Последствия "яичного скандала": как прошел первый год работы Антикоррупционного совета при Минобороны
Торік у січні журналіст Юрій Ніколов розбурхав українське суспільство "яйцями по 17". Розслідування Ніколова не лише змусило Міністерство оборони переглянути закупівлі, а й стало передумовою для створення Антикорупційної ради при Міноборони. Не минуло і трьох місяців після публікації розгромної статті, як рада запрацювала. Її обрали незалежним голосуванням самі українці.
Закупівлі Міністерства почали моніторити 15 людей: журналісти, волонтери, представники громадських організацій. Саме громадянське суспільство і сформувало Антикорупційну раду. Всі ці люди, які увійшли до антикорупційної ради, – були настільки вмотивовані працювати на благо України у скрутні часи, що рада проводила засідання щотижня. І це попри той факт, що згідно з положенням про Антикорупційну Раду цей орган мав проводити засідання не рідше одного разу на квартал, і члени ради задіяні у роботі на безоплатній основі.
"Яєчний скандал": що вдалося змінити, а що – ні
Харчування військових – одна з найбільш витратних статей у Міністерстві оборони. Аби прогодувати армію, щороку із бюджету витрачаються мільярди гривень. І сама процедура закупівель потребує змін, аби звести до мінімуму корупційні ризики. Минулого року, після "яєчного скандалу", закупівлі тилового забезпечення повернули на Prozorro. Завдяки цьому вдалося зекономити 8 млрд грн загалом і майже 4 млрд грн – безпосередньо на харчуванні для ЗСУ.
Однак ми побачили, що вихід на Prozorro не вирішує питання повністю, бо на конкурсі з’явився лише один новий постачальник. А решта – це були ймовірні постачальники "харчової мафії", тобто людей, до яких у преси вже раніше були питання, зокрема, група компаній Тетяни Глиняної.
Виявилося, що рітейлери – це великі компанії, які раніше не працювали з Міноборони і не хочуть брати участь в цих торгах. Водночас є такі компанії, як ця група компаній Глиняної, які уже багато років є постачальниками Міноборони. І вони мають своїх людей і у військових частинах, і в апараті Міноборони – тих, хто їм сприяє. Таких людей, у яких напрацьовані контакти і механізми роботи в системі, дуже важко витіснити.
Генеральний директор ДП "Державний оператор тилу" Арсен Жумаділов теж зіткнувся з такою проблемою. Коли він запровадив механізм, в рамках якого старі постачальники мали здійснювати поставки за нижчими цінами, ці постачальники почали саботувати тендер, не бажаючи зменшувати свої прибутки. Тому і відбувається спротив змінам. Втім є сподівання, що ці труднощі вдасться подолати і залучити нових постачальників.
Читайте також: Харчування для військових – шлях до прозорості
Принцип закупівель має бути таким: компанія має постачати те, що вона виробляє. Найкраще, якщо це буде виробник, тоді ціна буде максимально низькою. Тобто окремо потрібно закуповувати воду, окремо – хліб, а окремо – молоко.
Для порівняння, у компанії Глиняної закуповували одночасно і гречку, і яйця. Очевидно, що така компанія не є виробником, а закуповує у виробників через ланцюжки закупівель. Ще ми рекомендували, аби учасники конкурсів розділяли ціну за товар і вартість логістики: коли усе в одній вартості, то може бути багато переплат, маніпуляцій із цінами. Ця рекомендація уже впроваджується.
Механізм наразі змінюється, але цей процес непростий і його неможливо змінити дуже швидко. Подібні постачальники, які вже десятки років тому "просочилися" в систему закупівель Міноборони, неохоче відмовляються від своїх прибутків.
Закупівлі зброї і кримінальні справи
Антикорупційна рада також моніторила закупівлі зброї, хоча питання зброї належить до державної таємниці. Тому антикорупційній ради було важливо отримати доступ до державної таємниці, і один член ради його отримав.
Антикорупційна рада регулярно звертається із запитами щодо закупівель зброї, зокрема, снарядів та бронетранспортерів. Один з прикладів – польська фірма "Альфа". Ця фірма фігурує у кримінальному провадженні за фактом постачання неякісної амуніції: вона уклала договори з Міноборони, за якими виникла заборгованість у 95 млн євро. На початок 2023 року компанія не виконала контракти на суму понад 3,5 млрд грн. Інший приклад – фірма "Львівський арсенал", яка отримала від Міноборони 1,4 мільярда гривень на поставку великої партії мінометних пострілів 120 мм і 82 мм, але прострочила контракт і не передала ЗСУ жодної міни. Рада доклала максимальних зусиль до того, щоб ці кримінальні справи не залишилися без належної уваги і справедливого розгляду.
Члени Ради ретельно моніторили роботу Агенції оборонних закупівель і зокрема її колишнього очільника Володимира Пікузо. Рада наполягали на необхідності здійснити перевірку ефективності його як очільника Агенції і рекомендували здійснити відбір нового керівника на конкурсній основі. Зрештою, так і відбулося. У січні 2024-ого року агенцію очолила Марина Безрукова – людина, яка вивела на Prozorro усі закупівлі "Укренерго".
Підбиваємо підсумки: що далі?
У квітні завершився перший рік роботи Антикорупційної ради. За цей час Антикоррада напрацювала експертизу у темі закупівель тилового забезпечення (харчування, речового забезпечення) і налагодила співпрацю з новоствореною агенцією закупівель ДОТ. Разом з ДОТ Рада розробила певні рекомендації, які Агенція вже впроваджує на практиці. Зокрема, закупівлю харчів здійснють окремо від оплати за логістику, це мають бути два різні напрямки.
Завдяки цим зусиллям за рік вдалося заощадити чимало коштів. Ще до запуску ДОТ вдалося відновити роботу тендерного комітету, тобто колегіального органу, який вибирає постачальників, і вивести цей процес на Prozorro. Це є прямий результат роботи Ради.
Наразі Антикорупційна рада готується до перевиборів, зараз формують незалежну комісію з відбору. У її складі будуть члени різних авторитетних громадських організацій. Буде задіяний механізм електронного голосування НАЗК, який дуже добре себе зарекомендував під час попереднього відбору членів ради. Тоді проголосувало майже 40 тисяч людей, і всі ці голоси були верифіковані. Протягом останнього року було чимало скарг від людей, які не потрапили в Раду, втім незалежні аудити підтвердили прозорість і доброчесність процесу.
Членство у громадських радах не оплачується, водночас вимагає від членів чимало зусиль і часу. Переважна кількість членів діючої Антикорради при Міноборони – максимально доброчесні і патріотично налаштовані представники громадянського суспільства. Тому було б дуже добре, якби значна частина діючих членів подалася на наступний термін, це б гарантувало збереження унікальної експертизи цього органу.
Наразі діючі члени Антикорради готові працювати на волонтерських засадах. Більш того, вони регулярно витрачають власні кошти на робочі поїздки, власними силами фінансують експертизу різних товарів, оплачують транспортні витрати під час поїздок до військових. Наразі це працює, але у довготривалій перспективі потрібна стабільність. В подальшому такі ради мають бути більш професійними, члени рад повинні отримувати оплату за свою роботу. Сподіваємось, що цей орган згодом інституціоналізується і трансформується у більш професійний.
Експеримент під назвою Антикорупційна рада, який тривав рік, чітко продемонстрував: такий орган дійсно потрібен Міноборони. При цьому він органічно вписується в екосистему нових органів у секторі оборони. Рада підтримує діалог з Офісом реформ Міноборони на чолі з Юлією Марушевською і одночасно надає рекомендації та наглядає за Державним оператором тилу і Агенцією оборонних закупівель. Антикорупційна рада підштовхує до реформ, але також і критикує реформаторів, якщо бачить, що вони піддаються тиску старої системи. Цей незалежний громадський орган – каталізатор реформ, каталізатор антикорупційної боротьби, як ми вже побачили за рік.
Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО)
