Евросоюз дважды призывал отклонить № 5655. Остановит ли это лоббистов "реформы"
Законопроєкт № 5655, закон №2851-IX, реформа містобудування – усе це назви однієї ініціативи, що вже понад рік перебуває в публічному фокусі. Через значний суспільний спротив авторам доводиться постійно змінювати назви та підходи до комунікації. Проте незмінними залишаються зміст та недоліки тексту, що містить значні корупційні ризики та неконституційні норми.
Сьогоднішній образ "токсичного" законопроєкту № 5655 доповнює резолюція Європарламенту та висновок Єврокомісії про необхідність його відхилити.
Автори та лобісти цієї ініціативи продовжують "дотискати" підписання проєкту, дискредитуючи суб’єктність українського парламенту та уряду. Та чи понесуть ці особи відповідальність за можливі зловживання владними повноваженнями?
У грудні минулого року, аби знайти голоси в комітеті, авторка тексту Олена Шуляк, голова партії "Слуга народу" та комітету державної влади, наголошувала на повній підтримці ініціативи НАЗК та іншими органами. Пізніше виявилось, що ці слова не були цілком правдивими. Під час голосування у сесійній залі проєкт набрав 228 голосів (мінімальна кількість для прийняття — 226). Вирішальні голоси дали представники нині забороненої партії ОПЗЖ.
Та справжня боротьба за скандальний законопроєкт почалася вже після голосування. Реакція громадян була швидкою та змусила президента відкласти підписання ініціативи.
Аби змінити думку громадян, лобісти проєкту використовували чимало маніпуляцій та державних ресурсів. Вже через тиждень після голосування в Раді авторка проєкту Олена Шуляк у співпраці з Міністерством відновлення почала проводити зустрічі під гаслом "імплементації" нечинного та непідписаного проєкту. На цих заходах автори зазвичай не відповідали на питання, як можна виправити ризики та який сенс мають такі зустрічі.
На фото: Мустафа Найєм, Наталія Козловська, Олена Шуляк, Олександр Кубраков
З іншого боку, автори проєкту фактично нівелювали важливість та позицію Володимира Зеленського, чий підпис має вирішальне значення в питанні набрання чинності. Водночас уже 11 місяців на відповідь очікує петиція до президента, яка вимагає ветувати № 5655. Вона є однією з найпопулярніших за весь час роботи інструменту петицій, адже набрала понад 42 000 голосів із 25 000 необхідних у рекордно стислі строки.
Зустрічі були не єдиним способом переконати громадян та, можливо, президента у "невідворотності" прийняття проєкту. Для прикладу, ініціатива отримала на урядовому домені сайт pro5655.gov.ua. За всю історію Руху ЧЕСНО, який моніторить діяльність парламенту понад 12 років, не було зафіксовано випадків, коли окремому проєкту присвячували цілий сайт. Окремого сайту не має навіть основний закон держави — Конституція.
Аби сайт відвідали якомога більше людей, пошук Мінвідновлення було налаштовано таким чином, щоб першою вкладкою була саме новина про сайт № 5655. Тут важливо зафіксувати, що створення та адміністрування такого сайту міністерством нівелює інституційний підхід до законотворчості, адже Кабмін як виконавча гілка влади не може витрачати ресурси на нечинні ініціативи.
Крім того, з публічного доступу "випадково" зникали публікації про напрацювання альтернативної ініціативи у темі містобудування – Містобудівного кодексу.
Не підтримує цю ініціативу не лише українське суспільство, адже заклик відхилити законопроєкт № 5655 вже двічі публікували європейські партнери. У червні Європарламент дав критичну оцінку проєкту та закликав президента не підписувати його. Тоді рішення спробували дискредитувати представники партії "Слуга народу", а міністр відновлення Олександр Кубраков підтримав ці тези.
Автори проєкту № 5655 зробили спробу вплинути і на рішення європарламентарів. Для цього спікер ВРУ Руслан Стефанчук направив листа президентці Європарламенту Роберті Мецолі. У листі він пише про "можливі зміни та доповнення до закону після набуття чинності за результатами консультацій" та підтримує наратив авторів проєкту про "невідворотність" його імплементації.
Одразу після цього Рух ЧЕСНО та низка інших організацій також звернулися до Роберти Мецоли із заявою щодо ризиків, які український громадський сектор вбачає у тексті. І вже наприкінці жовтня під час зустрічі з європарламентарями Рух ЧЕСНО обговорив прозорість роботи влади та шляхи мінімізації корупційних ризиків під час відбудови, а також поінформував парламентарів про можливі ризики проєкту № 5655.
У листопаді Єврокомісія опублікувала звіт "Україна 2023" з висновками щодо нашої готовності розпочати перемовини про вступ до ЄС, у якому знову рекомендувала Україні утриматися від прийняття "закону про містобудування".
Фактично Євросоюз уже двічі закликав представників влади припинити роботу над "імплементацією" цієї ініціативи.
Історія проєкту № 5655, найімовірніше, на цьому не завершиться, адже його автори попри все наполягатимуть на "невідворотності" підписання та відсутності альтернатив. Проте це не так.
Наразі парламент працює над розробкою Містобудівного кодексу, який є не лише альтернативою № 5655, а й має стати головним документом у галузі містобудування замість чинних законів. Робочу групу очолює депутатка і членкиня комітету державної влади Ганна Бондар ("Слуга народу").
Вже понад пів року група веде активну роботу над розробкою тексту. Представники ЧЕСНО відслідковують засідання, адже вони є відкритими та відбуваються із залученням громсектору та міжнародних експертів. Як зазначають члени робочої групи, головне завдання Містобудівного кодексу – знайти розумний і справедливий баланс інтересів усіх учасників галузі.
На цьому етапі українцям важливо консолідувати зусилля для створення якісної та інклюзивної реформи, адже зміни у містобудівному законодавстві дійсно на часі.
Вікторія Олійник
