War Speeches. Россия не держит удар, но еще хочет победить

Понедельник, 07 августа 2023, 15:30

Минулого тижня (31 липня — 6 серпня) в Саудівській Аравії за участі представників близько 40 країн відбулось обговорення української "формули миру", у ході якого учасники підтримали центральні пункти мирного плану – повагу до суверенітету й непорушності територіальної цілісності держав.

Однак Росія не збирається завершувати військові дії та публічно заявляє, що претендує на українські землі, які навіть "включила" до російської конституції.

РФ спрямувала третину державних витрат на оборону, формує озброєні загони самооборони у прикордонних з Україною областях та постійно збільшує мобілізаційний ресурс.

Водночас війна все більше повертається на територію агресора, де постійно вибухають військові об’єкти та логістичні артерії окупантів. Для виправдання власних невдач Кремль звинувачує Україну в тероризмі, паралельно атакуючи цивільну і критичну інфраструктуру нашої держави. 

Україна акумулює світову підтримку задля справедливого миру

5–6 липня в Саудівській Аравії відбулась зустріч радників з нацбезпеки та політичних радників лідерів близько 40 країн для обговорення української формули миру.

В офісі президента України зазначили, що ця зустріч проводиться з метою пошуку оптимальних формулювань та механізмів імплементації українського мирного плану.

Нагадаємо, що на саміті G20 у листопаді минулого року Володимир Зеленський представив План досягнення миру з 10 кроків, який, зокрема, передбачає відновлення територіальної цілісності України та відповідальність Росії за воєнні злочини. Саме цей план має стати основою Глобального саміту миру, підготовку до якого Україна інтенсифікувала на минулому тижні. 

Отже, учасники зустрічі у Джидді, як повідомляє італійська газета Corriere della Sera з посиланням на джерела в Євросоюзі, досягли порозуміння щодо поваги до територіальної цілісності України, яка має бути відображена в основі будь-якої мирної угоди. Про досягнуті домовленості щодо центральних пунктів мирного рішення згодом повідомило й німецьке видання Spiegel.

Також на зустрічі вирішили сформувати робочі групи щодо ключових тем 10 пунктів української Формули миру та обговорили терміни зустрічей глав держав.

За результатами зустрічі Офіс Президента України підтвердив, що країни висловили підтримку принципу непорушності територіальної цілісності держав, а також відзначив консультації як продуктивні та результативні.

"Зустріч у Джидді стала кроком до практичної реалізації мирних ініціатив, запропонованих Україною. Кожна держава – учасниця консультацій, має змогу проявити лідерство у глобальних зусиллях заради миру. І більшість із них уже визначила свою роль у реалізації окремих пунктів Формули. Сторони погодилися продовжити роботу на різних представницьких рівнях задля встановлення справедливого та всеосяжного миру", — зазначено на сайті Офісу Президента.

Зустріч в Саудівській Аравії стала вже другою після схожої зустрічі високопосадовців у Копенгагені наприкінці червня. Втім, до переговорів у Джидді долучились більше країн, зокрема низка держав Глобального Півдня із нейтральною позицією щодо російсько-української війни, підтримкою яких українська сторона намагається заручитися.     

"Особливо важлива робота з країнами Глобального Півдня, якими Росія намагається постійно маніпулювати. У держави-агресора не має бути навіть можливості створити видимість, нібито якась значуща частина світу підтримує агресора й підтримує російський терор", зазначив Володимир Зеленський на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України.

Важливою новиною стала участь у переговорах Китаю, якого Росія вважає своїм стратегічним партнером. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав цю подію "суперпроривом", адже на минулій зустрічі у Копенгагені представника Китаю не було. Нині ж лідер країни Сі Цзіньпін відправив на зустріч Лі Хуей, який вже приїжджав до Києва з ініціативою щодо врегулювання війни. 

Не останню роль в імплементації Формули миру може відіграти й Бразилія. Володимир Зеленський вважає, що Президент Бразилії Лула да Сілва міг би багато зробити для закінчення війни в Україні, зокрема допомогти в реалізації одного з пунктів мирного плану. Тому напередодні зустрічі Офіс Президента України був націлений на розподіл відповідальності між країнами щодо окремих пунктів української "формули".

Водночас на переговори не запросили Російську Федерацію, хоча напередодні заходу Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор закликав долучити до заходу в Саудівській Аравії представників агресора. Однак це не влаштовувало інших учасників зустрічі. Україна заявила, що подія є форумом відповідальних держав, які шанують міжнародне право й статут ООН, а Сполучені Штати наголосили, що Росія не готова до "справжньої дипломатії".

Однак такі рішення не задовольнили власників Кремля. Заступник голови Ради Безпеки РФ Дмітрій Медведєв зазначив, що всякі пропозиції про закінчення війни мають шанси на успіх, але у разі участі в переговорах двох сторін "конфлікту". Крім того, Медведєв в імперіалістичному маренні зазначив, що України до 1991 року не існувало, а також що посередники мирних ініціатив мають визнати факт розпаду України та повернення її частини території до Росії.

Реклама:
Речник Кремля Дмітрій Пєсков також повторив у коментарі The New York Times, що Росія нібито не прагне до захоплення нової території, а хоче контролювати українські області, "включені до російської конституції".

Своєю чергою міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров заговорив про необхідність забезпечення прав нацменшин. Мовляв, якщо Україна поверне свої території, то знищить все російське, а тому Росія не може кинути напризволяще мільйони росіян, чиї предки століттями "жили на цих землях". А лідерів країн, які просувають Формулу миру, Лавров закликав усвідомити, що на карті – "доля цих людей, яких київський режим відкрито обіцяє знищити".

Його колега, речниця МЗС Марія Захарова, на брифінгу заявила журналістам, що захід в Саудівській Аравії – це не пошук політичних рішень, а спроба скористатися щирими намірами низки держав для формування антиросійської коаліції.

Цілком очевидно, що Росія нервує через додаткову можливість донести до країн Глобального Півдня правду про війну та на "полях" зустрічі провести двосторонні переговори. Аналітики The New York Times вважають, що зустріч в Саудівській Аравії може ослабити Росію та стати відправною точкою для основного дипломатичного кроку України в найближчі місяці з метою спроб "підірвати" РФ.

Україна ж продовжує дипломатичну боротьбу для нарощування світової підтримки щодо організації Глобального саміту миру.

Українська сторона наголошує, що запропонована Формула миру повністю відповідає Статуту ООН та відповідним резолюціям Генеральної Асамблеї ООН.

"Підтримувати Формулу означає підтримувати не лише справедливий і міцний світ в Україні, а й міжнародне право", — заявив Дмитро Кулеба.

Кремль не відмовляється продовжувати агресивну війну

Минулий тиждень також відзначився низкою заяв та подій, з яких можна зробити висновок, що Кремль не збирається відступати від планів захоплення України та продовжує докладати зусиль для продовження повномасштабного вторгнення. 

Так, представник ГУР Андрій Черняк заявив, що на окупованих територіях України Росія примусово мобілізувала близько 60 тисяч чоловіків: "Це насильницька мобілізація: окупанти ловили людей на вулиці, вони приходили на ті нечисельні підприємства, які ще працювали, і примусово забирали людей ― просто переодягали та відправляли на фронт".

Своєю чергою заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Медвєдєв заявив, що з початку року Міноборони РФ набрало на контракт понад 231 тисячу осіб та похизувався, що Росії вдалося "успішно адаптувати" систему відбору на службу за контрактом до війни з Україною.

Британська розвідка повідомляє, що РФ протягом останніх двох місяців формує нові великі підрозділи для посилення своїх сухопутних військ. Утім,"без нової великої хвилі обов'язкової мобілізації Росія навряд чи знайде достатньо нових військ, щоб укомплектувати навіть одну нову армію". Інститут вивчення війни підкреслює, що Кремль "намагається створити сприятливі умови для залучення додаткових добровольців до служби в російських збройних силах".

Цікаво, що влада РФ не гребує запроваджувати і додатковий контроль та стеження за росіянами, які цілком можуть бути "корисними" для проведення мобілізації. Відтепер усі куплені за паспортом залізничні квитки незалежно від бажання користувача відображаються на порталі "Держпослуги", де підтверджені облікові записи мають понад 100 млн росіян. На додачу з 1 вересня Кремль отримає цілодобовий доступ до баз даних агрегаторів таксі, які будуть зобов'язані надавати відомості про поїздки клієнтів до ФСБ та правоохоронних органів.

Також Російська Федерація різко збільшила витрати на армію. Британське видання "Reuters" пише, що Росія подвоїла цільові витрати на оборону на 2023 рік до понад 100 млрд доларів – а це третина всіх державних витрат.

Певна частина цих коштів потенційно може бути спрямована на закупівлю підсанкційних товарів для військово-промислового комплексу. Ключовим хабом для такого незаконного постачання називають Китай. Зокрема, в одному з матеріалів "Reuters" ідеться про те, що лише за перше півріччя 2023 року до Росії ввезли підсанкційних мікросхем, які використовують, зокрема, для виробництва ракет, на загальну суму в понад 502 млн доларів. 

Реклама:
Нещодавно представник ГУР Андрій Юсов повідомляв, що Росія постійно поповнює запаси ракет для атак по Україні, але виробництво нешвидке. Фактично все, що зараз виробляється, російські терористи одразу ж і випускають по Україні.

Посилює Росія і прикордонні з Україною області, роздаючи зброю та військове обладнання так званим загонам самооборони. Відповідні заходи провели у Курській та Бєлгородській областях. Зокрема, губернатор Курської області Роман Старовойт повідомляв: "Курська область практично щодня на собі відчуває терористичні удари з території України", тому для "захисту регіону створена добровільна народна дружина".

Не менш небезпечною може бути й підготовка Росією провокацій. Минулого тижня СБУ оприлюднила розвіддані, які свідчать про підготовку росіянами масштабної провокації "під чужим прапором" на Мозирському нафтопереробному заводі з метою втягування Білорусі у повномасштабну війну проти України.

Ще одним методом агресивної війни та випливу Кремля є постійний шантаж та погрози. Дуже часто їх озвучує заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдвєдєв. Цього разу він заявив, що вороги Росії повинні молитися на російських воїнів, адже "вони не дають розгорітися світовій ядерній пожежі". Російський посадовець вчергове пригрозив потенційним використанням ядерної зброї у випадку "успішного наступу укробандерівців за підтримки НАТО" та "відторгнення частини нашої землі".

У Білому домі таку риторику Мєдвєдєва назвали "нерозважливою і безвідповідальною": "Застосування ядерної зброї в Україні чи будь-де було б катастрофічним для світу і мало б серйозні наслідки для Росії".

Своєю чергою Сенатор Сполучених Штатів від Республіканської партії Ліндсі Грем наголосив: у Росії повинні розуміти, що застосування ядерної зброї буде нападом на сам НАТО, враховуючи близькість України до території Альянсу.

Подвійні стандарти: Росія радіє від атак на по Україні, але не в захваті, коли "прилітає" до них самих

Минулого тижня в Москві було тривожно. Спершу вночі 30 липня, а згодом вночі 1 серпня російську столицю атакували безпілотники. Двічі вони вдарили по бізнес-центру в діловому районі "Москва-Сіті". В російському міноборони зазначили, що дрони, звісно, українські, і не цілилися в діловий квартал, а були збиті силами протиповітряної оборони та нібито потрапили туди під час падіння.

Втім, в російському МЗС озвучили іншу версію, яка базується на тому, що Україна навмисне атакувала цивільні хмарочоси. Так, з притаманним для себе драматизмом речниця відомства Марія Захарова назвала події в центрі Москви терористичним актом, який за методологічним підходом можна порівняти з терактом у США 11 вересня 2001 року, коли було зруйновано два хмарочоси-близнюки у Нью-Йорку. 

"Ніхто не має наміру порівнювати масштаби. Порівнювати теракти в міру заподіяння шкоди, поразки та вбивства людей — це блюзнірство. Але неможливо не бачити очевидного: єдиної методології здійснення таких акцій, що несуть цілий комплекс завдань – руйнація громадянської інфраструктури, загроза життю цивільного населення та, безумовно, психологічний чинник. Ця методологія зазвичай використовується терористами, а зараз ці терористичні методи підхопив Київ", — прокоментувала Захарова.

Тут варто підкреслили два моменти. По-перше, в пошкоджених будівлях розташоване Міністерство промислової торгівлі РФ, яке керує виробництвом дронів і військових засобів зв'язку російським військово-промисловим комплексом. Зокрема, воно займається серійним випуском розвідувальних дронів "Форпост" і їхніх ударних модифікацій "Форпост-РУ", володіючи всіма необхідними технологіями. Тому, на думку видання "Defense Exspress", цілком імовірно, що вежа "Москва-Сіті" могла бути метою атаки як орган військового значення, а заяви Міноборони країни-агресора "про придушення атакуючих БПЛА засобами радіоелектронної боротьби" та їх збиття є лише спробою виправдати власне реноме та не допустити паніки.

Росія намагається подати атаки безпілотників у Москві, як напад на цивільні об'єкти, хоча це не так. Водночас від початку повномасштабного вторгнення РФ регулярно атакує ракетними та артилерійськими ударами, безпілотниками цивільну та критичну інфраструктуру України. Наприклад, лише на початку минулого тижня, вранці 31 липня, росіяни атакували Кривий Ріг, де дві ракети влучили в житловий будинок та навчальний заклад, внаслідок чого загинуло 6 людей та ще 75 отримали поранення. Вже 1 серпня Росія за допомогою артилерії обстріляла міську лікарню в Херсоні та вбила молодого лікаря Дмитра Білого, для якого це був перший робочий день у медзакладі. 

Натомість у Кремлі вирішили не розділяти драматизм Марії Захарової. Речник російського президента Дмітрій Пєсков зазначив, що не бачить жодних аналогій між атакою на "Москва-Сіті" й терактом у США 2001 року. Разом з тим, Пєсков вважає, що атаки на Москву – нібито акт відчаю. Насправді ж ці події лягають у концепцію перенесення війни на територію країни-агресора, яку системно намагається реалізувати Україна. 

Вочевидь, у межах цієї чи іншої стратегії вночі 4 серпня в бухті російського порту Новоросійськ український надводний дрон пошкодив великий десантний корабель окупантів "Оленегорский горняк". За даними ЗМІ, судно отримало серйозну пробоїну і не може виконувати свої бойові завдання. Також українські морські дрони в Керченській протоці атакували російський танкер "SIG", який, за даними Служби безпеки України, транспортував пальне для окупаційних військ. 

За словами радника голова Офісу Президента Михайла Подоляка, своїми діями в Чорному морі Україна намагається повернути контроль над своїми морськими кордонами. "Дрони змінюють правила гри, повертають акваторії повноцінну зовнішню юрисдикцію, остаточно знищують цінність російського флоту. По суті, повертають усіх до міжнародного морського права…" – написав політик у себе в телеграмі. 

Натомість Росії така політика України не сподобалася. Заступник голови російського Радбезу Дмітрій Мєдвєдєв, коментуючи події в Чорному морі, підтвердив, що його країна цілеспрямовано атакувала портову інфраструктуру Одеси та Ізмаїла, щоб зірвати експорт українського зерна після того, як Москва вийшла з "зернової угоди". Крім того, Мєдвєдєв пригрозив влаштувати нову екологічну катастрофу – десь на Заході України, який у фантазіях російської пропаганда от-от має анексувати союзна нашій країні Польща.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Россия играет в "кошки-мышки" с главой МАГАТЭ Рафаэлем Гросси

Добропорядочность под вопросом: как Высший совет правосудия пытается навредить судебной реформе?

Сколько еще крови должно пролиться, Европа? Эссе режиссера

Инфополе Украины и России в зеркале соцсетей в 2024 году

Война – это не всегда об экономическом упадке: пример Израиля

Как укрепить лесную отрасль Украины и поддержать экономику. Конкретные шаги