Правосудие, которое не выдерживает апелляций: дело Екатерины Гандзюк

5 лютого у Київському апеляційному суді відбулося перше судове засідання, де мав би початися розгляд апеляційних скарг сторони захисту В. Мангера та О. Левіна на вирок у справі замовників (організаторів) нападу на Катю Гандзюк.

Коротке резюме

26 червня 2023 року Дніпровський районний суд міста Києва виніс обвинувальний вирок Владиславу Мангеру та Олексію Левіну, констатувавши у рішенні їхню вину саме як організаторів нападу на Катю Гандзюк та призначив покарання – 10 років позбавлення волі.

Але!

Це рішення суду вже 8 місяць як не може набрати чинності, оскільки захист і Мангера, і Левіна подали сукупно 6 апеляційних скарг.

Кримінальний процесуальний закон України визначає, що набрання законної сили вироку можливе або після 30 днів після рішення в суді першої інстанції, якщо його не оскаржено, або ж після апеляційного перегляду.

Не зважаючи на те, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва визнає обох згаданих винним, юридично (!) ймовірні організатори на сьогодні не є винними і на них поширюється презумпція невинуватості відповідно до статті 62 Конституції України.

Так от… апеляційний перегляд вироку.

Трохи хронології

• липень 2020 – червень 2023 – розгляд справи у суді першої інстанції (під час якого захист заявив про допит близько 110 свідків);
• 26 червня 2023 року – проголошення обвинувального вироку Мангеру та Левіну;
• серпень-вересень 2023 – вирішення питання про відкриття апеляційного провадження по усіх поданих апеляційних скаргах;
• 14 листопада 2023 – перше призначене засідання в суді апеляції, на якому один із колегії суддів заявив самовідвід з причин того, що вже брав участь у цій справі на етапі розслідування;
• 5 лютого 2024 – фактично перше засідання в апеляції, на кому вдалося розглянути відвід адвокатів Мангера головуючій судді на надуманих підставах, прохання випустити обвинувачених поза межі скляної кабіни в залі суду, 1 клопотання щодо доказів та нібито доповнення апеляційної скарги захисту Мангера.

Читайте також: Справа Каті Гандзюк. Феномен громадянського суспільства

У Мангера у цьому процесі в суді апеляції два захисника. Якщо рахувати оскарження вироку в сторінках, то сукупно це 277 аркушів апеляції.

Проте 5 лютого 2024 року захист Мангера просив суд ДОПОВНИТИ свою апеляцію новим аргументом під гаслом, що нібито журналісти знайшли справжніх замовників вбивства Каті. І на підтвердження цього просив суд долучити до матеріалів справи "фільм-розслідування".

Я залишу свої міркування про те, що такого роду "докази" не є спроможними в суді до вирішення цього питання безпосередньо у залі суду, але мовою цього ж "фільму-розслідування", у якому головний герой-розслідувач тасує ігрові карти, скажу – "слідкуйте за руками"…

Усе має граничний термін, а злочини – строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Читайте також: Безкарність вбиває. Ким була і за що боролась Катя Гандзюк

Напад на Катю обвинуваченням кваліфіковано за ч. 2 статті 122 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого), та визначається як тяжкий злочин.

А значить на те, щоб знайти та покарати винних у держави є 10 років з дня нападу, що включає і час на розслідування, і час на судовий розгляд у всіх судових інстанціях (перша, апеляція, Верховний Суд).

З дня нападу до сьогодні минуло вже 5,5 років, а суд апеляційної інстанції досі не почав навіть розгляд апеляційних скарг на вирок.

При цьому захист намагається усіма силами розтягти час апеляційного перегляду вироку клопотаннями різного роду:

• проханнями оголосити перерву, бо адвокатам Мангера потрібно терміново саме в цей день на інше судове засідання;
• викликом швидкої допомоги через різке погіршення стану здоров’я самого Мангера;
• проханнями переглядати фільми сумнівних "розслідувачів" під приводом "доказів" тощо.

І це все відбувається в той час, коли строк притягнення до відповідальності ймовірних організаторів злочину минає, а вирок суду ніяк не набере законної сили. 

"Час – дивовижна штука, його так мало, коли запізнюєшся, і так багато, коли чекаєш".

Непокаране зло зростає?

 Анна Калинчук