"Государства могут проиграть войну, даже выиграв физическую битву", или О событиях на Ближнем Востоке

Ця нотатка щодо ситуації на Близькому Сході зараз знову актуальна.

Це те застереження, про яке хочу нагадати, і ще розповім про палестинську дівчинку на ім’я Фара.

Але про все по порядку.

Справді, мало хто сумнівається в здатності ЦАХАЛ повністю окупувати Газу і зламати збройний спротив ХАМАСУ. Для цього є всі наявні ресурси плюс допомога США.

Це не випадок, коли слабший обороняється від нападу сильнішого.

Ізраїль може стати заручником надміру ресурсів помноженого на бажання помсти, що зараз цілком виправдано.

Це може призвести до переходу від оборонної до каральної операції, яка схилить думку суспільств в багатьох державах на сторону палестинців.

Перший дзвіночок, як от 100 тисячний марш на підтримку Палестини в Лондоні, вже прозвучав. Далі може бути більше.

Тим часом, війська ЦАХАЛ розширюють наземну операцію на території Палестини. Операція відбувається на тлі безперервних бомбардувань. 

Дії ізраїльської армії виправдані звірячою розправою та вбивствами цивільного населення бойовиками ХАМАС. Більшість лідерів терористів, які керували операцією вторгнення 7 жовтня на територію Ізраїлю вже знищені. Втім, багато осередків ХАМАС замасковані під цивільні об’єкти, зокрема, за даними ізраїльської розвідки, штаб-квартира ХАМАС знаходиться в бункері лікарні Аль-Шифа на території Гази. Знищити об’єкт за допомогою авіаудару – це означає вбивство сотень цивільних осіб.

Тому Ізраїль, який прагне ліквідувати ХАМАС як явище, змушений провести наземні штурмові дії. Це дуже ризикована в багатьох аспектах дія.

Сектор Гази вже зараз перебуває в повній блокаді. Припинені поставки палива та гуманітарних вантажів. І це при тому, що понад мільйон людей в Газі щодня отримували їжу за сприяння міжнародних гуманітарних організацій.

Таким чином ХАМАС, вочевидь, не без допомоги Ірану та центру впливу в Москві, втягує Ізраїль, а разом з ним міжнародну коаліцію на чолі з США, в криваву шахову гру. В якій одна з сторін – смертники, які підуть до кінця, які не пошкодують віддати життя рідних та близьких, з іншої – цивілізована держава Ізраїль, яка має дотримуватись міжнародного гуманітарного права, інакше ризикує втратити підтримку.

Чим вищими будуть ставки, тим важче Ізраїлю буде доводити свою правоту. 

Кровопролитні події 7 жовтня перестануть бути актуальними в інформаційному просторі, на тлі нових кадрів вбитих дітей, яких витягують з-під завалів розтрощених житлових кварталів Гази. Такі правила швидкоплинної "повістки дня". Соціальні медіа, які вже давно порушили монополії великих інформаційних агенцій та телеканалів, щодня наповнюються новим контентом. І він, в разі подальших активних дій ЦАХАЛУ, буде нести світу лише інформацію про страждання палестинського народу. Така об’єктивна реальність.

Ми в стані війни з Росією, тому самі маємо постійно вдосконалювати власну інформаційну політику. Війна триває не лише на полі бою, ми воюємо на рівні наративів.

В контексті подій на Близькому Сході, варто пригадати приклад з палестинською дівчинкою Фарою, яка під час попередньої наземної операції Ізраїлю в Газі у 2014 році, опинилась в епіцентрі запеклих боїв. Розповідаючи в Твіттері про те що відбувається довкола, вона самотужки виграла інформаційну війну в Ізраїлю на користь палестинського народу.

Як пише Дейвид Патрикаракос, в книзі "Війна в 140 знаках", твіти Фари, які підхопили західні медіа, стали глобальним наративом. І це кардинально змінило уявлення про черговий конфлікт і змусило ізраїльську армію відступити.

Так чи інакше, ситуація на Близькому Сході дуже складна. Ізраїль може опинитись в ситуації, коли доведеться воювати з ХАМАСом, Ліваном, Сирією, Іраном та палестинськими бойовиками на Західному березі річки Йордан. Це буде війна одразу на п’ятьох фронтах.

І навіть, у випадку швидкої військової перемоги Ізраїлю, варто замислитись над наративом, який несе ця війна.

В її основі потрібно поставити не помсту, а нову якість життя для палестинців, нову модель їхньої майбутньої повноцінної незалежної держави.

Щоб прихід ЦАХАЛу не означав окупацію, а визволення від ХАМАС. Для цього потрібні конкретні кроки і вагомі аргументи вже тепер.

Мирослав Откович

Джерело