Новый "казачий круг"" украинского общества

Велика війна в Україні змінила не тільки свідомість, побут та звички українців, але й суспільну вагу соціальних мереж: після 24 лютого вони нагадують Козацьке коло – своєрідну форму суспільного інституту. Як і 350 років тому у вільних козачих степах, сьогодні вони дозволяють віртуально зібрати в одному місці однодумців з осмисленою метою. 

Саме соцмережі стали явищем і місцем, які з напів темряви виштовхують на поверхню проблеми, котрі не можна ігнорувати. 

Опитування USAID-Internews, проведене в листопаді 2022 року, засвідчило, що соцмережами нині охоплено майже 80 відсотків населення. Там знайомляться, закохуються, розлучаються, вчаться, працюють, займаються благодійністю. 

Мережі повільно стають продовженням соціального тіла особистості. Для багатьох життя онлайн не менш важливе, аніж у соціумі. 

За швидкістю розповсюдження інформації мережі надзвичайно схожі на вірус. З точки зору влучання в цільову аудиторію, нагадують високоточну зброю. 

Наприклад, незрозуміле сяйво в Києві 19 квітня 2023 року було зафіксоване близько 22:00. Вже за пів години всі соцмережі рясніли жартами та ілюстраціями про інопланетян. Далі ці жарти не давали заснути більшій частині населення ще пів ночі. 

Коли йдеться про вірусне розповсюдження нешкідливої, навіть трохи комічної, інформації – це цілком прийнятно. Проте з початком повномасштабної війни саме соцмережі стали додатковим інструментом ворога зі знищення українців. 

Через мережі агресор лякає, бреше, тисне на людей, що ухвалюють рішення як в Україні, так і поза її межами. І давайте будемо відвертими: дехто підсвідомо навіть "ковтає" ворожі наративи. 

Щільний інформаційний трафік позбавляє будь-яких шансів розібратися в усьому тут і одразу. Критичне мислення набуває фонового режиму і засинає. 

Читайте також: Реклама полону і антиреклама українського наступу: весняне загострення російської пропаганди у Facebook

Останні 15 років керівництво Росії намагається тотально контролювати інтернет-простір та соціальні мережі. Якщо це не виходить – блокує. Але це не сильно стримує користувачів. 

Загалом, у жовтні 2022 року кількість активних авторів у соціальних медіа в Росії становила 62,2 мільйона. І це – попри заборону (після нападу на Україну) таких мереж, як Instagram, Facebook та самоцензуру TikTok. 

Ця цифра лише на 6% нижча за ту, що була в попередні роки. При цьому, обсяг створюваного за місяць контенту виріс на 36%. Найбільший внесок у це зростання зробив Telegram. Можливо, саме він і відіграє ключову роль на виборах у країні-агресорці 2024 року. 

Під час війна виник також інший феномен. Цього разу притаманний вже українській інтернет-спільноті. Йдеться про своєрідну "фейсбучну демократію", яка у критичний момент гуртувала й об’єднувала. 

Ми вже звикли, що активний суспільний спротив у соцмережах змушує і владу, і бізнес дослухатися до суспільної думки, а подекуди навіть змінювати своє рішення. Нині практично кожна соціально значуща тема через соцмережі набирає розголосу. Як підсумок, ігнорувати громадську думку дедалі важче, а подекуди неможливо. 

Як приклад, закупівлі в Міноборони: відомі яйця по 17 гривень. Суспільство продовжує тиснути на владу, аби закупівлі стали прозорими. 

Вже, мабуть, ніхто не сперечається, що соцмережі стали місцем, які з напівтемряви виштовхують на поверхню проблеми, які не можна ігнорувати. І це підштовхує до реагування та вирішення. 

Частково це український феномен, адже фейсбук для українців зазвучав більш гучно під час війни. Як вже згадане Козацьке коло. Погано це чи добре – відповіді немає. Так було тоді, так є й відтепер. А соцмережі, які лягли на цей стародавній, вже раціонально забутий, але такий, що залишився у підсвідомості, ґрунт, розцвіли буйним квітом.

Ми можемо сміливо говорити, що проникнення соцмереж у життя громадян тільки збільшуватиметься. І тому фейсбучна демократія набиратиме своїх старих-нових форм. В цьому випадку головне, щоб, як в Росії, тотальний контроль за соцмережами не потрапив до рук влади. 

Читайте також: Росіяни готові до довгої інформаційної війни. А ви?

Щоразу, коли вам хочеться з кимось посперечатися в мережі, довести свою думку, знайте: це в вас говорять давні козацькі предки, які дерли горлянку на козацькому колі. 

Ми доти будемо трусити мережі, допоки в країні на повну не запрацюють реальні, так би мовити, офлайнові інструменти громадянського суспільства.  

Тетяна Кухоцька