Дверь к российским активам приоткрывается: история первых 1,7 миллиардов евро
Довгі 18 місяців Україна лише слухала про необхідність передачі їй 300 мільярдів російських коштів на відбудову. На заваді завжди стояли дуже складні юридичні перепони. Але нарешті крига скресла і перший з кроків на шляху до російських активів був зроблений, принаймні оголошений.
Як відомо, Прем’єр міністр Бельгії на зустрічі з Володимиром Зеленським повідомив про створення в Бельгії спеціального фонду для передачі Україні 1,7 мільярдів євро.
Що це за гроші?
Після повномасштабного вторгнення було заморожено сотні мільярдів російських доларів по усьому світу. Щоправда до кінця порахувати і опублікувати точну суму зміг лише ЄС. На його території було заморожено близько 180 мільярдів доларів росії як держави і близько 20 мільярдів приватних активів. Оскільки решта юрисдикцій такі дані не оприлюднювали, точна кількість заблокованих активів досі невідома.
Найбільш оптимістична оцінка нараховувала близько 700 мільярдів доларів, найбільш песимістична – 200 мільярдів. Але варто орієнтуватись на суму 400+ мільярдів доларів. Щодо структури власності, то приблизно 280 мільярдів – це суверенні активи рф (за тільки-но опублікованою оцінкою Робочої групи з питань російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), що створена G7), і більше 100 мільярдів належать приватним особам рф – олігархам, компаніям тощо.
До чого тут Бельгія?
Саме в Бельгії знаходиться міжнародний депозитарій Euroclear, в якому зосереджено близько 125 мільярдів із загальної заблокованої суми. Необхідно зазначити, що депозитарій не просто утримує ці гроші, а реінвестує готівкові залишки та отримує з них прибутки. Суми вражаючі і більш того – вони зростають. За 2022 рік Euroclear відзвітував про 821 мільйон євро доходів від заморожених російських коштів. А за перше півріччя 2023 року сума таких доходів сягнула вже 1,74 мільярд євро.
Це й отримає Україна?
Ні. Бельгія не може забрати прибуток, але в силах його оподаткувати як і доходи будь-якого підприємства на своїй території. Корпоративний податок на такий прибуток в Бельгії складає 25%. Бельгійці очікують на кінець 2024 року згенерувати у вигляді податків з таких прибуків близько 1,7 мільярдів євро, що за грубими підрахунками складатиме ¼ від загальної суми прибутку.
Чи потрібно було для цього приймати якісь складні юридичні рішення?
І так, і ні. Формально Бельгії не потрібно було жодного погодження з боку ЄС чи будь-якої іншої країни на такий крок. Адже Бельгія вирішила як розпорядитися своїми ж грошима. Практично ж, такий крок є послідовним наслідком багатомісячних переговорів між країнами G7 щодо використання прибутків від заморожених російських грошей.
Нагадаємо, що близько пів року тому Бельгія вже оголосила передачу Україні 92 мільйони євро з податків з таких прибутків. І, хоча це звучало достатньо приємно, але, по суті мова йшла лише про 15% від усієї оподаткованої суми за 2022 рік. Слід розуміти, що якби не війна в Україні, російські гроші не були б заблоковані і Euroclear фізично не міг би отримати такий високий прибуток. Адже, поки Україна потерпає від війни та несе колосальні збитки, окремі компанії отримують надприбутки з російських активів, які було б логічно передати на компенсацію збитків, відбудову і посилення оборонної спроможності України.
Саме тому зараз уряд Бельгії почав говорити про передачу Україні 100% від стягнутих податків, що виглядає більш справедливо.
Фактично Бельгія лише змінила спрямування отриманих в свій бюджет доходів, як наприкінці 2022 року вчинили США (щоправда це стосувалося коштів російського олігарха).
Хто розпоряджатиметься цими коштами?
Як було анонсовано, спеціальний фонд створюється в межах державного бюджету Бельгії, тому й управління такими коштами залишається за урядом Бельгії. 1,7 мільярдів це не остаточна і навіть не точна цифра. Це очікуваний податок від прибутків. А прибутки продовжують зростати.
Що далі?
Попри те, що 1,7 мільярдів досить незначна сума, порівняно із усіма замороженими 300+ мільярдами, рішення про їхню передачу далося нелегко.
Адже, коли обговорювалась ідея зміни санкційного законодавства з метою передачі Україні прибутків з управління (а не податків), попри умовну згоду країн-членів ЄС, проти був саме Європейський центральний банк та фінансовий сектор. Одним із основних аргументів було те, що такий крок може знизити інвестиційну привабливість єврозони. Європейські банкіри побоювались, що, якщо російські активи будуть передані Україні, інші інвестори втратять довіру до надійності цього ринку.
Як вихід такий крок мав бути вчинений не лише ЄС, а й США. Таким чином, євро і долар не мали постраждати. Адже у світі навряд знайдеться ринок з таким самим високим рівнем захисту права власності у поєднанні з прибутковістю та простотою виведення цих коштів. Звичайно, за умови, що ти не кривавий диктатор, який розпочинає агресивні війни.
Показово, що в той самий час США також оголосили про підтримку рішення про можливість використання інструменту оподаткування надприбутків та спрямування коштів на підтримку України.
Символічно, що Естонія вже через день нарешті передала давно обіцяну законодавчу пропозицію про використання заморожених російських активів для підтримки України. Йдеться про 38 мільйонів євро.
І це лише новини останнього тижня. Наразі варто очікувати бурхливого розвитку подій, і що важливо – реалізації оголошених рішень та спрямування на підтримку України реальних грошей.
Тож, незважаючи на різні фінансові і юридичні складнощі, які продовжують існувати у питанні передачі Україні російських активів, цей випадок є прецедентом, який показує, що світ усвідомлює і реалізує принцип, за яким право жертви війни на компенсацію не має переважати право агресора на власність. І необхідно продовжувати докладати зусилля, аби досягти кінцевої мети – конфіскації усіх заморожених російських активів для компенсації Україні завданих збитків. Адже, як сказав колишній президент США Рональд Рейган: "Зло безсиле, якщо добро не боїться".
Тетяна Хутор
