Вопросы, ответы на которые должен знать будущий глава НАПК
Конкурс на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції наближається до заключної стадії. До етапу фінальної співбесіди на професійну компетентність пройшли десять кандидатів.
Від Голови НАЗК залежатиме побудова дієвої системи виявлення корупції: насамперед – незаконних статків чиновників та конфлікту інтересів при ухваленні рішень, а також потенційно корупціогенних державних процедур. Досягнення НАЗК відчутних результатів у зниженні рівня корупції залежатиме від того, як Голова визначить пріоритети роботу органу та шляхи їх втілення.
Часу на розкачку в нового очільника не буде. Аудит за 2020-2021 зафіксував критичні проблеми у роботі органу. Вирішувати їх доведеться на ходу: наразі НАЗК має забезпечити якісну перевірку трирічного масиву декларацій посадовців, поданих після відновлення призупиненого на початку війни декларування, організувати перевірку щонайменше тисячі звітів про використання коштів політичними партіями, а також вирішити долю "проектів", розпочатих НАЗК на початку війни, проте не передбачених законом. Бачення кандидатів щодо пріоритетів НАЗК та шляхів їхнього досягнення і має оцінити конкурсна комісія на останньому етапі співбесід в рамках конкурсу.
Дев’ять років тому Національне агентство з питань запобігання корупції задумувалося невід’ємною ланкою антикорупційної системи разом з НАБУ та САП. Однією з ключових причин "народження" НАЗК була потреба організувати збір та перевірку декларацій посадовців. Система виглядала так: НАЗК контролює подання декларацій, перевіряє їх на ознаки незаконного збагачення та приховування сумнівних статків, паралельно моніторить спосіб життя декларантів та, у разі виявлення розбіжностей – передає ці дані для розслідування до НАБУ/САП.
Ефективне НАЗК мало одночасно виявляти ознаки корупції у житті чиновників (навіть попри те, що їх не схопили за руку на хабарі), розвантажити НАБУ та САП (які мали зосередитися на розкритті масштабних корупційних схем) та забезпечити ефект запобігання корупції. Саме НАЗК мало зробити так, щоб чиновник втратив сподівання використати чи приховати корупційні статки, а отже і втратив мотивацію до корупції. Розкрити свій потенціал НАЗК поки не вдалось.
Крім декларування, серед повноважень НАЗК законом передбачено контроль за фінансами політичних партій, моніторинг та запобігання конфлікту інтересів у чиновників, співпраця з викривачами корупції, формування антикорупційної політики через інструмент антикорупційної стратегії та програм, а також проведення антикорупційної експертизи проектів законодавчих актів. Закон також надає НАЗК повноваження щодо "антикорупційної" просвіти громадян.
Нижче пропоную перелік питань до кандидатів на голову НАЗК, які у ході фінальної конкурсної співбесіди дозволили б оцінити їх професійну компетентність, розуміння пріоритетних завдань НАЗК і способів їх досягнення, а також поточних здобутків та проблемних питань в роботі НАЗК.
Варто відзначити, що ці питання найменше висвітлені або взагалі не висвітлені в багатьох письмових роботах кандидатів щодо бачення роботи НАЗК. Проте без відповідей на них забезпечення ефективної роботи НАЗК неможливе.
Наведені питання в роботі НАЗК не є вичерпною оцінкою роботи органу у відповідних сферах.
1.Пріоритети НАЗК. Перелік повноважень НАЗК у Законі "Про запобігання корупції" містить 19 пунктів, а також відсильну норму щодо здійснення Агентством інших повноважень, визначених законом.
Наразі у НАЗК працює близько 370 співробітників, річний бюджет складає 465 млн грн (без урахування фінансування партій), з них 280 млн грн – на оплату праці. Закон також передбачає наявність антикорупційних уповноважених у органах державної влади та місцевого самоврядування, координувати діяльність яких має НАЗК. Враховуючи такий широкий спектр, голова Агентства має сконцентруватися на завданнях, які найбільш ефективно лікуватимуть хворобу корупції наявними у НАЗК інструментами. Наприклад, немало кандидатів у письмових роботах щодо бачення роботи НАЗК пріоритезують просвітництво над іншими завданнями. Проте наскільки пріоритетним є відеокурс для школярів про те, що красти – погано, якщо умовні митники, декларації яких НАЗК не встигне перевірити, продовжуватимуть організовувати схеми, через які бюджет недоотримує десятки мільярдів гривень (які можна було б використати на підвищення рівня викладання англійської мови для тих же школярів)?
Питання до кандидатів:
- Якими мають бути три основні пріоритети роботи НАЗК у наступні чотири роки і чому саме ці?
- Чи реально отримати вимірюваний результат у обраних пріоритетних сферах у коротко- чи середньостроковій перспективі, враховуючи наявні ресурси НАЗК? Чи можна досягти цих результатів без залучення НАЗК?
2. Виявлення ознак незаконного збагачення та необґрунтованих активів чиновників. На жаль, за девять років роботи, зміну кількох складів керівників та одне перезавантаження органу НАЗК фактично провело тільки одну повноцінну кампанію перевірки декларацій посадовців – у 2021 році, у результаті якої кримінальне покарання за брехню в декларації не отримав жоден топ-посадовець.
Згідно із висновками аудиту НАЗК, замість пошуку значних незадекларованих активів, ознак незаконного збагачення або необґрунтованих активів НАЗК витратило значні ресурси на виявлення незначних розбіжностей та ознак податкових порушень (за якими переважно давно сплив строк давності для притягнення до відповідальності).
Функція перевірки декларацій співробітників СБУ та інших органів безпеки була передана Управлінню внутрішнього контролю НАЗК, який очолив колишній співробітник СБУ – що, відповідно до висновку аудиту, "є не тільки перевищенням чітко визначеного законом мандату управління, але і можливим конфліктом інтересів".
За попереднього очільника НАЗК запровадило інструмент "швидких" автоматичних перевірок декларацій через верифікацію даних декларації із даними інших реєстрів щодо активів декларанта і членів його сім'ї. Очікувано, що в оприлюднених роботах кандидатів на посаду Голови НАЗК часто йдеться про автоматизацію перевірок декларацій.
Проте аудитори НАЗК відзначили, що запровадженням процедури "швидких" перевірок НАЗК вийшло за межі своїх законних повноважень та спричинило дублювання. Поряд із тим, останні зміни до закону про запобігання корупції зобов'язують НАЗК насамперед забезпечити можливість так званого "автозаповнення декларації" – автоматичного підтягування у декларацію наявних у різних державних реєстрах даних щодо активів декларанта. Отже, доречно детально розпитати кандидатів щодо їхнього бачення удосконалення перевірки декларацій і не задовольнятися шаблонними відповідями про автоматизацію.
Насамкінець, механізм моніторингу способу життя, запроваджений на рівні закону ще у 2014 році, НАЗК активізувало лише в 2022 році, за результатами чого маємо чотири кейси конфіскації необґрунтованих активів на суму майже 7,5 млн грн. Проте порядок моніторингу способу життя був затверджений НАЗК лише у 2023.
Питання до кандидатів:
- Як саме кандидати бачать можливість сфокусувати роботу з перевірки декларацій на виявленні істотних порушень – зокрема, незаконного збагачення чи підстав для конфіскації необґрунтованих активів?
- Як забезпечити виявлення випадків користування чиновниками значними активами, не внесеними в декларації?
- Які обмеження і виклики кандидати бачать у автоматизації перевірок і як їх долати?
- Як розподілити ресурси НАЗК між повними перевірками декларацій і моніторингом способу життя для досягнення найкращих результатів?
- Що можливо зробити для полегшення заповнення декларацій?
3. Моніторинг та контроль за виконанням законодавства щодо конфлікту інтересів. Цей напрям роботи НАЗК був одним із найбільш проблемних ще до перезавантаження органу у 2019 році. Зокрема, у 2017 році НАЗК внесло припис директору НАБУ у зв’язку із потенційним конфліктом інтересів детектива Семака, який входив у групу детективів, що розслідували справи проти колишнього нардепа Миколи Мартиненка. Тоді НАЗК побачили конфлікт інтересів у тому, що Семак колись працював помічником народної депутатки Вікторії Войціцької, а та, у свою чергу, несхвально відгукувалася про Мартиненка у своїх соцмережах. Зрештою, цей припис скасував Верховний Суд. П’ять років потому ключові виклики департамету все ще актуальні. Реакція НАЗК на порушення у цій сфері лишається несистемною, а часом і вибірковою.
Питання до кандидатів:
- Як варто покращити якість перевірки НАЗК можливих порушень щодо конфлікту інтересів? Як пріоритезувати обмежений ресурс НАЗК у цих перевірках?
- Що має зробити НАЗК для покращення показників розгляду протоколів про конфлікт інтересів у судах?
4. "Санкційний напрямок". Із початком повномасштабного вторгнення НАЗК "взялося" за санкційну політику: здійснювало збір інформації та фактично складало списки осіб для ініціювання накладення санкцій. Проте цим НАЗК не обмежилося і запустило квазі-реєстр "міжнародних спонсорів війни" із державним доменом gov.ua. До цього реєстру НАЗК включило 50 міжнародних компаній неросійського походження, які надають "непряму підтримку військовим зусиллям росії (наприклад, податки, постачання важливого (але на який не поширюються санкції) товару, сприяння російській пропаганді, мобілізаційній кампанії)". Водночас, за даними Київської школи економіки, в росії працює близько 1600 міжнародних компаній, що сплачують податки в бюджет країни-агресора. Яким чином НАЗК виокремили 50 компаній із цієї кількості – невідомо. Критерії включення до реєстру не затверджені жодним нормативно-правовим актом.
Більше того, жоден закон не дає НАЗК повноважень у сфері санкційної політики і не передбачає ведення такого реєстру. На сайті реєстру зазначено, що "НАЗК – орган, відповідальний за впровадження системи комплаєнсу у приватному секторі". Проте і таке повноваження НАЗК у законі про запобігання корупції відсутнє (передбачено лише повноваження розробляти типову антикорупційну програму юридичної особи). Разом з тим, деякі кандидати на посаду голови НАЗК у своїх письмових роботах вказують санкційний напрямок як важливу і навіть пріоритетну функцію НАЗК.
Не дискутуючи важливість санкційної роботи як такої, зазначу, що важливість завдання не виправдовує вихід органу за межі його повноважень, а творча (міс)інтерпретація повноважень ставить під сумнів здатність органу дотримуватися принципу верховенства права загалом. Крім того, не скоординовані з органами формування зовнішньої політики санкційні ініціативи НАЗК неодноразово створювали проблеми для України на міжнародній арені. Зокрема, через включення НАЗК до списку міжнародних спонсорів війни п’яти грецьких компаній Греція заблокувала пакет санкцій Європейського Союзу проти росії. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію з міжнародною допомогою Україні цьогоріч, зараз розкоші, м’яко кажучи, необдуманих рішень Україна собі дозволити не може.
Відповідно, доцільно було поставити кандидатам на голову НАЗК такі питання:
- Чи планує кандидат продовжувати санкційні проекти? Якщо так, то як кандидат бачить законодавче врегулювання цієї діяльності та координацію з іншими органами?
- Як ця робота буде співвідноситись із основним завданням роботи НАЗК із запобігання корупції?
- Якщо ж законодавчі зміни не будуть запроваджені, які рішення планує прийняти кандидат стосовно діяльності "санкційного напряму"?
Анастасія Радіна, голова комітету з антикорупційної політики
