з позиціонуванням довкілля як ресурсної бази, що є дуже тривожним дзвіночком для сфери. А в контексті того, що питання зеленої відбудови та відновлення не звучало з вуст найвищого керівництва країни, виглядає так, ніби Україна може бути перетворена на ресурсну базу у процесах відбудови.

Варто памʼятати, що диявол криється в деталях, і коли ми готуємо євроінтеграційне законодавство задля імплементації європейських, обовʼязкових для вступу в ЄС, норм, ми можемо створити Франкенштейна, закладаючи в нові закони та інші нормативно-правові акти умови для виключної швидкої відбудови, спрощуючи чи повністю скасовуючи екологічні процедури, або закладаючи певні відступи для природокористувачів. Ми можемо відбудувати будинки, тоді як Природа – наш спільний дім, якість якого безпосередньо впливатиме на якість нашого життя та здоровʼя. Тому 1 євро, яке може бути вкладено у зелене відновлення, може в перспективі сукупно принести 10 у вигляді працездатного та здорового населення.

З позитивних моментів URC2024 можна відзначити суттєво ширшу представленість громадського сектора: десант з представників майже всіх провідних організацій сфери захисту довкілля наочно демонстрував розуміння західними партнерами важливості участі громадських організацій у процесах відновлення.

Ірина Черниш