Аудит НАПК: Прошлые вызовы, будущие возможности

Я маю честь бути однією з трьох міжнародних членів Комісії з відбору наступного голови НАЗК, а також була однією з трьох міжнародних експертів, які проводили Незалежну оцінку ефективності діяльності НАЗК (версія англійською мовою). До 22 грудня 2023 року триває прийом документів на конкурс від потенційних кандидатів. І доки цей процес триває, пропоную скористатися можливістю та поміркувати про виклики, з якими доводилося працювати НАЗК протягом останніх років і з якими майже напевне стикнеться і новий Голова НАЗК. 

На мою думку, результати аудиту мають лягти в основу майбутніх управлінських рішень, які допоможуть НАЗК повноцінно реалізувати свій потенціал у якості  однієї з ключових інституцій у сфері боротьби з корупцією та утвердження політики доброчесності.

Хоча в аудиті йшлося про період 2020-2021 років, висновки залишаються актуальними й досі, оскільки у багатьох сферах вони вказують на наявні вразливості, які впливають на ефективність роботи НАЗК. Далі я окреслю деякі з головних висновків за результатами нашої ретельної перевірки, щоб громадськість і потенційні кандидати могли краще зрозуміти, якого лідера ми хотіли б побачити на чолі НАЗК.

У цій колонці не йдеться про колишні успіхи чи проблеми – вона радше про майбутнє запобігання корупції в Україні, і я б хотіла, щоб ми всі користувалися таким орієнтованим на майбутнє підходом.

Хоча діяльність НАЗК в період 2020-2021 років не було визнано неефективною, під час аудиту можна було оцінити лише 206 критеріїв з 237. За 31 критерієм Комісія не змогла провести оцінку, бо не отримала доступ до відповідної інформації, або ж критерії залежали від зовнішніх чинників, що впливали на роботу НАЗК. З цього випливають наступні висновки:  

По-перше, прозорість у роботі антикорупційної інституції – важливий аспект не лише в контексті аудиту її ефективності, але й у цілому з точки зору належного управління такими органами, які мають встановлювати стандарти для решти державного сектору. 

По-друге, слід розуміти, що НАЗК функціонує в екосистемі інших державних  інституцій, і що участь суспільства та політична воля мають вирішальне значення для просування антикорупційної діяльності. Це стало очевидним під час оцінки стратегічного бачення запобігання корупції, коли виявилося, що затримка з прийняттям Антикорупційної стратегії Верховною Радою не давала НАЗК змоги виконувати свої завдання у цій сфері.

Так само політичні рішення, прийняті у сфері контролю за політичним фінансуванням, вплинули на роботу НАЗК, наприклад, – зобов’язання політичних партій подавати фінансову звітність під час пандемії COVID-19 призупинили.

З іншого боку, НАЗК досягло чудових результатів у сферах оцінки ризиків і антикорупційних програм. Було б доцільно, якби майбутнє керівництво НАЗК використовувало контрольний перелік методології аудиту як інструмент постійної оцінки, зокрема готуючи й публікуючи відповідну інформацію у відкритому доступі для забезпечення громадського контролю.

З 206 елементів, що оцінювалися у рамках аудиту, виявили, що 148 виконано повністю, а 58 не виконано. Цікаво, що найгірші результати зафіксовано у сфері "Управління та організаційна спроможність", де з 57 критеріїв було виконано лише 27, 25 не виконано, а 5 не вдалося оцінити.

Оскільки цей критерій особливо актуальний в контексті поточного конкурсу, нам дуже цікаве бачення кандидатів, як вони б усували недоліки управлінських і організаційних практик. Суттєві недоліки в роботі НАЗК також виявлено в інших ключових сферах, де рівень невиконання перевищує 20%, а саме: конфлікт інтересів та інші обмеження (31%), робота з викривачами (29%), співпраця з зацікавленими сторонами (28%), майнові декларації та моніторинг способу життя (21%).

Що ж стосується інституційної незалежності, протягом періоду оцінювання середовище діяльності НАЗК зазнало значного впливу кількох рішень зовнішніх суб’єктів – Парламенту та Конституційного Суду, а ще суттєвим чинником стали загальні урядові рішення стосовно заробітних плат і трудової політики в державному секторі.

Аудит включає 120 рекомендацій, з яких 46 вважаються пріоритетними. Кожна рекомендація належить до однієї з дев'яти оцінюваних сфер. Ці рекомендації можуть стати цінним джерелом ідей для кандидатів, які думають про те, як можна було б покращити ефективність НАЗК.

Виклики, з якими зіштовхнулося НАЗК у минулому, можуть повторитися, і важливо, щоб наступний керівник вчився з попередніх недопрацювань чи помилок задля побудови підвалин кращого майбутнього. Звіт про аудит і методологія аудиту загальнодоступні, і керівнику НАЗК варто їх використовувати, щоб покращити діяльність агентства, а отже – довіру суспільства до цієї ключової антикорупційної інституції.

Лора Стефан, член Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови НАЗК. Засновниця та виконавча директорка Експертного Форуму (EFOR) з 20-річним професійним досвідом, що поєднує практику в державному та приватному секторах. Лора Стефан працює міжнародною експерткою у Незалежному антикорупційному консультативному комітеті Молдови та проводила оцінювання НАЗК спільно з двома іншими експертами. Вона також консультує Європейську комісію, Світовий Банк, ПРООН, ОЕСР та Раду Європи.