War Speeches. ЕС убеждает Китай перейти на "украинскую сторону", а Россия стремится легализовать аннексию
Минулого тижня (17–23 квітня) відбулося чергове засідання у форматі "Рамштайн". Союзники оголосили, що за рік надали Україні військової допомоги на 55 мільярдів доларів.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідав Київ. Він зазначив, що законне місце України – в Альянсі. Своєю чергою керівництво нашої країни очікує, що на липневому саміті у Вільнюсі "прозвучить політичне запрошення до НАТО".
Країни групи G7 запровадили додаткові санкції проти Росії. Кремль натомість поширює дезінформацію в Латинській Америці та заявляє, що прагне переговорів, які узаконять анексію українських територій. До того ж все активніше у цьому питанні звучить позиція Китаю, а очільники ЄС намагаються схилити офіційний Пекін на "український бік".
Нижче розповідаємо про ключові заяви і події воєнного тижня.
"Рамштайн" залучив 55 мільярдів доларів на посилення оборони України
21 квітня на авіабазі США "Рамштайн" у Німеччині відбулося 11-те засідання Контактної групи з питань оборони України (також відома як формат "Рамштайн"). Участь у ньому взяли представники 50 країн.
За словами міністра оборони США Ллойда Остіна, учасники сфокусувалися на підтримці України у сфері протиповітряної оборони (ППО), наданні боєприпасів та засобів забезпечення.
У своєму виступі очільник Пентагону наголосив, що Україна терміново потребує допомоги для захисту своїх громадян, інфраструктури та військ від російської ракетної загрози. Разом із тим, він сказав, що союзники вже суттєво посилили ППО України:
"Ця Контактна група вже надала ключові системи протиповітряної оборони для захисту неба і громадян України, а також критично важливої інфраструктури. Це включає системи Patriot від США, Німеччини та Нідерландів, SAMP-T з Італії і Франції, а також NASAMS з Канади і Норвегії".
А 19 квітня стало відомо, що перша батарея системи ППО Patriot, яка складається з 4 до 8 пускових установок по 4 ракети кожна, вже прибула в Україну.
"Сьогодні наше прекрасне українське небо стає більш захищеним, адже в Україну прибули зенітно-ракетні комплекси Patriot", – зазначив міністр оборони України.
Крім цього, Олексій Резніков підтвердив, що Україна отримала від Німеччини ще одну систему ППО – вже другий зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM. Втім, за його словами, для побудови багаторівневої системи ППО Україні потрібні сучасні винищувачі.
"Патріоти, IRIS-T, NASAMS і МіГ-29 – останні, але не остаточні кроки на шляху до цієї мети. Враховуючи варварську тактику Кремля, нам потрібні винищувачі типу НАТО", – написав міністр у себе в твіттері .
В Україну прибула й інша техніка, постачання якої анонсували під час попередніх зустрічей у "Рамштайні". Наприклад, французькі "колісні танки" AMX-10. Також на полі бою вже використовують броньовані машини M2 Bradley.
За словами міністра оборони США Ллойда Остіна, протягом року країни-учасники Контактної групи надали Україні 55 мільярдів доларів безпекової допомоги, з яких 35 мільярдів – від США. Зокрема, Остін зазначив, що лише за кілька місяців завдяки "Рамштайну" Україна отримала понад 230 танків, більше 1550 броньованих машин, а також інше обладнання й боєприпаси для підтримки понад 9 нових бронетанкових бригад.
Під час або напередодні зустрічі про свої нові пакети військової допомоги оголосили США та Канада. Йдеться про артилерію, ракети для HIMARS та стрілецьку зброю.
Латвія повідомила, що передає Україні всі наявні в себе переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. Від Португалії надійде кілька одиниць бронетехніки. Данія та Нідерланди передадуть 14 танків Leopard 2.
Ізраїль оголосив, що планує у травні випробувати в Києві розроблену спеціально для України систему сповіщення про ракетні обстріли. Словенія приєдналася до спільної закупівлі боєприпасів. Естонія анонсувала, що планує надати Україні нову партію 155-мм снарядів. Чехія запропонувала розширити програму модернізації танків Т-72 для України.
Також Україна підписала спільно з Польщею та Німеччиною лист про наміри створити в Польщі Центр технічного обслуговування бойових танків Leopard 2.
Крім цього, вперше про можливість надати Україні зброю заговорили в Південній Кореї. Про це напередодні свого візиту в США сказав президент країни Юн Сук Йоль. Цю заяву дуже критично сприйняли в Росії: очільнику Кореї погрожували Дмітрій Мєдвєдєв, Марія Захарова, Лєонід Слуцкій та Дмітрій Пєсков.
Врешті результати зустрічі в "Рамштайні" були для України позитивними. Олексій Резніков зазначив, що досягнуті домовленості наближають Росію до Нюрнберга-ІІ.
"Кожна зустріч у такому форматі не лише приносить більше корисних "подарунків" для української армії, а й спрямована на притягнення злочинців до відповідальності", – написав політик у себе в твіттері.
Читайте також: Чекаючи на контрнаступ. Як ЗСУ готуються до деокупації територій та як злив документів Пентагону впливає на плани України
Україна впевнено крокує до членства в НАТО
20 квітня Україну з неанонсованим візитом відвідав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. На думку президента України Володимира Зеленського, цей візит свідчить про нову главу в відносинах Альянсу з Україною.
На двосторонній зустрічі обговорювали найближче засідання у форматі "Рамштайн", стимулювання партнерів щодо постачання деяких видів зброї, підготовку до Вільнюського саміту НАТО та гарантії безпеки України на шляху до Альянсу.
Володимир Зеленський зауважив, що ніхто не зрозуміє, якщо у Вільнюсі не прозвучить політичне запрошення України до НАТО.
"Готуємось і до саміту НАТО у Вільнюсі, який запланований на літо цього року, але його зміст опрацьовується вже зараз. Саме на таких зустрічах, у контактах різного рівня, які ми ведемо з партнерами", – наголосив Зеленський.
Під час пресконференції у Києві Єнс Столтенберг зазначив, що законне місце України – в НАТО.
"Майбутнє України – в євроатлантичній родині. Майбутнє України – в НАТО. З цим погоджуються всі члени Альянсу", – заявив він.
Водночас залишається актуальним питання гарантій безпеки України, тому, за словами Столтенберга, головна увага країн-членів НАТО "зосереджена на тому, щоб Україна перемогла" у війні проти РФ.
Генсек зазначив, що НАТО зараз працює над багаторічною ініціативою підтримки України, яка допоможе їй перейти від радянської доктрини до стандартів і політики НАТО.
"Найважливіше – нам потрібно зробити все, щоб Росія ніколи більше не воювала з Україною", – сказав Єнс Столтенберг.
Саме війна може стати основною перешкодою для швидкого вступу України в НАТО.
Міністр оборони Олексій Резніков вважає, що Україна досягла безпрецедентного рівня оперативної сумісності з НАТО та фактично вже є частиною простору безпеки Альянсу. Однак міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що зараз, поки триває війна, обговорювати членство України в НАТО не на часі.
Очікувано від приїзду Столтенберга в Україну занервували росіяни. Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначила, що заяви про вступ України в НАТО після перемоги над Росією недалекоглядні та можуть "спричинити остаточний розвал системи європейської безпеки". А прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що недопущення вступу України до НАТО є одним із завдань так званої "спецоперації".
"Ми маємо справу з агресивним блоком, який розглядає нашу країну як супротивника і зазіхає на безпеку нашої країни", – сказав Пєсков.
Але міністр оборони США Ллойд Остін пояснив, що агресивні дії Росії якраз і призвели до того, що Україна, Фінляндія та Швеція вирішили убезпечити себе через вступ до Альянсу.
"Це робить дещо чітко зрозумілим: війна Путіна не є наслідком розширення НАТО, вона є причиною розширення НАТО", – сказав глава Пентагону.
Слухайте подкаст: Підготовка Росії до контрнаступу ЗСУ, ситуація на фронтах та зброя, що цікава Україні – головне про війну цього тижня
Країни G7 планують посилити санкції проти Росії
Однією з найважливіших дипломатичних подій минулого тижня стали переговори міністрів країн "Групи семи" (G7), що відбулися в Японії. Ця зустріч принесла і чергові успіхи для України, адже провідні держави світу ухвалили домовленості, спрямовані проти Кремля.
По-перше, міністри закордонних справ країн "Групи семи" домовилися посилити контроль за дотриманням антиросійських санкцій і краще реагувати на постачання зброї третіми країнами до Росії.
По-друге, Велика Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямований на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики.
По-третє, держави "Групи семи" (G7) у спільному комюніке підтвердили заклик до третіх сторін "припинити допомогу Росії у веденні війни або заплатити за це високу ціну". Також міністри додали, що безвідповідальна ядерна риторика РФ та її обіцянка розгорнути ядерну зброю в Білорусі є неприйнятними.
Загалом українські посадовці все більше закликають партнерів запровадити санкції проти атомної галузі Росії, як це почали робити США.
Так, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак закликав до "найжорсткіших обмежень" проти атомної галузі Кремля. Він підкреслив, що "жодного "росатому" не має бути на ринку ядерного палива". Натомість прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, "що росія має бути викинута з ланцюгів постачання ядерного палива".
Варто відзначити також, що міністерство економіки Німеччини звернулося до Європейської комісії з пропозицією запровадити обмеження проти цивільного атомного сектору Росії в межах наступного пакета санкцій.
Окрім цього, ще 17 квітня з'явилися повідомлення, що, попри зростання світових цін, ліміт ціни на російську нафту, яку постачають морським шляхом, буде збережено на рівні 60 доларів за барель.
Так провідні держави світу вкотре продемонстрували підтримку України.
Як цілком влучно зазначила міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок: "Зараз ідеться про те, щоб показати Путіну нашу рішучість, що він не досягне своїх цілей навіть через виснаження і втому". Звісно, для України такою рішучістю було би запровадження ще жорсткіших обмежень проти Кремля, наприклад, повної заборони на експорт до Росії, яку, до речі, за словами Bloomberg, розглядають наші союзники.
Втім, варто розуміти, що у Росії, на жаль, досі є прихильники та союзники, які, як і сам Кремль, будуть намагатися зняти попередні санкції й активно протидіяти новим обмеженням. До того ж вони закликатимуть до переговорів, адже цю тему знову пожвавила Росія.
Росія готова до переговорів лише з "урахуванням власних інтересів", а ЄС намагається схилити Китай "на український бік"
20 квітня був оприлюднений резонансний лист до президента США Джо Байдена, який підписали 19 сенаторів та конгресменів США від Республіканської партії. Автори вимагають припинити "необмежену допомогу Україні" та закликають до дипломатичної стратегії "для швидкого завершення війни".
Сенатори та конгресмени зазначають, що кожна нова зброя, яку надають Україні, підвищує ризики прямого конфлікту з Кремлем. Серед підписантів листа – політики з чіткою антиукраїнською позицією, наприклад, трампістка та ультраправа прихильниця теорій змови Марджорі Тейлор Грін.
Тривожні сигнали про потенційне "спричинення переговорів" з'являються і з інших джерел.
Так, агентство Bloomberg повідомляє про те, що президент Франції Еммануель Макрон має намір звернутися до Китаю з планом, який, на його думку, може потенційно привести до переговорів між Росією та Україною вже цього літа. Після розмови з Джо Байденом обидва лідери "підтвердили свою непохитну підтримку України на тлі жорстокої агресії Росії". Проте, ймовірно, тему переговорів між Україною та Росією і потенційного залучення до них Китаю будуть обговорювати все активніше.
Для України ж головне, щоб офіційний Пекін брав до уваги саме українську формулу миру.
Сподіватимемося, що КНР дослухається до слів глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля, який зауважив, що відносини ЄС та Китаю "не можуть розвиватися нормально, якщо Китай не використає свій вплив на Росію, щоб змусити її вивести війська з України та припинити війну".
Цілком інші думки озвучує Кремль. Так, прессекретар Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков вкотре підкреслив, що Росія "готова прислухатися до будь-яких ідей щодо врегулювання в Україні, які беруть до уваги інтереси Москви", що фактично означає, що Україна має погодитися на територіальні втрати тих територій, які захопила Росія.
Також Пєсков зазначив, що "Кремль не має інформації про план президента Франції Еммануеля Макрона щодо підготовки разом із Китаєм переговорів між РФ і Україною".
Крім того, Росія, за словами все того ж Пєскова, "готова прислухатися до мирних ініціатив Бразилії щодо досягнення миру в Україні, адже вони створені з урахуванням позиції Росії".
У цьому немає нічого дивного, адже президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, як зазначає Білий дім, "повторює російську та китайську пропаганду". Ще 15 квітня Сілва під час візиту до Пекіна казав, що США мають "припинити заохочувати війну і почати говорити про мир". А 22 квітня під час поїздки до Португалії зазначив, що його мета полягає в тому, щоб "побудувати спосіб залучити їх обох [Росію та Україну] до столу переговорів".
Натомість речник МЗС України Олег Ніколенко запросив Сілву до України, аби він міг "зрозуміти справжні причини та сутність російської агресії та її наслідки для глобальної безпеки".
Цікаво, що запрошення "від Владіміра Путіна" відвідати Москву передав президенту Бразилії й міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров. Останній під час свого латиноамериканського турне не зміг зустрітися з Луїсом да Сілвою, але провів переговори з главою МЗС Бразилії Мауро Вієйрою та посадовцями інших держав.
Російська дезінформація в країнах Латинської Америки
Минулого тижня міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров намагався просунути російські наративи в країнах Латинської Америки. Під час міжнародного турне очільник російського МЗС відвідав Бразилію, Венесуелу, Болівію, Нікарагуа, Кубу та Сент-Вінсент і Гренадини.
Перебуваючи в Латинській Америці, Лавров нав'язував оманливу позицію російської сторони, маскуючи свої корисливі інтереси, які, ймовірно, полягали у поляризації міждержавних відносин. Він відкрито налаштовував країни проти "колективного Заходу". Зокрема, Лавров звинувачував США у прагненні встановити "світопорядок, заснований на правилах", які "відображають бажання продовжувати колоніальні методи жити з допомогою інших і прибирати конкурентів".
"Останні два роки довели, що єдиним методом, який США використовують у своїх міжнародних зв'язках, є диктат, шантаж, погрози та санкції", – сказав Лавров на Кубі.
Водночас глава російського відомства наполягав на безумовному виконанні Статуту ООН, особливо в питанні суверенної рівності держав та права націй на самовизначення.
"Продовжимо разом працювати на міжнародній арені для того, щоб мобілізувати країни, які також відкидають такий диктат, на спільну роботу на користь формування багатополярного світоустрою у повній відповідності до Статуту ООН", – заявив він.
Маніпулюючи нормами Статуту ООН, Лавров також намагався виправдати російське вторгнення. У Венесуелі він зазначив, що кожна країна має поважати принцип територіальної цілісності держав, чиї уряди представляють інтереси всього народу, який живе на даній території.
"Як можна сподіватися, що київський режим представляє інтереси кримчан чи жителів південно-східної України? Саме повернення цих територій силою від Києва вимагають його західні господарі", – сказав Лавров.
За його словами, щойно це станеться, представники режиму Зеленського знищать російську мову та культуру в Криму на користь домінування української та глобальної культури.
У своєму латиноамериканському турне Сєргєй Лавров намагався використати норми Статуту ООН щодо суверенної рівності держав на користь російської сторони, звинувачуючи Захід у нібито нелегітимних санкціях. А принцип самовизначення народів він використовував у контексті так званих "референдумів" на тимчасово окупованих Росією українських територіях, де люди нібито прагнуть возз'єднатися з РФ.
Не забув Лавров і спотворити наміри Кремля до мирного врегулювання війни. Він зазначив, що Росія "зацікавлена, щоб війна в Україні завершилася якнайшвидше".
"Зрозуміло, що ми зацікавлені в тому, щоб український конфлікт якомога швидше завершився. Ми докладно не один раз уже пояснювали причини того, що відбувається, ті цілі, які ми переслідуємо у зв'язку з цим", – зазначив він у Бразилії.
Поїздка Лаврова могла бути спланованою операцією з дискредитації України та поширення маніпулятивної інформації. Британська розвідка підкреслює, що російська держава систематично використовує інформаційні операції як основний елемент своєї стратегії у війні.
"Російські державні суб'єкти представляють маніпулятивні наративи як організовано, так і ситуативно. Їхні поточні пріоритети майже напевно передбачають дискредитацію українського уряду та зменшення міжнародної підтримки України", – йдеться в огляді британського Міністерства оборони.
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
