Граждане требуют уменьшить объем госфинансирования партий. Как отреагируют политики?
Для фінансування партій у 2024 році передбачено 840 млн гривень. В умовах повномасштабної війни, дефіциту бюджету, потреби у підвищенні обороноздатності та неможливості проведення виборів у громадян виникає питання доцільності такого обсягу витрат. Петиція з вимогою зменшити видатки на партії швидко набрала необхідну кількість голосів українців.
Чи варто коригувати обсяг держфінансування партій та які механізми для цього існують? Читайте в новому матеріалі Руху ЧЕСНО.
На другому році великої війни країна живе в умовах жорсткої економії та донатів на підтримку Сил оборони. Дефіцит держбюджету складає майже 1,5 трлн гривень. Тож важливо працювати над збільшенням доходів і водночас оптимізацією видатків.
У бюджеті 2024 року передбачено 840 млн гривень на фінансування розвитку парламентських партій. Цього року вперше за кілька років забюджетовано повну суму відповідно до формули в законі. Зазначимо, що ця сума була майже однакова кілька років поспіль, і хоч абсолютне значення майже не змінилося, на неї суттєво вплинула інфляція.
Коли кожна гривня важлива для посилення обороноздатності, то у суспільства, очевидно, виникають питання про доцільність деяких витрат. Минулого року ми спостерігали мітинги і протести під місцевими радами з вимогою не витрачати кошти на умовну бруківку, а підсилити ЗСУ. Зараз же виникає аналогічне питання про доцільність такого обсягу витрат на партії.
У січні зʼявилась низка ініціатив, які стосуються змін у фінансуванні партій. Наприклад, мажоритарник із Житомирщини від "Слуги народу" Дмитро Костюк зареєстрував законопроєкт, яким пропонує на час війни призупинити фінансування партій з бюджету. Майже відразу зʼявилась петиція від військовослужбовиці та депутатки Київради Аліни Михайлової щодо зменшення обсягів державної підтримки партій. За кілька тижнів вона набрала необхідні 25 тисяч голосів.
Одним із аргументів авторки петиції є те, що політичні партії в умовах воєнного стану не потребують такого обсягу фінансування, як у мирний час із повноцінним політичним процесом. Партії готові витрачати частину коштів на потреби оборони. Свідченням цього є те, що у 2022 році "Слуга народу" перенаправила на виробництво комплексів "Стугна-П" 130 млн гривень. Партія "Європейська солідарність" перераховує значну частину коштів до благодійного фонду Порошенка "Сила громад".
Читайте також: Які петиції ігнорує Зеленський і чому Шмигаль не вирішив проблему Бойка-героя?
Держфінансування партій запровадили для того, щоб зменшити вплив олігархів на політичні сили, а також для посилення інституту партій. Проте часто виникають питання до того, як партії використовують ці гроші – частина з них не займаються якісним партійним будівництвом і часто "не доживають" до наступних виборів. Так само і в цьому скликанні: висока ймовірність, що половина партій не потраплять до наступного.
Якою може бути реакція на суспільний запит?
Скоригувати обсяг підтримки партій з бюджету можна в різний спосіб, проте кожен зі шляхів має свої переваги та недоліки. Розглянемо можливі рішення:
- Кабмін у директивному порядку може змінити обсяг держфінансування партій, як зробив це позаминулого року. Тоді уряд передбачив дещо меншу суму на підтримку партій, і політики таке рішення не оскаржували. Однак не зовсім правильно, щоб виконавча гілка влади у такий спосіб впливала на законодавчу. Це ще більше посилить розбалансованість політичної системи.
- Верховна Рада може внести зміни до законів "Про політичні партії" та "Про запобігання корупції" та визначити порядок надання держфінансування партій під час воєнного стану. Такий механізм є найменш бажаним, адже у політиків під прикриттям благої справи може виникнути бажання додати до цих норм низку деструктивних правок. Таке ми вже спостерігали під час напрацювання механізмів відновлення звітування партій.
- Оптимальний варіант – парламентські партії добровільно відмовляються від певного відсотка коштів держпідтримки. І закон передбачає таке право. Цей спосіб має найбільше переваг. По-перше, це рішення не створює законодавчого прецеденту обмеження обсягів державного фінансування. Адже, якщо зменшити обсяг підтримки в бюджеті або на рівні закону, то після війни може бути складно повернутися до попереднього рівня. Так виникає загроза для всієї реформи політичного фінансування. По-друге, суспільство позитивно сприйме такий крок. По-третє, таким чином уникнемо "партійної благодійності", коли партії на свій розсуд передають кошти на окремі оборонні потреби, хоча такі видатки мають здійснюватися через держбюджет.
- Президент, звичайно, може проігнорувати запит громадян, але це знову ставить під сумнів ефективність інструменту петицій, які в умовах війни є чи не єдиним способом впливу на рішення влади. Хоча, як свідчить практика, в ОП активно реагують на теми, які мають суспільний резонанс.
Партіям варто поквапитись із розв’язанням цієї проблеми та не ігнорувати її, адже питання фінансової підтримки партій з бюджету повернеться в інформаційне поле вже у березні. Саме тоді у відкритому доступі зʼявляться фінансові звіти за 2020–2023 роки. І журналісти, і НАЗК будуть активно працювати з цими даними.
Віта Думанська, лідерка Руху ЧЕСНО
