Научить орла летать

Ті, хто приїхав на бутафорну інавгурацію путіна, точно не приїдуть на його похорон. Тому що мертвим вони його не боятимуться. Вони бояться, того, що він помре. Бо краще боятися одного путіна, ніж мільйонів незрозумілих істот, для яких геноцид виявився "по фану". 

Вони цього ніколи не визнають, але, схоже, навіть цінують цього собаку за вміння тримати отару. 

Проте передмістя є і в Парижа, і в Братислави. І унітази є. І айфони. І малі діти, яким удень у садочках потрібно спати, а не схилятись у підвалах від щоденних повітряних тривог.

Чому путін на третьому році повномасштабної війни не відмовляється від своїх планів? Тому що може. Тому що ті країни, які вводять санкції, почасти бояться цих санкцій більше, ніж та країна, проти якої вони їх вводять.

Саме тому російська нафта, газ, руда, ядерне паливо і досі розливаються судинами здорового організму, отруюючи його до стану, в якому він уже не зможе керувати собою належним чином, достатнім для забезпечення життєдіяльності. Стану, в якому він є і буде залежним. 

Наші партнери вважали, що росія окупує Україну. І той факт, що цього не сталось, лякає їх ще більше, ніж якби це відбулось. Лякає якоюсь примарною ескалацією. 

Не хочете ескалації? Тоді тримайте навчання із застосування тактичної ядерної зброї. Страшно? Ну тоді будуть наступні кроки. Бо страх годує і живить цього старого, якого ви боїтесь покарати за злочин і саме тому провокуєте наступний і, авжеж, не останній. 

Мені невідомо, представники скількох саме країн того самого Європейського Союзу приїдуть вдавати, що путін – президент. Але я точно знаю (і не я один), чим це закінчується. 

Знаю, що світ вже два з половиною роки як не балансує, а вдає. Бо ті, хто колись вибороли право писати правила, за якими житимуть покоління, тепер лягають і прокидаються за правилами, які щодня пишуть не вони. Щодня прокидаються в новому світі. І всі ці організації об'єднаних націй, схоже, потрібні лише для того, щоб боятися разом, а не окремо. 

Вчора після того, як я прочитав новину про можливих візитерів церемонії, на якій легалізуватимуть злочини путіна, я мав розмову:

– Але ж він порушив усі норми!

– Які норми? Міжнародного права? 

– Так.

– Та ж вони за ці два з половиною роки створили інші норми. Обстріли цивільних стали нормою. Вбивство дітей. Катування. Все це вже норма в очах пересічного європейця, який перемикає такі новини, і тому такі новини з'являються дедалі менше і саме тому таких обстрілів стає дедалі більше. Норми існують, поки вони діють. А якщо вони не діють, то це відкриває шлях до дії зовсім інших норм. Інакше це просто слова і папери. 

Нам дають зрозуміти, що зможуть взяти Україну в НАТО лише після Перемоги. Чудово. А ще можна надавати хіміотерапію хворим на рак лише після одужання. Щоб вдруге не захворіли. 

Завжди будуть люди, яким лячно. Головне, щоб вони не очолювали країни, союзи, альянси і людей, які не мають страху. Бо тоді такі люди можуть загинути. Люди, які не бояться, загинуть через страх. 

Михайло Ткач