War Speeches. Россия теряет Африку и думает, как не проиграть войну
Минулого тижня (24–30 липня) відбувся саміт "Росія-Африка". Москва спробувала підкупити країни Африки безплатним зерном, але ця стратегія не спрацювала. ПАР та Африканський Союз, який об'єднує 55 країн континенту, закликали Росію повернутися до "зернової угоди".
Київ шукає альтернативні логістичні маршрути експорту українського зерна на світові ринки та намагається розблокувати можливість продавати власну сільськогосподарську продукцію на внутрішніх ринках країн ЄС.
Росія поглиблює співпрацю з Іраном та шукає нових союзників, які можуть їх допомогти з постачання зброї в умовах санкційного тиску.
Саміт "Росія-Африка": попри всі зусилля, Росія втрачає вплив на африканський континент
На тлі поступової міжнародної ізоляції й втрати впливу Російська Федерація намагається зміцнити свої позиції коштом глобального Півдня, зокрема країн Африки. Для цього Кремль, наприклад систематично відправляв очільника російського МЗС у турне країнами Африки, аби той просував російські наративи, в тому числі про війну в Україні.
У боротьбі з "колективним Заходом" Російська Федерація грає на чутливих для країн Африки темах колоніалізму й апартеїду. Саміт Росія-Африка 27–28 липня став додатковим прикладом гри Кремля — Владімір Путін намагався представити Африку як ключового партнера в "новій системі багатополярного світоустрою".
"Нині Росія та країни Африки разом виступають за формування справедливого багатополярного світоустрою на основі принципів суверенної рівності держав, невтручання в їхні внутрішні справи, поваги до права народів визначати самим свою власну долю", — висловив на саміті Путін вже усталені російські наративи, які натякають на санкційну політику Заходу та псевдореферендуми на окупованих територіях України.
Водночас саміт продемонстрував часткове спадання російського впливу в регіоні. З 54 країн Африки лише 17 відправили делегації на чолі з очільниками держав, а 10 делегували прем’єр-міністрів. Ще 5 країн взагалі відмовилися від участі, а інші були представлені чиновниками другого рангу.
Для порівняння на першому саміті Росія-Африка у 2019 році жодна з країн не відмовлялась від участі, а 45 направили делегації із президентами та прем’єр-міністрами. Очікувано російська сторона звинуватила в цьому Захід. Так, речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив про безпрецедентний тиск США, Франції та інших держав через диппредставництва, щоб перешкодити активній участі африканських країн у форумі.
Однак африканські країни мають власне бачення безпекової й економічної ситуації у світі, ніяк не пов’язане з російськими маніпулятивними заявами. Паралельно з кремлівським самітом президенти Ліберії та Екваторіальної Гвінеї приймали міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу та підтримали територіальну цілісність і суверенітет України, а також формулу миру Володимира Зеленського.
Разом з цим бачення країн на саміті щодо продовольчої безпеки у світі зовсім пішли всупереч російським планам. Владімір Путін очікував, що зможе підкупити африканські країни російським зерном. Так, диктатор зазначав про списання 23 мільярдів доларів боргів, а також про готовність безоплатно постачати зброю та зерно на континент.
Напередодні саміту Путін навіть поширив статтю, у якій применшував роль України в продовольчій безпеці світу та виправдовував вихід Росії із Чорноморської ініціативи. Так російський диктатор намагався пом’якшити шкоду, завдану позиціям Росії в Африці та його власній репутації, в той час як російські війська перешкоджають вільному судноплавству в Чорному морі та знищують десятки тисяч тонн українського зерна, яке могло б потрапити на ринки африканських країн.
Під час саміту президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса зазначив, що очільники африканських країн "прийшли сюди не для того, щоб просити якісь 'дари' для африканського континенту". При цьому президент ПАР наголосив на необхідності відновити зернову угоду та зробити Чорне море відкритим для світових ринків. Ба більше, Африканський союз із 55 країн також виступив за перезапуск ініціативи. Нинішній очільник союзу африканських країн, президент Коморських островів Азалі Ассумані зазначив, що готовність Росії безоплатно допомогти важлива, але цього не достатньо.
Схожу думку висловили й на Заході, адже дозвіл Росії безплатно постачати зерно до Африки не є правильним шляхом виходу з кризи. До того ж Держдеп США вважає, що наразі обіцянки президента РФ щодо безкоштовного зерна — це лише слова, а не дії.
Не обійшлося на саміті й без спроб Росії виправдати війну та показати свою миролюбність. Утім, позиція Африки приголомшила Кремль: на думку очільників держав континенту, війна в Україні негативно відображається на світовій економіці й безпосередньо на країнах Африки. Такі заяви суперечать дезінформації Кремля, який звинувачує в продовольчій кризі пандемію коронавірусу та дії країн Заходу.
Крім того, вже традиційно російський диктатор звинуватив Захід та Україну у відмові мирного врегулювання війни, не продемонструвавши готовності до поступок зі свого боку. Натомість Путін укотре зажадав від України змиритися з територіальними втратами та встановити нейтральний статус. При цьому Путін не готовий підтримати африканський мирний план у пункті щодо припинення вогню, адже, за словами диктатора, українська армія наразі наступає. Ба більше, він наголосив, що готовий до прямого зіткнення з НАТО.
Втім, саме Кремлю найлегше припинити вогонь, забравши свої війська на територію Росії. В Офісі Президента України вкотре нагадали Кремлю, що шлях до переговорів полягає через відведення військ, зміну політичної еліти, визнання воєнних злочинів та видачу зачинателів війни трибуналу.
В цілому ж не дивно, що країни Африки нервують через загарбницькі, а подекуди психічні дії Росії, бо, за інформацією британської розвідки, наслідки війни в Україні можуть погіршити продовольчу ситуацію в Африці щонайменше на наступні два роки. Зрештою, продовольчий шантаж, "врегулювання" війни в Україні та використання Африки для протистояння із Заходом буде лише віддаляти Росію від глобального Півдня, все більше послаблюючи позиції агресора в міжнародній політиці.
Україна шукає альтернативні шляхи експорту зерна та хоче знову вийти на внутрішні ринки ЄС
Після виходу Росії з "зернової ініціативи" та обстрілу українських портів Київ спільно з союзниками розпочав пошук альтернативних логістичних маршрутів із використанням усіх видів транспорту для експорту українського зерна на світові ринки.
Греція та Болгарія обговорюють можливість транзиту зерна з України залізницею. Ідея полягає в тому, щоб болгарські потяги завантажували зерно на кордоні України з Румунією, а потім перевозили його через румунську та болгарську територію до Греції.
Ще один варіант запропонувала Литва, яка закликала Єврокомісію зміцнити маршрут експорту зерна з України через країни Балтії. У Вільнюсі переконані, що цей маршрут може стати "життєздатною і довгостроковою альтернативою" для експорту зерна з України. Також свою допомогу запропонувала Словаччина.
Крім цього, Українська зернова асоціація звернулася до Єврокомісії з пропозицією збільшити експорт "шляхами солідарності" на 1–1,5 млн тонн на місяць. Це пропонують зробити через порти країн Балтії (Клайпеда та інші), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст) та Словенії (Копер) з подальшим відвантаженням до портів третіх країн. Асоціація також просить ЄС запровадити субсидії для компенсації європейським перевізникам додаткових логістичних витрат на транзитні перевезення та часткової компенсації портових витрат на українське зерно.
Ще один альтернативний і потенційно найбільш ефективний варіант — транзит українського зерна по Дунаю до румунських портів, які розташовані на березі Чорного моря. На користь цього варіанта свідчить те, що Румунія збільшила пропускну здатність порту в Констанці та відновила закрите залізничне сполучення з Україною, а також працює над залученням вкрай необхідних лоцманів для проведення суден через Сулінський канал до українських портів на Дунаї.
За словами міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, Бухарест "перебуває в тісному контакті з Україною, щоб визначити найкращі варіанти для збільшення і прискорення транзиту зерна". Вона додала, що хоча безпекова ситуація складна, Румунія налаштована продовжувати допомагати Україні.
Разом з тим, Україна шукає компроміси, щоб розблокувати можливість експорту зерна й іншої сільськогосподарської продукції на ринки окремих країн-членів ЄС. Це відбувається на тлі намірів Польщі та інших країн закрити кордон для зерна з України після 15 вересня, коли сплине термін дії мораторію Європейської комісії на імпорт українського зерна. В Києві такі дії назвали неприйнятними й такими, що грають "на руку Путіну".
Крім Польщі, таку ініціативу підтримали Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, які нині приймають українське зерно лише транзитом. П'ять країн спільно звернулися до ЄС з проханням продовжити заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня. Свої дії вони пояснюють тим, що українське зерно негативно вплине на їхні внутрішні ринки і створить суттєву конкуренцію їхній сільськогосподарській продукції.
Нагадаємо, що внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну і блокади нею українських портів українське зерно та інші сільськогосподарські товари з кінця лютого 2022 року не могли бути доставлені за призначенням. Саме тому в Європейській комісії розробили план дій "Шлях солідарності", щоб відновити та максимально спростити експорт українського зерна територією країн-членів ЄС.
Так, із квітня 2022 року через "шляхи солідарності" Україна експортувала понад 41 млн тонн зернових та олійних культур. За підрахунками Єврокомісії, в такий спосіб з України з початку повномасштабної війни вивезли 60% зерна, тоді як морем — лише 40%. Це підтверджують і дані ООН, відповідно до яких "зернова угода" дала можливість Україні експортувати 32,9 млн тонн сільськогосподарської продукції.
Втім, навесні 2023 року згадані вище п'ять країн-членів ЄС в односторонньому порядку запровадили тимчасову заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції в інтересах місцевих аграріїв, які скаржилися на негативний вплив відносно дешевого українського зерна на їхні внутрішні ринки. Для врегулювання ситуації Єврокомісія комісія запровадила заходи щодо обмеження торгівлі українськими сільськогосподарськими товарами, такими як пшениця, кукурудза, ріпак та насіння соняшника, в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині до 15 вересня 2023 року. Крім того, Брюссель виділив фермерам цим країн багатомільйонні компенсації.
Пошук зброї та партнерів, виробництво шахедів та постачання від Китаю: як Росія намагається не програти війну
Російська Федерація продовжує активно залучати нових партнерів та шукати альтернативних джерел постачання зброї в умовах міжнародних санкцій, запроваджених проти неї. Одним із головних напрямків є співробітництво з Ісламською Республікою Іран, яка стала важливою військовою опорою для Росії.
Так, у Державному департаменті Сполучених Штатів переконані, що партнерство між Іраном та Росією у воєнній сфері поглиблюється. Про це під час брифінгу у Вашингтоні заявив заступник речника Держдепу США Ведант: "Іран залишається головною військовою опорою Росії. Росія отримала від Ірану сотні одноразових ударних БПЛА, а також обладнання для виробництва безпілотників".
На додачу минулого тижня військова розвідка Сполучених Штатів Америки повідомила, що поява заводу з виробництва "шахедів" матиме негативний вплив на війну в Україні. Також в аналітиці йдеться про те, що будівництво завершиться на початку наступного року та забезпечить Російську Федерацію набагато більшим запасом дронів-камікадзе.
Втім, не лише Іран постачає в Росію товари військового призначення. Минулого тижня видання "Politico" на основі аналізу митних даних повідомило, що Китай впродовж останнього року нарощував свою торгівлю з Росією, зокрема збільшивши продаж товарів подвійного призначення, які Російська Федерація не може отримати у звʼязку з санкціями. За даними видання, цього року Росія імпортувала з Китаю безпілотників на суму понад 100 млн доларів. Важливо в цій історії те, що китайська компанія DJI, яка спеціалізується на виготовленні дронів, зазначала, що розірвала всі звʼязки з Росією. Водночас виданню "Politico" вдалося знайти контракт китайської компанії на постачання дронів DJI за жовтень 2022 року.
Також в аналізі зазначено, що Китай збільшив експорт кераміки, яку використовують для виготовлення бронежилетів. Підсумовуючи, видання зазначило, що збільшення торгівлі такими товарами підкреслює недосконалість та вразливість санкцій проти Росії, адже такі товари потрапляють під розмите поняття товарів подвійного призначення.
Крім таємного постачання товарів подвійного призначення, Китай також передає Росії технології для війни з Україною. Про це зазначено в звіті Офісу директора національної розвідки (ODNI). У тексті йдеться: "Митні дані показують, що державні оборонні компанії КНР відправляють навігаційне обладнання, антирадарні технології та деталі винищувачів російським державним оборонним компаніям, що перебувають під санкціями".
У звіті також зазначено: "Розвідувальній спільноті бракує інформації, щоб оцінити, чи навмисно Пекін перешкоджає перевіркам уряду США у Китаї щодо того, яким є призначення експортованих товарів".
Додатково 25–27 липня російська делегація на чолі з міністром оборони Російської Федерації Сєрґєєм Шойгу відвідала КНДР. За інформацією російського видання "РИА новости" та МО РФ, візит "сприятиме зміцненню російсько-північнокорейських військових зв'язків і стане важливим етапом розвитку співробітництва між двома країнами".
Під час візиту Шойгу зустрівся та провів переговори з главою військового відомства Північної Кореї Кан Сун Намом. Так, на сайті Міністерства оборони РФ зазначено, що під час розмови Шойгу наголосив на взаємодії двох країн, яка зміцнювалася в повоєнний період, а також про заходи, які начебто сприяли збереженню миру і стабільності на Корейському півострові. Крім цього, він підкреслив: "Корейська Народно-Демократична Республіка - важливий партнер Росії, з яким нас пов'язує спільний кордон і багата історія співпраці".
Про інші деталі розмови військових керівників двох країн не відомо, адже офіційно міністр оборони РФ відвідував КНДР для "святкування" 70-річчя завершення Корейської війни. Цілком логічно припустити, що Шойгу міг обговорювати постачання радянської зброї до Росії. Американська влада неодноразово зазначала, що Кремль звертається до інших країн, у тому числі до Північної Кореї, по підтримку у веденні війни в Україні.
Також минулого тижня Державна дума РФ ухвалила кілька законопроєктів щодо військової служби. Йдеться про підвищення призовного віку до 30 років, заборону виїзду за кордон тим, хто отримав повістки, та збільшення розмірів штрафів за неявку до військкомату.
За словами голови думського комітету оборони Андрія Картаполова, такі зміни повʼязані з тим, що "демографічна ситуація серйозна, впливає на обсяг мобілізаційного ресурсу, і для того, щоб ми не просідали, потрібна саме така редакція"
Коли ж говорити про штраф за неявку до військкомату, то спочатку його суму планували встановити на рівні в 50 тис. рублів, але в кінцевій редакції закону зазначено про 30 тис. рублів.
Кремль усе більше закручує гайки і готовий покласти безліч живої сили, аби загарбати Україну. Однак ситуація на фронті й міжнародній арені свідчить про протилежне. Очільникам РФ варто готуватися до невідворотних змін владних інституцій з обов’язковим притягненням до відповідальності тих, хто почав війну.
