Война в YouTube. Как Россия создает и продвигает пропагандистскую инфраструктуру

Центр протидії дезінформації РНБО за останні місяці домігся блокування 163 російських та проросійських YouTube-каналів, що поширювали російську пропаганду та підтримували війну росії проти України. Ці YouTube-канали встигли назбирати майже 16 мільйонів підписників та майже 10 мільярдів переглядів "ZOV"-пропаганди та подібного шлаку.

В переліку ліквідованих, зокрема, основні канали так званих "ГТРК ЛНР" (в окупованому Луганську), телеканалу "Юніон" (в окупованій частині Донецької області) тощо. А також канали, що імітували новинний контент, канали професійних російських пропагандистів, "воєнкорів" і тому подібне. Більшість YouTube-каналів видалені назавжди (тобто контенту тепер не існує).

Центр протидії дезінформації плідно співпрацює з адміністрацією Google та використовує винятково встановлені процедури та законні методи.

Для блокування кожного з каналів ми збираємо юридичну аргументацію та робимо контент-аналіз, вказуючи конкретні порушення українського законодавства та правил самого сервісу. Ще 123 YouTube-канали проходять процедуру ліквідації зараз – подання перебуває на розгляді. 

Всі заблоковані канали порушували статті Кримінального кодексу України:

• 111-1 (колабораційна діяльність), 
• 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками), 
• 435-1 (образа честі та гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю), 436 (пропаганда війни),
• 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників).

На створення та просування ліквідованого контенту російська пропаганда витратила мільйони доларів. Ці гроші росія заплатила ненависним їм "амєрікосам". Добра новина в тому, що ці гроші були (або будуть) реінвестовані в економіки демократичних країн, створять там робочі місця для професій майбутнього.

Проте пропагандистська машина рф продовжує самовідтворюватись, замість заблокованих каналів з'являються нові. У значній мірі на росії цей процес автоматизований, і проти України та цивілізованого світу працює софт зі створення пропагандистської інфраструктури.

Така ж ситуація і зі створенням вебсайтів. 

Моніторинг Центру протидії дезінформації фіксує не тільки велику мережу YouTube-каналів, акаунтів у соцмережах, сітки проросійських "коментаторів", які щодня інтерпретують та обговорюють російські меседжі, підтримуючи термін їхнього життя у медіа.

Ми фіксуємо й існування значної кількості вебсайтів, які створені як майданчики для такого просування у пошукових системах та маніпуляцій алгоритмами видачі.

Ця інфраструктура не підпадає під офіційні санкції, бо може здатися, що не має приналежності до російської державної пропаганди. Формально вона може бути заблокована тільки у разі, якщо уряди країн Європейського Союзу погодяться з необхідністю технічно блокувати дезінформацію (фейки та розповсюдження завідомо неправдивих даних).

На перший погляд це типовий аматорський або напівпрофесійний вебресурс, а іноді сайт, у дизайн та розробку якого інвестовано пристойні гроші. Новини, статті, авторські блоги. Німецька, французька, іспанська, італійська мова, відповідна доменна зона. Шрифти та дизайн (там, де він є) щось нагадують – чи то "Times", чи то "Süddeutsche Zeitung".

Можна було б сказати, що це типовий сайт третього дивізіону. Але насправді – це ресурс, який, імітуючи локальне медіа, просуває наративи російської пропаганди. 

В пулі російських наративів не тільки відкрито ворожі Україні фейкові новини та ідеологеми.

Є набагато ширший список тем, просування та інтеграція яких у громадську думку в різних країнах є важливою для росії: 

• антивакцинаторські тренди часів ковід-пандемії (так, вони досі актуальні);
• пропаганда щодо санкцій проти росії та їхньої результативності;
• ціни на російський газ і, відповідно, ціни на комуналку в різних країнах;
• спекуляції історичним та культурним контекстом;
• питання поставок зброї в Україну;
• питання корупції;
• провокування релігійних конфліктів та загострень.

Російська пропаганда прагне перетворити все, що об'єктивно існує в інформаційному полі країн Європи (і не тільки), у політичний наратив та використовувати його протягом доволі тривалого терміну.  

Наразі Центр протидії дезінформації, зокрема завдяки нашим закордонним партнерам, має перелік не менше ніж 300 вебсайтів, які розповсюджують російські пропагандистські наративи

• англійською (у доменних зонах США, Канади, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії),
• німецькою (у доменних зонах Австрії та Німеччини),
• французькою (у доменній зоні Франції),
• іспанською (Іспанія та країни Латинської Америки),
• португальською (орієнтовані на Бразилію) тощо.

Там – десятки, сотні статей з приводу шкоди вакцинації від Covid-19 американськими вакцинами. Лякалки якихось "лікарів" із посиланням не неіснуючі дані британського уряду. Далі – фінські та шведські "нацисти", свастики на прапорах та військовій формі цих країн, конспірологічні теорії, масонські змови, цитати "консервативних" політиків (а насправді ретрансляторів російської пропаганди) Європи та США з приводу підтримки України у війні з росією.

Ці ресурси використовують техніку взаємного цитування для того, щоб просуватися у видачі пошукових систем, та розвивають свою інфраструктуру в Телеграмі. 

Певна частина цих вебсайтів називають себе фактчекерами та розповсюджують фейки з російських пропагандистських телеграм-помийок.

Наприклад, в "італійських фактчекерів" днями з'явилось відео про те, що "за наказом Зеленського в Україні спалюють християнські церкви" з посиланням на російську пропагандистську "Readovka". 

Масштаб проблеми доволі великий. Відвідуваність цих ресурсів вимірюється іноді сотнями, а іноді десятками і навіть сотнями тисяч хостів із цільових країн та частин світу.

Враховуючи існуючу медійну інфраструктуру та інститути репутації, наявні у розвинених країнах, ці "медіа" варто було би вважати маргінальними. Але свої результати вони мають – досягаючи мізків різних аудиторій та розносячи по групах у соцмережах пошесть російської пропаганди.

Таким чином росія намагається втручатись у політичні процеси в цих країнах, просуваючи радикальні рухи та підтримуючи окремі політичні партії (часто право- або ліворадикальні, залежно від історичного та політичного контексту). 

Виявлена інфраструктура – лише частина машини російської пропаганди. Її зв'язок з російською державною машиною юридично довести складно, але цілком можливо. І що ці структури використовують свободу слова та відкритість цивілізованих суспільств до дискусій на свою користь – як багато років робили й в Україні. 

Функціонування цієї пропагандистської інфраструктури триватиме доти, допоки російська пропаганда матиме гроші на створення та просування свого контенту. А значить, цей шлак буде розмножуватись, допоки існує росія як держава з імперськими амбіціями.

Андрій Шаповалов, в.о. керівника Центру протидії дезінформації РНБО

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.