Найти иголки в стоге сена: как Высший совет правосудия выберет приоритеты среди 12 тысяч жалоб на судей

Минулого місяця Вища рада правосуддя (ВПР) відновила розгляд дисциплінарних скарг, що дає надію на очищення суддівського корпусу та притягнення багатьох суддів до дисциплінарної відповідальності. Нагадаємо, що попередній склад ВРП повністю провалив це завдання. Чого лише варті зафіксовані на "плівках Вовка" дані про узгодження дій окремих членів ВРП з суддями одіозного ОАСКу щодо розгляду дисциплінарних справ. Або системні випадки покривання суддів, які ухвалювали свавільні рішення. 

Як результат, Рада прийняла закон про перезапуск ВРП. Поки відбувалося це очищення, ВРП не розглядала скарги з 2021 року. За цей період накопичилося понад 12 тисяч скарг на суддів. Для розуміння масштабів цієї цифри приблизно 4,5 тисяч суддів місцевих та апеляційних судів здійснювали правосуддя в Україні у 2022 році.

Очевидно, нова Вища рада правосуддя має оптимізувати роботу. Фундація DEJURE проаналізувала фактори, які впливають на дисциплінарну функцію ВРП і пропонувала затвердити критерії пріоритетності скарг. Одним із ключових є суспільний інтерес.

Що каже Вища рада правосуддя?

21 листопада ВРП затвердила зміни до Регламенту: тепер скарги будуть розглядатися не у хронологічному порядку, а з урахуванням критеріїв пріоритизації. До переліку пріоритетних потрапили дисциплінарні провадження:

• наслідком розгляду яких може бути звільнення судді з посади з підстав, передбачених ч. 6 ст. 126 Конституції;
• щодо суддів, які звернулися із заявою про відставку, якщо наслідком може бути звільнення судді за аналогічних підстав;
• якщо кваліфікаційне оцінювання судді зупинилося через розгляд дисциплінарної скарги;
• щодо судді, який рекомендований ВККС до призначення на вакантну посаду, переведення, якщо наслідком може бути його звільнення за підставами, згаданими вище;
• якщо у скарзі є відомості про дії судді, що викликали значний суспільний інтерес.

Ми у Фундації DEJURE вітаємо рішення ВРП щодо пріоритизації та виокремлення її критеріїв. Його однозначними перевагами стало те, що судді з серйозними дисциплінарними скаргами без перевірки не зможуть піти у відставку, пройти конкурс, а кваліфікаційне оцінювання не затягнеться не невизначений час.

Чого не вистачає у новому регламенті ВРП?

Попри те, що поява політики пріоритизації є кроком у правильному напрямку, зміни до регламенту не дають відповіді на багато актуальних питань. Не зрозуміло, наприклад, на якому етапі відбуватиметься розподіл скарг за пріоритетністю або те, чи буде відомо про те, які саме скарги потрапили у перелік пріоритетних. Адже якщо ВРП не буде цього робити, суспільство не матиме достатньої інформації про пріоритизацію, внаслідок чого сама ідея може бути дискредитованою. 

Незрозуміло також те, хто саме визначатиме чи потрапить дисциплінарна скарга до переліку пріоритетних. ВРП у цілому, Дисциплінарна палата чи кожен конкретний член на якого вона розподілена? За третього варіанту, ми майже напевно отримаємо непослідовну практику, коли скарги на одну й ту ж поведінку, потрапивши до різних доповідачів, отримають різний пріоритет. 

Щоб реформована ВРП надалі підтримувала довіру суспільства, вона має запобігти махінаціям (субʼєктивізму) з черговістю справ та відкладанню суспільно важливих справ у "довгий ящик". Отже, ВРП має визначатися чи відноситься скарга до критерію "суспільного інтересу" за певними, наперед узгодженими правилами.

Що таке суспільний інтерес на практиці?

Такий критерій використовує ВС для застосування касаційного фільтра. "Значний суспільний інтерес", відповідно до судової практики, необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення. Також це справи з питань національної безпеки, суверенітету, найвищих соціальних цінностей. Окрім того, Закон "Про інформацію"  визначає, що є предметом суспільного інтересу і що цей перелік не є вичерпним.

Для застосування критерію суспільного інтересу ВРП повинна враховувати, чи дії судді викликали широкий медійний резонанс та впливають на авторитет правосуддя.

Враховуючи предмет суспільного інтересу та найбільш відомі випадки порушень, справи суспільного інтересу можна поділити на певні категорії.

І. Щодо суддів, які є фігурантами кримінальних проваджень:

• корупційні справи (для прикладу, Юрій Новак фігурує у справі щодо отримання неправомірної вигоди, Володимир Сердинський підозрюється у вимаганні $4000 дол. хабаря, Володимира П'ятковського обвинувачують в отриманні хабаря, ексголова ВС Всеволод Князєв підозрюється в отриманні неправомірної вигоди);
• з національної безпеки (приміром, судді ОАСК фігурують у справі з захоплення державної влади), колабораціонізму, державної зради (Ларису Богомолову підозрюють у співпраці з окупантами та розвідувальній діяльності, Ігор Кудрявцев, Володимир Купін, Світлана Федорець, Володимир Куксов виправдовували російську агресію);
• інші (щодо суддів, які фігурують у справах про втручання у систему авторозподілу справ або інших кримінальних справах, наприклад, справа Олексія Тандира, який збив нацгвардійця ймовірно у стані алкогольного сп'яніння).

.ІІ. Щодо суддів, які не є фігурантами кримінальних проваджень, проте їхні дії підривають авторитет правосуддя:

• водіння напідпитку;
• очевидна невідповідність майна доходам;
• суддів, які вчиняли іншу неетичну поведінку, яка підриває авторитет правосуддя;
• судді, які допустили грубі чи системні порушення при розгляді резонансних, чи справ на яких є особливий суспільний фокус (справ Майдану, щодо колаборантів, корупційних правопорушень, водіння напідпитку тощо);
• судді, які брехали під час конкурсів та оцінювання (справа Ступак).

Також ВРП може брати до уваги посаду, яку обіймає суддя, чи займає він адміністративну посаду або посаду у вищій інстанції.

Що маємо у підсумку? 

По-перше, ВРП повинна публікувати інформацію про те, чи потрапила дисциплінарна скарга до переліку "пріоритетних". Це можна реалізувати, публікуючи відповідну інформацію у рішенні про відкриття провадження у справі.

По-друге, ВРП має розкрити інформацію про те, на якому саме етапі відбуватиметься пріоритизація та хто саме буде вирішувати питання пріоритизації (член ВРП, дисциплінарний інспектор, Дисциплінарна палата чи ВРП у цілому).

Врешті-решт, орган мусить деталізувати інформацію про пріоритизацію справ за критерієм "суспільного резонансу" через виокремлення певних ознак.

Адже йдеться не про розгляд кількох окремих скарг, а формування практики. І новосформована ВРП або реально очистить суддівський корпус, або вчергове імітує завершення реформи. Результатів очікує як українське суспільство, так і міжнародні партнери — відновлення розгляду дисциплінарних проваджень за зрозумілими та прозорими правилами серед ключових вимог Єврокомісії. 

Єлизавета Караченцева, юристка Фундації DEJURE