Почему выборы в военное время в Украине невозможны
Автори:
журналіст і редактор Лі Ріні
аналітик та редактор Джоел Вассерман
У розпал повномасштабного російського вторгнення проведення голосування є юридично та практично неможливим.
Стурбованість щодо рішення про відтермінування проведення виборів висловлювали як друзі, так і вороги України.
27 червня в одній із серій подкасту, колишній ведучий політичних телепередач Fox News, Такер Карлсон, саркастично зазначив, що "демократія в Україні, схоже, призупинена найголовнішим захисником демократії у світі – фельдмаршалом Зеленським".
Водночас Президент ПАРЄ Тіні Кокс заявив, що, хоч він і визнає величину тих викликів, з якими зіткнулася Україна, але все одно країна повинна дотримуватись своїх зобов’язань, які виникають з міжнародних угод щодо проведення виборів. "Як подолати ці виклики – це залежатиме від України", – зазначив він на саміті Ради Європи в травні, додавши що "до України не буде ніяких претензій, якщо вибори не будуть проведені ідеально. Але якщо ви не проведете вибори взагалі, то у всіх будуть питання до вас…без виборів демократія не можлива".
Зауваження щодо відтермінування проведення виборів в Україні, можуть висловлювати як симпатики держави, так і вороже налаштовані постаті – однак і ті, й інші не враховують, що проведення голосування під час війни є юридично, практично та інституційно неможливим завданням.
В Україні діє правовий режим воєнного стану, є постійна загроза російських обстрілів, через війну багато людей були вимушені покинути свої домівки. Відтермінування проведення виборів аж ніяк не є ознакою страху з боку Зеленського, оскільки рейтинги його підтримки значно зросли за час війни. Під час повномасштабного вторгнення й окупації, яка триває, країна просто не в змозі провести вибори.
Чергові вибори народних депутатів України, за нормальних умов, мали б відбутися 29 жовтня 2023 року. Передвиборча кампанія попередньо мала б розпочатися за 60 днів до дня виборів – відтак правила та процедури мали б бути доопрацьовані до наступного місяця, з тим аби кандидати мали змогу вчасно підготуватися до виборчого процесу. Крім того, варто не забувати, що березень 2024 року – конституційна дата проведення виборів президента України.
Статтею 83 Конституції України передбачено, що в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного стану.
19 стаття ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", також забороняє проведення в умовах воєнного стану загальнодержавних виборів. Таким чином, проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану буде порушенням законодавчих норм, які були чинними ще до президентства Зеленського, та до повномасштабного вторгнення Росії.
Кокс визнав це у подальшій розмові з Ольгою Айвазовською, головою правління ключової громадської організації зі спостереження за виборами в Україні, Громадянської мережі ОПОРА, заявивши, що "очевидно, що Конституцією України передбачена заборона на організацію та проведення виборів під час дії воєнного стану"."
Однак, навіть якщо абстрагуватися від юридичних питань, існують практичні перешкоди, які просто неможливо було б подолати в умовах війни.
Найбільш значним фактором є те, що в умовах цієї війни вся територія України може бути атакована Росією у будь-який момент. Попередження про повітряну тривогу по всій території України є дуже поширеним явищем і можуть тривати від 20 хвилин до багатьох годин.
Написання цієї колонки було перервано російською ракетною атакою по Львову, в результаті якої загинуло 10 осіб, а у будинку авторів статті добряче трусилися вікна.
Перебої в роботі через повітряні тривоги просто унеможливлять надійне проведення голосування, підрахунок голосів і встановлення результатів виборів по всій країні.
Україна має систему надійних процедур для забезпечення доброчесності процесу голосування. Усі скриньки для голосування повинні бути в постійному доступі для спостерігачів та членів дільничної комісії, щоб унеможливити вкидання бюлетенів або інші порушення виборчого законодавства. Підрахунок бюлетенів так само має відбуватися на одному засіданні в присутності всіх спостерігачів та членів виборчої комісії.
Як можна забезпечити постійний нагляд за бюлетенями, списками виборців та іншими важливими документами, коли всі підуть до укриття? Чи можна забезпечити безпеку всіх, хто перебуває в приміщенні для голосування та у черзі зовні, коли вони змушені будуть перейти в укриття, яке може бути затісним та зможе розмістити лише обмежену кількість людей?
Через постійні обстріли, також неможливо забезпечити рівні можливості для голосування усіх українців.
Україна не зможе забезпечити рівний доступ всіх громадян до голосування, коли сам процес голосування пов’язаний з різним рівнем ризику по всій країні.
На найбільш постраждалих територіях, скоріш за все, буде неможливо провести вибори одразу після закінчення воєнного стану з таких причин як безпека (в тому числі через площі замінованих територій), недоступність (наприклад, через знищення виборчих дільниць), та проблеми, пов’язані з інформацією та ресурсами (наприклад, застарілі списки виборців та велика кількість переміщених осіб, у тому числі жінок, які здебільшого є членами виборчих комісій нижчого рівня в Україні).
Ймовірно, для Росії буде вигідно піддавати обстрілам виборчі дільниці по всій країні, щоб максимізувати політичний хаос в Україні, подібно до того, як це намагався зробити Талібан під час виборів в Афганістані (що Росія могла б зробити з набагато більш потужним ефектом). Непередбачуване насильство та атаки, які зараз є частиною щоденного життя українців, просто несумісні з чесними, відкритими та безпечними виборами.
Навіть якби український уряд проігнорував ризики безпеки, за таких умов неможливо було б забезпечити достатню демократичну легітимність таких виборів. Масове переміщення українців по всьому світу, континенту, країні (не кажучи вже про тих, хто перебуває під російською окупацією) зробило б спробу провести вибори такою ж марною, як і спроба Росії захопити Київ.
Читайте також колонку Центральної виборчої комісії: Вибори після Перемоги: що може змінитися
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, в Україні всього переміщеними особами є 14 мільйонів людей – це майже третина всього населення країни до війни. Близько 6 мільйонів вимушено переїхали до інших регіонів України (як внутрішньо переміщені особи, або ВПО), тоді як майже 8 мільйонів виїхали за кордон. За чисельністю, це найбільше переміщення людей з часів Другої світової війни.
З початку повномасштабного вторгнення Державний Реєстр Виборців (ДРВ) не оновлювався, і хоча у Верховній Раді вже працює робоча група, яка займається питанням відновлення ДРВ, її рекомендації варто очікувати не раніше осені 2023 року.
Хоча Україна працювала над тим, щоб забезпечити переміщеним особам, які постраждали від російської агресії, що тривала ще до початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, рівний доступ до голосування, ці процедури ніколи не були розраховані на таку величезну кількість переміщених осіб, як зараз.
Перед проведенням загальнонаціональних виборів 2019 року, близько 1.5 мільйонів осіб були зареєстровані як ВПО. Ця кількість збільшилась вже в чотири рази. Водночас тоді за кордоном було зареєстровано лише трохи більш як 550 000 українців.
Виборче законодавство України передбачає, що в день виборів громадяни за кордоном мають особисто прийти до виборчих дільниць (які розсташовані в посольствах або консульствах), щоб проголосувати. Це не лише змусило б багатьох українців подолати сотні кілометрів у деяких країнах, але й повністю перевантажило б можливості виборчих дільниць щодо підрахунку голосів.
Як пояснила Ольга Айвазовська в інтерв’ю виданню Foreign Policy, дипломатичні установи "не мають ні людських, ні фінансових ресурсів для проведення голосування такого масштабу, а також не мають достатнього місця в приміщеннях для голосування".
За її словами, для того, щоб забезпечити голосування у країнах, де перебуває велика кількість українських виборців, потрібно буде внести зміни до законодавства, щоб відкрити там нові виборчі дільниці.
Робоча група Верховної Ради котра вивчає, як оновити реєстр виборців, не зможе надати свої рекомендації до серпня – тобто до часу, коли за нормальних умов, якби не було війни, мав би розпочатися виборчий процес чергових парламентських виборів. За оцінками Ольги Айвазовської, оновлення даних ДРВ після його відновлення займе щонайменше шість місяців.
На даний час в Україні також не передбачено системи дистанційного голосування. Вся система голосування в Україні базується на особистому голосуванні, навіть для людей, які перебувають у лікарні (є виборчі дільниці в лікарнях) або прикуті до ліжка (працівники виборчих дільниць приносять бюлетені та скриньку для голосування безпосередньо до дверей тих, хто не може вийти з дому). В Україні не існує ані наявних, ані запланованих можливостей для організації масштабного голосування поштою, або за допомогою відкріпних талонів.
Зважаючи на те, що кожен третій українець зараз є переміщеною особою, а Державний реєстр виборців неможливо оновити до жовтня 2023 року, парламентські вибори, якби вони були проведені у воєнний час, позбавили б мільйони українських виборців права голосу, що зробило б марними будь-які спроби надати виборному органу та посадовцям легітимний демократичний мандат.
Якщо люди справді стурбовані тим, що рішення української влади відкласти проведення виборів на післявоєнний час прокладає шлях до диктатури Зеленського, варто задуматися, чи не було б цього легше досягнути, провівши чергові вибори за графіком. Правда полягає в тому, що якби вибори відбулися зараз, дуже ймовірно, що Зеленський і його партія "Слуга народу" отримали б велику підтримку виборців.
"В Україні зараз є повна довіра і підтримка керівної партії та Президента", – заявив політолог Максим Джигун в інтерв'ю незалежному українському виданню Zaborona, посилаючись на результати опитування, проведеного Центром Разумкова в лютому і березні. Максим Джигун додав, що підтримка майже всіх інших партій, представлених у Верховній Раді суттєво знизилася.
Партія Зеленського, яка здобула першу в історії України одноосібну більшість у Верховній Раді під час переконливої перемоги у 2019 році, майже точно зможе збільшити кількість своїх мандатів у парламенті на будь-яких виборах, якщо такі відбудуться у воєнний час.
Крім того, на процес передвиборної агітації, якби такий припадав на період дії воєнного стану, також поширюватимуться заходи безпеки, пов’язані з війною. Хто буде тим арбітром, який визначатиме, що можуть говорити партії чи ЗМІ? Зеленський, партія якого братиме участь у передвиборчій кампанії? Рада національної безпеки і оборони, яку очолює Зеленський? Сама Верховна Рада, в якій партія Зеленського має абсолютну більшість? Це додаткові питання, якими займається підкомітет Верховної Ради з питань виборів.
Отже, коли Карлсон і йому подібні стверджують, що Зеленський використовує війну, щоб отримати "абсолютну владу", зокрема шляхом скасування виборів, здається очевидним, що проведення чергових виборів зараз навпаки дозволило б президенту консолідувати свої політичні здобутки і закріпити владу.
Замість того, щоб скористатися цією можливістю і провести вибори, які насправді й не можуть бути проведені, Президент України обирає шлях відтермінування проведення парламентських виборів, які визначать післявоєнне майбутнє України, до того часу, коли його політичні шанси можуть стати кращими – але можуть і навпаки погіршитися.
Айвазовська погоджується з рішенням української влади, пояснюючи, що "у розпал війни... не можливо провести чесні та вільні вибори, коли існують та впроваджені законодавчі обмеження прав і свобод громадян. Це взаємосуперечливі речі".
Україна буде не першою демократичною державою у світі, яка утримується від проведення голосування під час боротьби за своє існування. У Великій Британії, в час коли країна боролася за своє існування у війні проти нацистської Німеччини, парламентські вибори не проводилися, а Канада – попри те, що країна не зазнала воєнних дій на своїй території – відкладала проведення парламентських виборів під час обох світових воєн.
Війна також не є гарантією перемоги на майбутніх виборах. На перших післявоєнних виборах у Великій Британії Консервативна партія Вінстона Черчилля програла, попри високу популярність самого прем’єр-міністра.
Поки в Україні триває війна, запекла боротьба за існування, реальність є такою, що провести вільні, чесні та безпечні вибори поки що неможливо. Як стверджує Айвазовська, "за жодних обставин, вибори не можуть відбутися цього року, тому говорити про жовтень 2023 року взагалі не має сенсу".
