Анна Паленчук
кинопродюсер, кинокомпания 435 ФИЛМС и Be Brave FILMS Inc

Украина появилась на карте Оскара

Понедельник, 11 марта 2024, 16:55

П'ятнадцять років тому, коли індійський композитор А. Р. Рахман, який першим отримав премію Оскар для Індії за найкращий саундтрек, прилетів в аеропорт рідного міста, його вітали тисячі щасливих співгромадян.

Український режисер Мстислав Чернов, який отримав перший Оскар в історії України, в аеропорт рідного Харкова не прилетить. Та й зустрічі з усіма почестями не буде. Адже місто його дитинства майже кожного дня обстрілюють росіяни, і у воєнний час нема місця помпезним прийомам.

Мстислав Чернов і його команда, які невпинно й віддано працювали над документальним фільмом "20 днів у Маріуполі", увійде не лише в українську історію як перший Оскар країни, а й в історію Оскар промов. Адже Мстислав відверто сказав, отримавши статуетку, що не хотів знімати цей фільм.

І його можна зрозуміти, адже "20 днів у Маріуполі" це не результат режисерського задуму, довготривалої розробки, експедицій чи досліджень. Мстислав Чернов, Євген Малолетка та Василиса Степаненко опинились у Маріуполі під час повномасштабного вторгнення і мали сміливість залишитись там, коли всі міжнародні колеги через щільні обстріли виїхали з міста.

Коли на початку цього року ми з командою документального фільму "In the Rearview / Звідки куди" були в Лос-Анджелесі під час Оскар-кампанії нашого фільму, який увійшов в шорт-лист, більшість кіноакадеміків, яких я зустріла, говорили мені, що їм важко і боляче дивитись "20 днів у Маріуполі", який на той момент так само, як і наш фільм, був у короткому списку на Оскар.

Зрештою більшість із десяти тисяч кіноакадеміків проголосували за "20 днів у Маріуполі". Цей факт говорить про величезну солідарність не лише з героїзмом і талантом режисера Мстислава Чернова, а й з Україною як із країною, яка найближчими роками продукуватиме історії, пов'язані з війною.

І найголовніше: отриманий Мстиславом Оскар – це знак для українських кіновиробників, що їхні героїчні чи щемливі історії про війну потенційно можуть зацікавити продюсерів на Північноамериканському континенті. Адже зараз саме час російсько-українській війні вийти за рамки міжнародних новин і перейти на великі екрани.

Так само було з війною в Сирії. Після номінацій на Оскар сирійських документальних фільмів "Для Сами" режисерів Ваад аль-Катеб і Едварда Воттса, "Печери" та "Останні люди Алеппо" режисера Фераса Файяда NETFLIX випустив "Плавчині". Це історія біженки-підлітка Юсри Мардіні, яка разом зі своєю сестрою Сарою подолала шлях від війни до Олімпійських ігор.

А Чернов, режисер, який здобув перший для України Оскар, не маючи змоги прилетіти в Україну, приїде, як всі, потягом чи автівкою і поїде на фронт, щоб і надалі фіксувати воєнні злочини росіян.

Адже війна триває, і з Оскаром його голос звучатиме ще гучніше.

Анна Паленчук, кінопродюсерка, кінокомпанія 435 ФІЛМС та Be Brave FILMS Inc.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.