На принудительное содержание украинцев в России выделяют дополнительный госбюджет
Після повномасштабного вторгнення до України російська окупаційна влада на захоплених територіях здійснює систематичні депортації українського населення на територію Росії. Ці воєнні злочини примусового вивезення українських громадян стосуються як дорослих, так і дітей.
Щодо кількості депортованих варто сказати, що відповідно до даних ООН, на територію РФ депортовано понад 2,8 мільйона українців, з яких кількасот тисяч – це діти. Уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук зазначила, що кількість депортованих українських дітей може сягати кількості у 200-300 тисяч осіб. Водночас, за даними сайту "Діти війни", вдалось ідентифікувати 19,546 дітей, а повернути – лише 388.
Діти як вразлива категорія населення є одним з головних обʼєктів депортації, оскільки вони легше підлягають "перевихованню" і більш вразливі до пропаганди та дезінформації. Після депортації на територію РФ багато викрадених українських дітей були примусово усиновлені російськими родинами та отримали російське громадянство, навіть маючи батьків чи опікунів, і це ще більше ускладнює їхнє повернення з Росії. Водночас, ті українські діти, що вимушено перебувають на території Росії, піддаються процесам мілітаризації та русифікації з метою знищення їхньої української ідентичності. Таку свідому політику російська влада проводить вже близько 10 років військової агресії проти України, та двох років повномасштабного вторгнення, що носить геноцидальний характер по відношенню до української нації.
Російська влада шукає різні способи утримання депортованих українських громадян на території РФ і особливо – дітей. Для цього вона систематично створює та фінансує так звані "пункти тимчасового розміщення", куди заселяє депортованих.
Відповідно до звіту Єльської лабораторії гуманітарних досліджень, ідентифіковано 43 локації, куди депортуються українські діти та зазначається про щонайменше 32 заклади, які залучені до систематичної роботи з перевиховання українських дітей. Елементи цього процесу містять чітке спрямування на російськоцентричну освіту та культурно-патріотичне виховання з елементами мілітаризації навчального процесу. До нього підключені такі російські парамілітарні організації, як "Юнармія", "Рух перших", "Молода Гвардія".
З досліджень проєкту "Where are our people?" також відомо, що такі "пункти" створюються на базі літніх таборів, гуртожитків, дитячих будинків, та навіть-монастирів РПЦ. "Географія" таких місць дуже обширна: від прикордонних регіонів РФ з Україною (Ростовська, Білгородська, Курська області) до Сибіру та Далекого Сходу РФ.
З метою забезпечення такого процесу депортації українських дітей з окупованих територій, а в подальшому їх розміщення та утримання на території РФ залучаються вищі російські державні службовці, зокрема "уповноважена" по правам дитини при президентові російської федерації Марія Львова-Бєлова, для якої цільово, під ці злочинні процеси було виділено 420 тисяч євро з російського держбюджету на 2024 рік, а також губернатори областей (наприклад, повідомлення губернатора Московської області Андрія Воробйова про родину, депортовану з окупованої Донеччини у Підмосковʼя).
Саме за сприяння російських високопосадовців виділяються "цільові" тендери на комплектування та утримання українських дітей на території РФ. Відомо зокрема і про конкретні факти взяття "шефства" російськими чиновниками над окупованими територіями. Зокрема, губернатор Мурманської області, Андрій Чібіс, взяв таке курування над окупованим Приморським районом Запорізької області. Російський чиновник неодноразово вже приїжджав до окупованої Запоріжчини, відвідував дітей у закладах освіти та "вітав їх з входженням частини регіону до складу РФ, запрошуючи відвідати Мурманську область".
Результати таких "візитів" у цей регіон окупованої частини України Чібіса дуже насторожують, позаяк Мурманський губернатор прямо причетний до незаконної депортації українських дітей з окупованих територій у РФ та має за цю злочинну діяльність впроваджені проти нього міжнародні санкції.
Вже у вересні 2022 року Андрій Чібіс зустрічав у мурманському аеропорту 11 дітей, що були депортовані з території України. Також відомо, що влітку 2023 року Андрій Чібіс, з бюджету Мурманської області профінансував фактично депортацію українських дітей з окупованої Запоріжчини до літніх таборів Краснодарського краю.
Водночас для збору цих дітей на відправлення у літні табори на територію Росії, приїхала міністр освіти Мурманської області Діана Кузнєцова, яка відвідала з цією метою дитячі садки, школи та коледжі у Приморську, а також у Маріуполі, Бердянську та навколишніх селах.
Російська влада також розпочала фінансування підготовки нових "чиновників" на окупованих територіях України. Так, в одному з документів, виданому у січні 2023 року, йдеться про виділення 6,6 млрд рублів (57 млн фунтів стерлінгів) на різні проєкти на окупованих територіях, які пов'язані з підготовкою нових державних службовців, розробкою "освітніх програм серед молоді" та розгортанням інфраструктури російського інтернет-цензора , який блокує "небажані" веб-сайти. Водночас нарощуються потужності кількох нових пропагандистських медіа-ресурсів в окупованому Запоріжжі, включно з вебсайтами, телеграм-каналами та інфлюенсерами, що фінансуються з федерального бюджету.
Відповідно до даних дослідження The Guardian, на 2023 рік на регіон виділено 144 млн рублів (1,2 млн фунтів стерлінгів), і пропонується подвоїти цю суму на 2024 рік. Повертаючись до теми примусового вивезення українських дітей, варто зазначити, що Мурманська область – не єдиний віддалений від України регіон, куди депортують українських дітей. Так, ще з 2014 року путінський режим практикує примусове вивезення і на Далекий Схід, зокрема, у Приморський край РФ.
Згідно з даними російського джерела, ще восени 2014 року на території краю діяли 53 так званих "пункти тимчасового розміщення", де перебували близько 1,5 тисячі українців, включаючи дітей. Щодо умов проживання в таких "пунктах" вказується інформація про населений пункт Липівці Жовтневого району, де проживали українці: без належного харчування та в холодних умовах суворого регіону.
Цілеспрямована політика російського уряду щодо переміщення українців тісно повʼязана з катастрофічною демографічною кризою у віддалених регіонах РФ. Про це стверджує директор Азіатсько-Тихоокеанського інституту міграційних процесів, провідний науковий співробітник Тихоокеанського інституту географії РАН, кандидат економічних наук Юрій Авдєєв, який прямо вказує, що заселення цих регіонів українцями може "вирішити" складну ситуацію з нестачею населення.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року проблема депортації українських дітей до РФ значно інтенсифікувалася. Для підтвердження, варто згадати повідомлення з офіційного телеграм-каналу "міністерства праці та соціального захисту" окупованої частини Херсонської області, де розповідається про розмову між делегацією цього "міністерства" та керівництвом дитячого літнього табору "Океан", що знаходиться у Приморʼї. На цій зустрічі обговорювалося питання фінансування колаборантами з окупованої Херсонщини поїздки на "оздоровлення" українських дітей до цього табору. Зазначу, що він знаходиться на березі Японського моря неподалік міста Владивосток, за тисячі кілометрів від України.
Така віддаленість українських депортованих дітей становить суттєву загрозу поверненню цих дітей на Батьківщину. У російському джерелі, від квітня 2022 року зазначається, що Приморський край є одним з "лідерів" Далекосхідного регіону РФ по "прийому" і програмах "адаптації" українських депортованих дітей, а тому керівництво регіону активно "сприяє" прибуттю дітей з окупованих росією територій Донеччини та Луганщини.
Водночас за розпорядженнями губернатора Приморського краю Олега Кожемяка, який дуже активно підтримує російське повномаштабне вторгнення в Україну, здійснюється інший злочин, а саме – виділяється спеціальне фінансування на облаштування приміщень для російських дітей-сиріт, які вже дорослі та воюють у російській армії в Україні, а також для дітей, хто втратив батьків, котрі перебували у складі російської окупаційної армії у війні проти України. У телеграм-каналі голови законодавчого зібрання Приморського краю Олександра Ролика згадується законопроєкт про надання фінансування для придбання житла "учасникам СВО", хто мав статус дитини-сироти і бере участь у бойових діях проти України. Зокрема відомо про закупівлю житлових приміщень у забудовника багатоквартирного будинку у селі Яковлівка, а також селі Михайлівка Приморського краю.
***
Фінансування депортації українських дітей, а також їхня подальша русифікація та мілітаризація є послідовною злочинною політикою російського уряду, яка спрямована на спробу знищення української ідентичності у депортованих дітей, а також намагання "закрити" демографічну кризу у віддалених регіонах РФ.
В той же час російські чиновники фінансують вразливі категорії власного населення, маніпулюючи житловими "преференціями" для малозабезпечених громадян та чоловіками, що мали статус дитини-сироти, натомість цинічно використовуючи їх як мобілізаційний ресурс у злочинній війні проти України. Ці процеси чітко демонструють – непокаране зло триватиме і зростатиме, якщо його не зупинити, а відтак міжнародній спільноті потрібно терміново посилювати санкційний тиск на росію, а вищезгаданих чиновників притягнути до відповідальності.
Гаврилов Владислав, дослідник проєкту Where are our people? громадської організації PR Army
