War Speeches. Россия минирует ЗАЭС и не смогла самостоятельно остановить мятеж, а Украина получит деньги на восстановление
Минулого тижня (19–25 червня) у Росії відбувся збройний заколот – колона військової техніки пішла на Москву. Втім, шляхом переговорів за посередництва Лукашенка Кремль зміг зупинити повстанців на підступах до російської столиці.
Україна повідомила, що у відповідь на складну військову ситуацію на фронті Росія замінувала Запорізьку атомну електростанцію та готова її підірвати.
Єврокомісія надала позитивний проміжний висновок щодо виконання Україною вимог для членства в ЄС. Крім того, Україна стане на крок ближче до НАТО за підсумками саміту у Вільнюсі та отримає ще 60 млрд доларів на відновлення та відбудову.
"Заколот" Пріґожина: Кремль слабкий у вирішенні внутрішніх конфліктів
23–24 червня ватажок ПВК "Вагнер" Євґєній Пріґожин зі своїми бійцями намагався здійснити військовий "заколот", який закінчився домовленостями між Кремлем і власником військової компанії. Так, 23 червня Пріґожин заявив, що регулярна армія Росії завдала ударів по тилових районах вагнерівців удар, тому 25 тисяч бійців ПВК пішли "розбиратися зі свавіллям", назвавши цей похід "маршем справедливості".
Бійці "Вагнера" на військовій техніці швидко просувалися територією Росії. Вже на ранок 24 червня Пріґожин заявив про взяття під контроль військових об'єктів Ростова-на-Дону та пригрозив продовжити похід. Протягом суботи, 24 червня, бойовики рухалися в напрямку Москви, мимохідь збиваючи авіацію регулярної армії Росії. Також вони захопили військові об’єкти Воронежа та взяли під контроль 4,8 тис. кв. км російської території.
Офіційна влада Кремля помітно занервувала. Владімір Путін заявив, що такий "марш" — це "удар у спину" країні та народу, а згодом екстрено виїхав із Москви на Валдай. Столицю покидали й російські олігархи та політики, а ключові рупори російської пропаганди — Слуцкій, Захарова, Володін, Медведєв — закликали народ до єдності навколо президента Путіна.
Схожі заяви опубліковували генерали російського Міністерства оборони. Натомість Генпрокуратура РФ відкрила кримінальну справу за організацію збройного заколоту, в Москві ввели режим контртерористичної операції, а глава Чечні Рамзан Кадиров нібито відправив свої війська придушувати "заколот".
Втім, за 200 км від столиці Росії Євґєній Пріґожин вирішив повернути колони своїх найманців. За його словами, тоді "настав той момент, коли кров може пролитися". Натомість у пресслужбі самопроголошеного президента Білорусі заявили, що Олександр Лукашенко домовився з Пріґожиним про деескалацію конфлікту на умовах "абсолютно вигідного і прийнятного варіанту розв'язки ситуації".
За словами речника Кремля Дмітрія Пєскова, кримінальну справу стосовно Пріґожина закриють, а сам він поїде в Білорусь. Також влада РФ пообіцяла не переслідувати вагнерівців, які взяли участь у заколоті. Водночас Пєсков відмовився коментувати перестановки в Міноборони РФ, хоча декілька співрозмовників "Української правди" в спецслужбах припустили, що Пріґожину могли пообіцяти зняття з позицій міністра оборони Сергія Шойгу, начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова та інших посадовців, з якими конфліктує власник ПВК "Вагнер".
"Заколот" Прігожина продемонстрував слабкість офіційної влади Росії, її нездатність ефективно реагувати на внутрішні конфлікти та протиставити щось суттєве діям бойовиків, відсутність військових резервів в тилу агресора. Президент України Володимир Зеленський вважає, що господарі Росії нічого не контролюють всередині своєї країни.
"За одну добу вони втратили кілька своїх міст-мільйонників і показали всім російським бандитам, найманцям, олігархам та будь-кому іншому, як це там легко — захоплювати російські міста та, ймовірно, арсенали зі зброєю", — сказав він.
Із тим, що "похід вагнерівців" оприявнив проблеми в РФ, погодилися й аналітики Інституту вивчення війни. Вони зазначили, що Кремль зараз перебуває у стані глибокої нестабільності, а переворот Пріґожина оголив слабкі місця та майже напевно погіршить моральний дух російських військових в Україні.
Своєю чергою секретар РНБО України Олексій Данілов зазначив, що дії Пріґожина — це перший етап демонтажу путінської системи. Він свідчить, що у Росії є група невдоволених Путіним силовиків, чиновників та олігархів, і "ростовський марш-кидок" — це демонстрація серйозності намірів, можливостей і створення умов для початку транзиту влади.
"Все, що може в Росії піти не за планом, піде не за планом, і 'казус Пріґожина' може запустити/запустив процеси з непередбачуваними наслідками. Відлік розпочато", — сказав Данілов.
Читайте також: Пригожина посадять чи вб'ють? Як російські соцмережі реагували на бунт ПВК "Вагнер"
Ядерні ризики: окупанти мінують ЗАЕС, а Путін хвалиться атомною тріадою
Минулого тижня питання ядерної безпеки в Україні загострилася через імовірні наміри Кремля підірвати Запорізьку АЕС. За даними Головного управління розвідки, окупанти замінували охолоджувач електростанції, а план підриву Запорізької АЕС повністю розроблений та затверджений. Начальник ГУР Кирило Буданов зазначив, що російські війська перемістили начинені вибухівкою транспортні засоби до чотирьох із шести енергоблоків.
22 червня Президент України Володимир Зеленський в екстреному зверненні підтвердив інформацію про мінування електростанції та додав, що всі наявні докази будуть передані партнерам України в Європі, Америці, Китаї, Бразилії, Індії, арабському світі, Африці.
"Після російського теракту на Каховській ГЕС та свідомих ударів терористів по інших дамбах та енергетичних обʼєктах уже давно ні в кого у світі не має бути якихось ілюзій щодо Росії", — наголосив Зеленський.
Українська сторона впевнена, що Росія здатна спричинити ядерну катастрофу у випадку провалів на полі бою. Саме так агресор вчинив із Каховською ГЕС. До того ж минулого тижня росіяни намагалися "Кинджалами" поцілити по дамбі в Кривому Розі. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк наголосив, що Росія розглядає масштабний теракт на ЗАЕС як спосіб зупинити український контрнаступ і створити безлюдну санітарну "сіру зону", зафіксовану на наступні роки як частину територіального статус кво без припинення вогню.
Подоляк також закликав до активної реакції глобальний світ, який має чітко окреслити наслідки для Росії у випадку ядерної катастрофи. Так само до міжнародної спільноти звернулось українське МЗС із закликом належно оцінити дії агресора.
"Наполягаємо на необхідності визнати Росію державою-терористом та забезпечити невідворотність політичних, економічних і правових наслідків за всі скоєні нею злочини і протиправні дії", — заявили в міністерстві.
23 червня США та Албанія скликали Радбез ООН із приводу ситуації на ЗАЕС. Російський представник Васілій Нєбєнзя звинуватив Україну в "постановних провокаціях" та порівняв мінування електростанції із Бучею та Каховською ГЕС, де Україна нібито влаштувала злочини для обвинувачення Росії.
Натомість український постпред в ООН Сергій Кислиця підкреслив очевидні мотиви, які мала Росія для здійснення катастроф. За його словами, РФ "готова застосувати тактику випаленої землі у відповідь на військову ситуацію, що погіршується, на місцях у захоплених землях, які вони сумніваються, що зможуть утримати".
У відповідь на можливі дії агресора у Сенаті США з’явилася резолюція, в якій автори пропонують вважати нападом на НАТО дії Росії або Білорусі, які призведуть до радіоактивного забруднення території союзників. У резолюції зазначено, що це стосується і руйнування ядерних об’єктів, і прямого застосування ядерної зброї.
Паралельно Росія вдається до ядерної ескалації. На зустрічі з випускниками військових вишів Владімір Путін анонсував, що "найближчим часом на бойове чергування заступлять перші пускові установки комплексу 'Сармат' із новою важкою ракетою". Також він укотре заявив про ефективність розвитку ядерної тріади для стратегічного стримування та підтримки глобального балансу сил.
На запитання про можливе застосування ядерної зброї Росією Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC зазначив, що не може бути впевненим у Путіні – людині, яка втратила зв’язок із реальністю. Водночас Президент України підкреслив, що "якщо він (Путін — авт.) не припинить погрожувати світу ядерною зброєю, світ знайде формат, як позбавити його життєдіяльності".
На думку Михайла Подоляка, наявність чи відсутність ядерної зброї в Росії не має впливати на загальне рівняння війни та слугувати поштовхом до капітуляції.
Своєю чергою президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що світ не повинен дозволити Росії перемогти, і порівняв агресора з диким звіром, якого потрібно вистежити та застрелити, бо "він звик їсти людське м'ясо".
Читайте також: Усе, що Путін робить останніми місяцями – це підготовка до натискання червоної кнопки
Україна все ближче до НАТО, ЄС та ATACMS, а Росія отримала новий пакет санкцій
11–12 липня у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. На ньому можуть ухвалити важливі рішення щодо українського членства в Альянсі. За словами посла України при НАТО Наталії Галібаренко, за підсумками саміту Україна хоче отримати запрошення або принаймні зобов'язання розглянути часові рамки й модальності нашого членства в Альянсі.
Українська дипломатія активно працює над цим протягом останніх кількох місяців – і, здається, не без успіху. Так, 22 червня Дмитро Кулеба, не озвучуючи деталей, запевнив, що Вільнюський саміт зробить Україну на крок ближчою до членства в Альянсі. За словами міністра, відкритим залишається лише питання про те, "наскільки він (цей крок — авт.) буде широким". Також він зазначив, що прийняття такого рішення "вже саме по собі є досягненням".
Разом з тим, минулого тижня стало відомо, що влада Франції тепер розглядає вступ України до НАТО "як самостійну гарантію безпеки", яка унеможливить повторне російське вторгнення. Велика Британія підтримала спрощену процедуру вступу України в Альянс, яка виключає необхідність виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), на що може піти одне-два десятиліття. Натомість Німеччина не підтримує таку ідею, але обіцяє Україні довгострокові гарантії безпеки.
Крім того, комітет із закордонних справ Палати представників США підтримав двопартійну резолюцію H.Res. 488 із закликом до адміністрації Байдена негайно надати Україні ракети ATACMS. Двопартійне затвердження у комітеті дозволяє винести її на голосування в Палаті представників, а згодом – у Сенаті.
22 червня Європейська комісія оприлюднила в цілому позитивну усну оцінку виконання Україною вимог для членства в ЄС. Так, Брюссель вважає, що Київ повністю виконав дві з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство, у виконанні однієї досягнуто хорошого прогресу, а решті надано оцінку "певний прогрес".
"На сьогодні з цих семи кроків виконано два: реформа судової системи зі створенням Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які вже працюють, із процесом відбору на основі заслуг, а також приведення законодавства про ЗМІ у повну відповідність до європейської директиви", — сказав Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї.
Єврокомісія очікує, що Україна виконає решту вимог у найближчі місяці. За словами Дмитра Кулеби, Україна "вписується у графік" для запуску процесу переговорів про членство в ЄС до кінця року. "Якщо ніяких форс-мажорів не трапиться, все буде добре", – сказав міністр.
23 червня Рада ЄС затвердила 11-й пакет антиросійських санкцій, що має обмежити можливості Кремля уникати обмежень, які вже діють.
Також новий пакет розширює заборони на експорт чутливих товарів (наприклад, новітніх технологій та авіаційних матеріалів) до третіх країн, через які ці товари надходять до Росії. До переліку тих, хто безпосередньо підтримує військово-промисловий комплекс Росії, додано 87 нових суб’єктів. Вони підпадають під суворіші обмеження щодо експорту товарів подвійного призначення та новітніх технологій.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення ЄС і зазначив, що очікує на його ефективну реалізацію для зупинки кремлівської воєнної машини. У відповідь у Росії назвали такі дії "нелегітимними" та розширили перелік осіб, яким заборонено в'їзд на територію країни.
60 млрд доларів на відновлення України та механізм "добровільної передачі" коштів підсанкційних росіян
19 червня 2023 року міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі повідомив: його країна запровадила нове законодавство, яке дозволяє зберігати санкції проти Росії, поки Кремль не виплатить компенсацію Україні. Також Велика Британія створила механізм "добровільної передачі" Україні коштів підсанкційних росіян.
Тепер росіяни, які перебувають під санкціями та заявляють про підтримку України, можуть зробити правильний вчинок – пожертвувати свої заморожені кошти на відновлення України. У відомстві зазначають, що жодного примусу до переказу коштів та пропозицій послаблення санкцій в обмін на "добровільну передачу" не буде.
Не менш важливою стала і резолюція ПАРЄ щодо політичних наслідків агресії Росії проти України, ухвалена 22 червня. Документ закликає держави-члени Ради Європи, які є членами НАТО, підтримати членство України в Північноатлантичному Альянсі, схвалює українську "формулу миру", а також вітає створення Реєстру збитків, завданих агресією РФ.
У резолюції підписанти також засудили руйнування Каховської дамби 6 червня 2023 року: "Ця атака, спрямована на затримку українського контрнаступу, підтверджує варварство путінської військової машини та є воєнним злочином та екоцидом". Крім того, "російське керівництво безрозсудно погрожує ядерною війною та використовує окупацію Запорізької АЕС з метою шантажу".
Асамблея зазначає, що міжнародна відповідальність повинна поширюватися на всі приватні військові компанії, довірених осіб і союзників, пов’язаних з Росією, які "вчиняють злочини та незаконні дії на території України, зокрема ПВК Вагнера та військові сили Рамзана Кадирова".
Також 21–22 червня у Лондоні відбулася конференція з відновлення України. У ній взяли участь представники урядів та бізнес-середовища з 59 країн світу. Вони погодилися надати ще 60 млрд доларів на потреби України для відновлення та реконструкції. Зокрема, Європейський Союз оголосив нову багаторічну програму на суму до 50 млрд євро з метою відновлення, реконструкції та модернізації. Також вже відомо, що близько 500 компаній вже підписали business-compact, зобов’язавшись підтримати відбудову України.
На заході багато говорили і про плани нашої держави. Зокрема, Володимир Зеленський загалом окреслив пʼять напрямів, у яких створюються основи для миру: це потенціали єдності, стабільності, зростання, безпеки та демократії. Своєю чергою присутня українська делегація представляла більш конкретні напрацювання.
Так, перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що Україна поставила собі за мету за 10 років наростити ВВП зі 161 млрд доларів до 1 трлн доларів, оскільки країні необхідно мати сильну армію в понад 500 тисяч осіб і розвивати соціальну сферу, освіту, охорону здоров'я.
Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович представила стратегію соціального відновлення. Зокрема, планується цифровізація усіх соціальних рішень, побудова нової системи соціального супроводу, розвиток сімейних форм виховання та створення в Україні хабу з протезування.
А прем’єр-міністр Денис Шмигаль очікує на післявоєнний бум розвитку військово-промислового комплексу в Україні. Також політик зазначав і про необхідність конфіскації заморожених активів РФ. Йдеться про те, що Україна готує "справедливий механізм, який дозволить конфіскувати до 500 млрд доларів російських активів, схованих на Заході".
