Голос климатической дипломатии. Как Украине достучаться до Глобального юга и стран Востока

Нещодавно стало відомо, що росія намагається  розширити вплив на країни Африки. Як пише видання Bloomberg, посадовців із близько трьох десятків африканських країн запросили до Москви наступного місяця для зустрічі з російськими ІТ-фахівцями та інвесторами, які пропонують цифрові послуги з покращення управління. Значну роль відіграє в цьому дочка путіна. 

Я розумію, чому Кремль це робить. Країни Глобального Півдня, це поки не розіграна карта в колоді світу, яка сприятиме перемозі у війні одній чи другій стороні. Україна ризикує програти війну за ці країни, так і не вступивши в бій. 

Путіну важливо схилити остаточно на свій бік ці країни для того, щоб витіснити нас з світового ринку агропродукції і позбавити валютної виручки, адже агропродукція в складі українського ВВП становила 10%. Також він очікує відкрити для себе ще більший ринок збуту дисконтованих вуглеводнів, щоб протистояти впливу санкцій США та Європи. Він вже пробував побудувати рентабельність європейських економіки на викопному паливі з росії, але довгобуд Nord Stream пішов за російським кораблем. Тому зараз росіяни роблять ставку на проєкт Arctic LNG – це завод зі зрідження газу компанії Новатек. Тобто, коли газ транспортують не по трубах, а в морських танкерах.

Ця технологія дає змогу путіну в теорії замістити втрачену частку європейського ринку. І зробити це серед країн, які не підпадають під регуляцію ЄС, з якими все значно складніше в плані санкцій і куди не прокладеш трубопровід. 

Звісно, поряд з економічним співробітництвом росія використовує і так звану soft power – просування IT технологій. Але ми не маємо цього допустити. Потрібно запропонувати щось напротивагу і кліматична дипломатія може бути одним з кроків. 

Минулого місяця я була у Бразилії, де мала змогу озвучити тези кліматичної дипломатії чиновникам міністерств, представникам Офісу Президента, лідерам громадського руху. За підсумками цієї поїздки сенатори та конгресмени Бразилії отримали в себе на столі одну з топ газет країни з моєю колонкою про можливу співпрацю України та Бразилії у сфері розвитку біоенергетики, циркулярної економіки з біомаси, виробництва біопалива та зелених агротехнологій.

Думаю, це перший такий інформаційний посил в найбільшій країні Південної та Латинської Америки.

Те, що ми гарантуємо продовольчу безпеку для країн Глобального Півдня – є важливим для них і дуже солідаризує попри всі політичні напруження. Для багатьох з них було відкриттям, що Україна до повномасштабного вторгнення екпортувала зерно для 400 млн людей з Глобального Півдня.

Читайте також: Глобальний Південь. Нащо Україні працювати з країнами, які не дають їй зброю

Як виглядає рамка "кліматичної дипломатії" України?

1. Спільний розвиток циркулярної економіки біомаси, біоенергетики та біопального, адже Бразилія є лідером з виробництва останнього. Нам важливо було показати, як ця країна може стати "showcase" для України, яка лише створює новий ринок біопалива і це дуже відгукнулося серед аудиторії. 
2. Співпраця у сфері "nature based" технологій сільського господарства.
3. Перейняття досвіду у створенні приватних та державних кліматичних фондів.
4. Спільна підготовка українського бізнесу та бізнесу інших країн до політик CBAM та Methane Pledge. Адже їхні компанії теж розглядають ринок Європи, як один з основних та найбільш платоспроможних. 
5. Міжнародна координація з питань оцінки змін клімату, збитків довкіллю внаслідок війни та виплати репарацій. Це складне питання, але колишня Міністр навколишнього середовища Бразилії, співголова Міжнародної групи ресурсів ООН з питань навколишнього середовища (IRP/UNEP), яка відіграла ключову роль у підписанні Паризької Угоди, сьогодні в робочій групі Європарламенту щодо довкіллєвих репарацій для України. 
6. Відновлення забруднених агроземель вибуховими речовинами та відновлення екосистем, постраждалих внаслідок війни.
7. Зелений перехід у всіх його проявах. 

Саме така рамка кліматичної дипломатії мені здається найбільш прийнятною для країн Глобального Півдня, зокрема Бразилії. Вона побудована на принципі "common values". Адже ті самі виклики щодо знищення природи є в обох країнах, але в нас вони через війну, а в Бразилії - через вирубку лісів Амазонії та внутрішні проблеми. Україна та Бразилія схожі своїми аграрними потужностями і амбіціями  і вони повинні нас розглядати, як гаранта продовольчої безпеки. А росію - як гаранта енергетичної небезпеки і саме тому диверсифікація постачання палив - це основа та вивчений урок для України і Європи, яким ми також ділилися. 

Під час переговорів ми не використовували пряму антиросійську риторику, яка є звичною для нас, але стала б стопкраном для представників Бразилії через особливості взаємовідносин. Те, що наш Президент Зеленський та Президент Бразилії Лула да Сілва віддані Green Deal – теж наш аргумент. Аргумент в тому, що кліматичні політики – це відповідь збройній експансії викопного палива та надійний запобіжник тривалого миру у світі. Тому перший контакт суто ознайомчий на принципах спільних цінностей та об'єднання "довкола чогось, а не проти когось". Це для початку. 

Для багатьох бразильців наш візит став свідченням того, що Україна – самостійна держава, а не гравець в руках США, як про це говорить росія і доволі успішно. 

Лідери бізнесу та наукових інститутів в цих сферах готові з нами співпрацювати, організовувати study тури на власні виробництва та презентувати своє законодавство для полісімейкерів. А також, що не менш важливо -  відвідувати Україну навіть під час війни.

Вони тепер знають про наші кліматичні комітменти і вважають їх достатньо амбітними.

Про що ми домовились з Бразилією практично у сфері кліматичної дипломатії?

Найперше це співпраця у сферах:

• розвитку біопального та біоенергетики,
• відновлення забруднених агроземель,
• співпраця щодо кліматичних фінансів.

На цю тему їхні міністерства економіки, фінансів та аграрного розвитку (окреме підприємство, що займається сімейними фермерами, які виробляють 10% біопального, ви можете уявити їхній технологічний рівень) готові підписати меморандуми співпраці з нашими міністерствами. 

Чому Бразилія важлива країна?

Наступного року в Бразилії відбудеться саміт G20, країна відіграє вагому роль у групі країн БРІКС ( Brazil, Russia, India, China, South Africa), які нам так важливо схилити на свій бік, а також у 2026 році саме там відбудеться найбільша Кліматична конференція COP30. 

Ця країна прагне до лідерства в окремих сферах і має всі шанси його здобути у наступні 10-15 років. І те, що вони для нас можуть стати "showcase" в окремих сферах під час відбудови їм дуже відгукується. Як і те, що Україна може стати європейським "проксі" для Бразилії до інших країн, зокрема Китаю.  

Саме Бразилія, як на мене, є ключиком до інших країн БРІКС, які перебувають на орбіті росії. Тішить те, що перші теплі контакти на високому рівні щодо конкретної співпраці там вже встановлені і я й надалі працюватиму у сфері саме кліматичної дипломатії, щоб їх поглиблювати.

За день до того, як новопризначений надзвичайний і повноважний посол України в Бразилії Андрій Мельник вручив вірчі грамоти Президенту Бразилії Лулі да Сільві ми мали зустріч і обговорювали важливість конкретних проєктів для відновлення співпраці між двома країнами, якої не було останні багато років. Ви часто можете чути, про проблеми чи недостачу адвокації з США, країнами Європи, хоча робота в цьому напрямку ведеться безупинно. Уявіть собі, що з країнами Глобального Півдня дипломатичних відносин не було фактично як явища останні десятиліття. 

Час будувати кліматичну дипломатію, перші кроки розпочались.

Ольга Євстігнєєва, менеджер з адвокації євроінтераційних реформ, радник голови Держенергоефективності, аспірант з кліматичної економіки