Интеграция искусственного интеллекта в уголовный процесс: готова ли Украина к этому?

Розмови про штучний інтелект (ШІ) не вщухають вже тривалий час. Останні дискусії та нововведення показують, що ми все швидше наближаємось до майбутнього, де штучний інтелект стане невідʼємною частиною нашого життя.  

У всьому світі ШІ намагаються інтегрувати як в журналістські сфери, так і в дизайнерські чи навіть в судову систему. Останній сфері було присвячене дослідження агенції Fama.      

ШІ + українське судочинство – чи можливий метч?

Технології, що базуються на роботі штучного інтелекту, активно імплементуються в системи правосуддя за кордоном, зокрема у США, Китаї, Сінгапурі, Естонії тощо. В Україні поки нема розроблених інструкцій щодо розробки та впровадження правових стандартів щодо використання ШІ. Станом на зараз є лише Концепція розвитку штучного інтелекту, яка є затверджена Кабінетом Міністрів України.

Саме в сфері правосуддя виклики справедливості і неупередженості стоять особливо гостро. І, на тлі дискусій про довіру і доброчесність судової системи, може зародитись спокусливе, хоч й оманливе враження, що технології ШІ можуть стати ключем до вирішення цих проблем. Тож ми в агенції Fama на замовлення Центру Дністрянського, заручившись підтримкою Фонду "Відродження" та Європейського союзу вирішили дослідити це.

Враховуючи виклики, з якими стикається українська система правосуддя під час воєнного стану, а саме: заблокована чи ускладнена робота установ на деокупованих чи прифронтових територіях, нестача кадрів, велика кількість справ, пов’язаних з воєнними злочинами, в окремих випадках – колабораціонізм та багато інших, ймовірність використання ШІ в Україні найближчим часомі є неймовірно високою.

Ключовим питанням під час нашого дослідження було встановити наскільки судді, прокурори та адвокати ознайомлені з механізмом використання ШІ, які бачать перспективи та обмеження щодо застосування. 

Ключові висновки дослідження

Штучному інтелекту в українському правосудді – бути, однак шлях його нововведення буде нелегкий. Завдяки дослідженню ми зʼясували, що існує чимало барʼєрів на двох рівнях – індивідуальному та системному.

Неготовність професійного середовища до запровадження на базі штучного інтелекту є одним з барʼєрів на індивідуальному рівні. Причинами неготовності учасники дослідження називають низький рівень проінформованості про технології ШІ та низький загальний рівень володіння цифровими навичками. Однак ці судження спростувались після проходження тесту на загальні знання про ШІ. Його склали на відмінно близько половини учасників.

Водночас викликом може стати низький рівень використання просунутих цифрових рішень, таких як: використання спеціалізованих платформ для аналізу законодавства та судової практики, використання автоматизованих шаблонів для формування типових документів чи створення контенту за допомогою генеративного ШІ.

Також серед викликів на індивідуальному рівні – ймовірні недоброчесніть працівників, механічні помилки при заповненні та супротив зі сторони користувачів системи правосуддя.

Використання штучного інтелекту та цифрових систем вимагає концентрації даних в одному місці з цього постає наступний виклик – належний захист даних, особливо в умовах воєнного стану.

Операційні виклики є не менш важливими в цій темі. У сфері судочинства нема універсальних вимог для формування документів. Це унеможливлює використання автоматичних шаблонів та відсутність оцифрованої бази документів та ускладнює роботу  з пошуку інформації та подальшої обробки.

В Україні відсутнє правове регулювання застосування "штучного інтелекту", що слугує ще одним барʼєром для провадження ШІ в систему правосуддя.

Переходячи до висновків, кримінальну юстицію називають найменш перспективною для імплементації штучного інтелекту. Респонденти допускають можливість використання технологій на базі ШІ різними учасниками кримінального процесу, однак показники щодо жодної з груп фахівців не досягають відмітки у 50% відповідей.

Найбільше пересторог до застосування ШІ учасники дослідження висловлювали щодо можливостей прогнозування та прийняття рішень. Перспектива застосування є сумнівною через етичні аспекти. Серед дискусійних питань, які піднімали учасники дослідження, – відсутність емпатії та морального розуміння, ризик упередженості та дискримінації, непередбачуваність результатів, відповідальність за помилки, заміщення людської праці.

Однак учасники дослідження допускають використання ШІ для формування досудової доповіді, оцінки розміру покарання та прийняття рішення у справах незначної складності, як-от: адміністративні правопорушення, ДТП з одним учасником чи кримінальні проступки. Учасники дослідження не допускають будь-якої автономності таких засобів.

З дослідження також стало зрозуміло, що технології на базі ШІ мають перспективи застосування у сфері правосуддя. До прикладу механічні задачі – генерування тексту, пошук та узагальнення інформації, обробка даних.

Стає зрозуміло, що використання штучного інтелекту в українському судочинстві є цілком реальним. Та задля успішного та ефективного результату спершу потрібно підготувати ґрунт для імплементації – подолати виклики, які зараз присутні в системі, зменшити рівень бюрократії, зайнятись цифровізацією, ухвалити потрібні закони та підготувати представників даного сектору.

Методологія дослідження

Дослідження було проведене за допомогою якісних (глибинні інтервʼю) та кількісних методів. Під час глибинних інтервʼю вдалось поспілкуватись із 33 представниками професійного середовища. Опитувальник заповнили 476 учасників, більшу частину яких становили прокурори та працівники органів правопорядку.

Марʼяна Малачівська-Данчак, кандидатка соціологічних наук, засновниця та СЕО Дослідницької агенції Fama