Почему Председатель Счетной палаты должен быть уволен
Інституція прогресу держави у світі
Чи задумувались ви коли небудь над таким питанням: від діяльності якого державного органу найбільше залежить успіх реформ та добробут кожної країни?
Звісно, більшість відповідей досить легко передбачити. У президентській моделі успіх залежить від Глави держави, а в парламентській республіці – від правлячої коаліції, прем’єра та міністрів.
Але це є істиною лише частково.
В будь-якій державі, за будь-якої форми правління та державного устрою є також інший не менш важливий державний орган, який гарантує, що державні кошти витрачаються належним чином виключно в інтересах громадян і уряд ефективно впроваджує політики.
Місія цього органу – допомагати владі підвищувати ефективність та прозорість управління публічними фінансами, забезпечувати підзвітність, виявляти корупцію, сприяти суспільній довірі та допомагати економному, ефективному та результативному отриманню та використанню публічних ресурсів на благо громадян.
Такою інституцією є вищий орган державного аудиту. В Україні він має назву Рахункова палата.
Такий орган створений в кожній країні. Він настільки важливий, що на світовій мапі є держави без парламенту, без Конституції, без банківського регулятора, але немає жодної країни, де не було би вищого органу державного аудиту. В Міжнародній організації вищих органів аудиту (INTOSAI) кількість повноправних держав-членів (195) є більшою, ніж в ООН (193).
І людська цивілізація давно напрацювала стандарти та методики роботи вищих органів державного аудиту. Їх практичне застосування сприяє прогресу країни незалежно від демократичності правлячого режиму.
Ця аксіома є беззаперечною у світі.
Орган ревізій та інспекцій, а не аудиту в Україні
Проте, ця істина чомусь майже невідома в Україні, де Рахункова палата не сильно просунулась вперед від стандартів роботи радянського КРУ – контрольно-ревізійного управління.
Через це про роботу Рахункової палати України, про її ефективність та результати широкому загалу майже нічого не відомо. Назвати якийсь масштабний аудит, викриту грандіозну державну аферу або неабияке антикорупційне досягнення Рахункової палати не зможуть і вузькоспеціалізовані фахівці. Тому що їх не було і немає.
Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ст.ст.346-347) було передбачено імплементацію стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI), а також проведення зовнішнього аудиту в Україні згідно основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності.
У червні 2022 року у висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС пролунало "останнє попередження" про необхідність застосування міжнародних стандартів у Рахунковій палаті України.
А два місяці тому Єврокомісія оприлюднила звіт щодо виконання Україною взятих зобов'язань, в якому йдеться про повну відсутність прогресу в цьому питанні.
Єврочиновники відзначають, що Рахункова палата зосереджується на перевірках установ, а не на аудиті, як це визначено міжнародними стандартами аудиту.
Вплив аудиторської роботи Рахункової палати є мінімальним, а її продуктивність вимірюється кількістю проведених аудитів, а не наявним впливом завдяки її аудиторським рекомендаціям.
Єврокомісією констатовано також відсутність затвердженого порядку моніторингу та офіційних парламентських процедур контролю виконання рекомендацій Палати, наведених в аудиторських звітах, а також неналагодженість комунікації з медіа та широкою громадськістю для роз’яснення результатів аудиту.
Повним провалом можна також охарактеризувати і стан виконання Стратегії розвитку Рахункової палати, затвердженої у 2019 році поточним складом Палати. Із встановлених Стратегією 68 показників станом на 1 січня 2023 виконано лише 10 з них або менш ніж 15%.
Невже за 9 років, 5 з яких пройшли під керівництвом Рахунковою палатою паном Пацканом, не було можливості зробити реальні кроки у реформуванні відомства?
Діяльність Рахункової палати у 2022 році: було погано, а стало ще гірше
Широкомасштабне вторгнення і жахлива війна проти України вимагали колосальних зусиль не лише ЗСУ та інших захисників України на полі бою, а і самовіддана праця в тилу, на дипломатичному, енергетичному, законодавчому та усіх інших фронтах. І на аудиторському також. Проте, показники роботи Рахункової палати за 2022 рік значно погіршились.
Так, незважаючи на збільшення видатків Державного бюджету у 2022 році майже вдвічі (на величезні 1 трлн 214 млрд гривень), обсяг перевірених Рахунковою палатою коштів держбюджету зменшився на 241 млрд або майже на 40%.
По відношенню до 2020 року "охоплення" контролем коштів держбюджету впало аж у 3 рази. Перевірені у 2021 році 2 трлн гривень бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування трансформувались у повний "нуль" у 2022-му.
Кількість проведених аудитів, що є головною спеціалізацією Рахункової палати, впала ще більше – у 2,5 рази з 50 до 20. З огляду на загальні витрати на утримання Палати у 2022 році, "вартість" одного аудиту складала захмарні 18 млн гривень, що на 10 млн більше, ніж у попередньому році.
Безпрецедентно зухвалим є також хронічна неукомплектованість кадрів апарату Рахункової палати. П’ять років відсутні повноцінні керівники усіх (!) аудиторських департаментів.
За весь час керівництва Палатою паном Валерієм Пацканом кількість вакантних посад становила від 25 до 33% штатного розпису. "Зекономлені" кошти спрямовуються на преміювання, в тому числі, Голови Рахункової палати.
Піку чисельності незаповнених вакансій було "досягнуто" саме у 2022 році – 235 можливих аудиторів не працювали на користь держави. Незважаючи на незмінну значну неукомплектованість штату Рахункової палати виділені кошти на оплату праці щороку використовувались майже у повному обсязі. Чи було нанесено втрат держбюджету через системне завищення видатків на утримання Палати, ще доведеться з’ясувати відповідним органам.
Така негативна динаміка роботи Рахункової палати у рік початку повномасштабної війни дуже різко дисонує із загальною самовіддачею, мобілізацією усіх зусиль та самовідданою працею абсолютної більшості інших органів та держслужбовців. Наприклад, Верховна Рада у першу після широкомасштабного вторгнення сесію прийняла в цілому 266 законів, що не лише є абсолютним рекордом роботи парламенту, а і у 2,3 рази більше ніж за попередню сесію.
Можна як завгодно відноситись до народних депутатів, але у час Ч, коли треба було терміново реагувати на драматичні та трагічні події для десятків мільйонів українців, протидіяти агресії, захопленню населених пунктів, окупації, воєнним злочинам, знищенню житла та підприємств, нецільовому використанню гуманітарної допомоги, колабораціонізму, дбати про підвищення обороноздатності, соціальне забезпечення захисників України, розміщення вимушених переселенців, евакуацію населення, допомогу у релокації бізнесу на захід країни – парламентарі робили все можливе для невідкладних змін законодавства.
Керівник Рахункової палати мав організувати роботу вищого органу аудиту для ефективної протидії усім додатковим викликам та з самого початку військової агресії працювати на зміцнення держави та наближення Перемоги на аудиторському фронті, а не роздмухувати особисті конфлікти між членами Палати, що часто призводили до зриву запланованих засідань.
Іншим дестабілізуючим роботу вищого органу аудиту України фактором є триваюче кримінальне провадження проти пана Пацкана. Звісно до набрання чинності обвинувальним вироком суду ніхто не має права звинувачувати будь-кого у вчиненні злочину. Проте ця обставина створює ймовірний конфлікт інтересів і не дає змоги Рахунковій палаті провести аудит діяльності залучених до цієї справи антикорупційних органів НАБУ та САП, а також завдає непоправних втрат репутації вищому органу аудиту України.
Репутація саме таких аудиторських органів та їх керівників має бути ідеальною, адже, інституція, яка має право вказувати іншим на недосконалу організацію та порушення, не може сама час від часу фігурувати у корупційних скандалах, пов’язаних із можливими зловживаннями із публічними коштами, про які повідомляють ЗМІ.
У цивілізованому світі імідж всієї держави залежить від ефективності національного вищого органу аудиту.
Чи будуть кадрові висновки?
Підсумкова оцінка Єврокомісії про знаходження України на ранній стадії підготовки до імплементації acquis ЄС та застосування європейських стандартів аудиту в перекладі на недипломатичну мову означає провал євроінтеграції. Ця оцінка, а також наведені факти неефективного управління Рахунковою палатою самі по собі мали б спонукати до політичної відставки конкретної посадової особи.
Але про такий рівень політичної культури та відповідальності в Україні на жаль залишається лише мріяти.
Заява про звільнення за власним бажанням, яку написав пан Пацкан у листопаді 2022 року виявилася обманом та політичним фарсом. Незважаючи на те, що ця позиція була зазначена керівництву Держави та супроводжувалась постом у Фейсбуці.
В подальшому опозиційні до Президента політичні особи переконали пана Пацкана відкликати цю заяву. Ці сили розповіли про "нечувані" успіхи Голови Палати, звинуватили владу у тиску та начебто недопущення його на пленарні засідання і перетворили розгляд питання у справжній політичний спектакль в Раді. Без жодних фактів та об’єктивної інформації. Все відбувалось як у старі часи панування олігархів в Україні, хоча за вікном парламенту були протитанкові їжаки та перекритий урядовий квартал під час дії воєнного стану.
А тому Верховна Рада, якій підзвітна Рахункова палата, має приймати кадрові рішення. Відповідна постанова про висловлення недовіри та звільнення з посади пана Пацкана має розглядатись у Верховній Раді найближчим часом.
У разі її провалу розділяти відповідальність за дії Голови Рахункової палати і нести репутаційні втрати буде вже весь парламент.
Павло Фролов
