War Speeches. Путина ждут в Гааге, а Украина готовится к контрнаступлению
Минулого тижня (13-19 березня) Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Владіміра Путіна. Його звинувачують у воєнному злочині – депортації українських дітей з окупованих територій України у Росію.
Натомість Словаччина передала Україні 13 літаків МіГ-29, ще 4 винищувачі передала Польща.
За підсумками зустрічі "Рамштайн-10" Швеція стала 9-ю країною в "танковій коаліції". США закликали союзників виконати свої зобов'язання щодо поставки озброєння до запланованого на весну українського контрнаступу.
Росія продовжує розхитувати ситуацію в Молдові та радіє з того, що російському літаку вдалося атакувати американський розвідувальний безпілотник, який через значні пошкодження ліквідували.
Нижче розповідаємо про ключові заяви та події воєнного тижня.
Росіяни збили американський безпілотник, Сі їде до Москви
14 березня Військово-повітряні сили США повідомили, що російський винищувач Су-27 під час перехоплення пошкодив над Чорним морем американський безпілотник, який згодом довелося затопити. Пізніше Пентагон оприлюднив відео, де видно, як російський винищувач атакує дрон.
Міністр оборони США Ллойд Остін зазначив, що "цей небезпечний епізод є частиною системи агресивних, ризикованих і небезпечних дій РФ у міжнародному повітряному просторі".
Подібним коментарем для CNN відзначився і координатор з питань комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі. Він підкреслив, що перехоплення над Чорним морем російськими літаками американських – не рідкість, але епізод, який стався у вівторок, "був унікальним з огляду на те, наскільки небезпечними, непрофесійними та нерозважливими" були дії Росії.
А от міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров, коментуючи "інцидент з американським безпілотником", назвав претензії Держдепу США "абсолютно необґрунтованими". Він навіть пригрозив, що "простір навколо США має той самий статус, що й простір над Чорним морем", апелюючи до заяви США про те, що вони продовжать польоти у міжнародному повітряному просторі.
Найагресивнішими коментарями відзначився заступник голови Радбезу РФ Дмітрій Мєдвєдєв. Він заявив, що "американці вкрай знахабніли" і "церемонитися з ними неправильно. Хоча і контакти військових потрібні, звісно". Також Мєдвєдєв фактично пригрозив фізичною розправою американському сенатору та другу України Ліндсі Грему: "З такими тваринами іноді трапляються авіаційні події".
Також стало відомо, що міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу представив до держнагород льотчиків Су-27, які збили над Чорним морем американський безпілотник MQ-9 Reaper.
До речі, американський канал NBC News оприлюднив повідомлення, що найвище керівництво Кремля схвалило агресивні дії російських військових проти безпілотника США.
У будь-якому разі інцидент з американським дроном досі призвів лише до серйозного дипломатичного скандалу між Вашингтоном та Москвою. Хоча, на думку секретаря РНБО України Олексія Данілова, "це сигнал Путіна про готовність до розширення зони конфлікту із втягуванням інших сторін. Тактика ва-банк – постійне підвищення ставок в умовах стратегічного програшу в надії на зміну обставин".
Обставини ж, як відомо, змінюються. На диво, цього разу – в Сербії. Так, сербський міністр економіки Раде Башта закликав якнайшвидше ввести антиросійські санкції: "Наша країна вже платить велику ціну через відмову запровадити санкції проти Росії, й це стає все більш нестерпним". А Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не може обіцяти, що Сербія колись не запровадить санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну.
Представниця МЗС РФ Марія Захарова назвала позицію сербського міністра економіки "дивною" та порадила йому рішуче висловитися проти тиску на свою країну:
"Росія, на відміну від США, завжди поважала Сербію та її народ. І справа не лише в історичній правді, а й в очевидному факті: із запровадженням санкцій проти Росії тиск США на Сербію не закінчиться, а лише посилиться".
На відміну від Сербії, не підвів Росію її інший союзник – Сирія. Диктатор Башар Асад після переговорів із Путіним у Москві 15 березня заявив, що визнає захоплені Росією території України "російськими": "Я кажу, що це російські території, і навіть якби не сталася війна, це історично російські території".
Україна ж визнає, що Башар Асад, прем’єр Сирії Хусейна Арнуса та міністр закордонних справ цієї країни Фейсала аль-Мікдада тепер будуть під санкціями нашої держави. Відповідний указ Президента України оприлюднили 18 березня.
Врешті, серед новин дипломатичного фронту не можна не згадати про одну з головних подій наступного тижня – зустріч глави Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Владіміра Путіна під час офіційного візиту першого до Росії 20–22 березня. Кремль уже назвав "конфлікт в Україні" однією з тем зустрічі.
Американський Інститут вивчення війни взагалі вважає, що Сі може запропонувати Путіну допомогу в ухиленні від санкцій, а також, імовірно, просуватиме позицію Китаю як неупередженого посередника на переговорах між Росією та Україною. У цьому контексті важливо, що наразі тривають переговори про можливість розмови Володимира Зеленського і Сі Цзіньпіна. У Білому домі вже заявили, що заохочують таку розмову.
17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової, уповноваженої президента РФ з прав дитини. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Російської Федерації. За українськими даними, кількість незаконно переміщених дітей становить щонайменше 16 тисяч.
Ще 16 лютого уповноважена з прав людини РФ на зустрічі з Владіміром Путіним публічно хизувалася, що всиновила хлопчика з окупованого Маріуполя. Цим вона лише допомогла у зборі доказів скоєного воєнного злочину. Які ж юридичні наслідки матиме ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду, Громадянська мережа ОПОРА пояснила в своєму матеріалі.
Читайте також: Чи арештує Міжнародний кримінальний суд Путіна?
Рішення МКС викликало миттєву реакцію російської сторони.
Кремлівські політики не визнали рішення суду, вважаючи його нікчемним, а МКС – маріонеткою у руках колективного Заходу. Глава Держдуми Росії Вячеслав Володін узагалі пригрозив розцінити дії проти Путіна як напад на Російську Федерацію.
Водночас у відповідь на рішення МКС голова Слідчого комітету Росії Алєксандр Бастрикін закликав розпочати готувати міжнародний судовий орган для притягнення українських "воєнних злочинців" до відповідальності.
"Не є таємницею, що західні країни готують міжнародні судові органи для притягнення до відповідальності Росії. Ми маємо разом із Мін'юстом, а може, і на чолі з Мін'юстом, розпочати аналогічну роботу", – сказав він.
Однак державі-терористу це навряд чи допоможе, адже формування політико-правових механізмів для притягнення Росії до відповідальності триває. Вже 33 країни підтримують створення Міжнародного трибуналу, який дасть змогу засудити російських злочинців – хай навіть заочно.
Танкова коаліція росте, Україна отримає МіГи, російські війська виснажили свою боєздатність
14 березня в онлайн-форматі відбулася вже 10-та зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". Пріоритетом стало забезпечення потреб України на найближчий час, зокрема надання боєкомплектів для артилерії та систем протиповітряної оборони, а також танків.
За підсумками зустрічі стало відомо, що уряд Швеції ухвалив рішення передати Україні десять танків Leopard 2 для майбутнього травневого контрнаступу. Про це повідомив Міністр оборони США Ллойд Остін. За його словами, танкова коаліція зростає: наразі 9 країн зобов’язалися надати понад 150 танків. Кількість держав, які надають системи ППО, також збільшується.
Міністра оборони США наголосив, що зараз дуже важливо надати Україні обіцяні союзниками спроможності. "Ми повинні швидко і повністю виконати наші обіцянки, – сказав Остін. – Це включає в себе доставку нашої бронетехніки на поле бою і забезпечення того, щоб українські солдати якнайшвидше отримали підготовку, запасні частини і технічну підтримку, необхідну їм для використання цих нових систем".
Ба більше, як вказує американське видання Politico, пакети американської допомоги "протягом останніх чотирьох-п'яти місяців були спрямовані на те, що потрібно Україні для цього контрнаступу". США і союзники надали Україні сотні танків та одиниць бронетехніки, а також артилерійські снаряди, які Київ визначив як найнагальнішу потребу.
Міністр оборони України Олексій Резніков залишився задоволеним результатами зустрічі. "Рамштайн-10 вселяє оптимізм: посилення протиповітряної оборони, постачання боєприпасів, тренування і формування ‘броньованого кулака’", – написав він у себе в твіттері.
Водночас останній "Рамштайн", а особливо розширення танкової коаліції, викликало обурення Росії. Речниця МЗС Марія Захарова звинуватила США в тому, що вони "стимулюють" передачу європейськими країнами танків Україні, чим "демонструють одержиму цілеспрямованість Вашингтона на тотальну гібридну війну з Росією".
Також невдоволення російських політиків викликала новина про те, що Україна отримала винищувачі радянського виробництва МіГ-29 від Польщі та Словаччини. Загалом нині відомо про 17 літаків. 13 із них надала Словаччина, ще 4 – Польща. Разом з тим, точно не відомо, скільки саме винищувачів ще передасть Польща, але, за словами президента Анджея Дуди, йдеться про більше, ніж 4 літаки.
Речник російського президента Дмітрій Пєсков назвав передачу літаків Україні прикладом того, як країни НАТО збільшують свою залученість у "конфлікт". Депутат Державної Думи та член переговорної групи з Україною Лєонід Слуцкій назвав рішення Польщі та Словаччини дешевим русофобським кроком, який не змінить ситуації на полі бою.
Тим часом, згідно зі звітом Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2022 році Україна стала третім у світі (після Катару й Індії) імпортером зброї. Це стало можливим завдяки військовій допомозі США та країн ЄС. Найбільшими постачальниками зброї для України стали Сполучені Штати (34%), Польща (17%) та Німеччина (11%).
Що стосується ситуації на фронті, то британська розвідка повідомляє: російські війська тимчасово виснажили боєздатність розгорнутих формувань в Україні та мають один із найнижчих темпів наступальних операцій принаймні з січня 2023 року. Також відомство повідомляє, що Росія вводить ліміт на снаряди через їх нестачу.
Цю тезу підтверджує американське видання Business Insider, яке навело дані моніторингової групи War Mapper та Інституту вивчення війни (ISW). Дослідники порахували, що під час наступальних дій у лютому російській армії вдалося захопити 0,01% або 0,39% території України.
У коментарі виданню представники ISW заявили, що "обидві цифри досить малі". Причиною відмінності між ними може бути незначний прорахунок, хоча обидві вони відображають обмеженість територіальних надбань ворога. "Росія здобула цю крихітну ділянку землі, втративши військову техніку і тисячі солдатів (за даними українського Генштабу, армія ворога втратили убитими 21 470 людей – авт.)", – підсумовує "успіх" російського наступу видання.
Протести, шпигунська сітка та конгрес русофілів: Росія не полишає намірів дестабілізувати світ
Росія не припиняє свою дестабілізаційну політику в світі. Як і позаминулого тижня, агресор намагається створити інформаційні провокації, розхитати ситуацію в інших країнах через проведення проросійських мітингів та розширити свою шпигунську сітку.
Минулого тижня стало відомо, що Росія планувала встановити політичний контроль над Молдовою. Це з'ясували молдовські журналісти-розслідувачі у співпраці з виданнями ще з 10 країн Європи та США. Отриманий документ підготовлений у 2021 році та називається "Стратегічні цілі РФ у Республіці Молдова".
Росія очікувано заперечила існування такого документу або планів захоплення Молдови. Речник Кремля Пєсков назвав його фальшивкою та наголосив, що Росія "була, є і залишається відкритою для налагодження добросусідських взаємовигідних відносин, у тому числі з Молдовою".
Тим часом проросійські мітинги в Молдові не вщухають. 15 березня прихильники проросійської партії "Шор" заблокували дороги, вигукуючи гасла проти президентки країни Маї Санду. Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий вважає, що безпосередньої збройної загрози від Росії на даний момент немає, але агресор вдався до гібридної війни.
Твердження міністра оборони Молдови сходяться з думкою міністра закордонних справ Британії Джеймса Клеверлі. Той вважає, що найкращий шлях захистити Молдову – це допомогти захистити Україну. Президентка Мая Санду зазначила, що громадяни її країни мають знати, хто є їхніми друзями, а хто – ворогами. "Молдовани ніколи не були і не будуть на боці вбивць. Ми засудили агресію Росії проти України з першого дня війни", – підкреслила вона.
Диверсійну й шпигунську діяльність Росії виявили і в Польщі. Агентство внутрішньої безпеки країни ліквідувало шпигунську мережу, яка встановлювала приховані камери на маршрутах, якими західна допомога надходила до України. Крім цього, підозрювані готували диверсійні атаки в інтересах російської розвідки.
"Звичайно, це була шпигунська група, вони збирали інформацію на користь тих, хто напав на Україну, вчиняв воєнні злочини, загроза була реальною", – прокоментував затримання міністр національної оборони Маріуш Блащак.
Під російським прицілом також виявився міністр оборони Італії Гвідо Крозето. За повідомленням газети Il Foglio, італійська розвідка виявила, що Кремль нібито планує замах на нього. Видання стверджує, що ліквідацію міністра за 15 мільйонів доларів замовив заступник секретаря Ради безпеки Росії Дмітрій Мєдведєв, а виконавцями злочину мали стати представники ПВК "Вагнер".
Паралельно влада Грузії звинуватила Україну у втручанні у внутрішні справи країни. Прем’єр-міністр Іраклі Гарібашвілі заявив, що українські політики нібито підтримують мітинги та переворот у Грузії. Своєю чергою, МЗС України категорично відкинуло подібні інсинуації та порадило грузинській владі пошукати ворогів в іншому місці.
"Майже дослівно повторюючи тези російської пропаганди, представники грузинської влади звинуватили Україну в підготовці державного перевороту в Грузії… Україна була і залишатиметься другом грузинського народу, якому бажаємо не зупинятися в розбудові європейського майбутнього", – зазначив речник МЗС Олег Ніколенко.
Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк вважає, що як і у випадку із американським безпілотником, дії Росії спрямовані на пошук вигідних для себе червоних ліній.
"‘Випадкові’ крилаті ракети у повітряних просторах Європи; знищення MQ-9 Reaper над Чорним морем; анонімні розвідники з їхніми версіями підриву Nord Stream; вуличні протести у – примітивні спроби Рф намацати нові червоні лінії й виставити ультиматуми", – написав у твіттері Подоляк.
Своєю чергою, Росія збирається тільки нарощувати свою присутність у світі. 14 березня у Москві росіяни провели перший конгрес Міжнародного руху русофілів, що має на меті "консолідацію людей у світі, яких об’єднує любов до Росії".
Захід відкрив очільник російського МЗС Сєргєй Лавров та спецпредставник міністерства Стівен Сігал. Міжнародний рух очолив болгарський політик Микола Малінов. "Завтра чи післязавтра ми читатимемо, чутимемо оцінки цього заходу. Напевно, як і в недавніх подіях у Молдавії, в Грузії, буде сказано, що це знову ‘підступи Москви’, інтрига, спрямована на те, щоб залучити людей на свій бік обіцянками, підкупами… Тим важливіше нам залишатися чесними, відданими, я б сказав, найкращим міжнародним традиціям дружби між народами", – сказав на заході Лавров.
А в цей час у Нью-Йорку Росія скликала засідання Радбезу ООН щодо проявів русофобії. На засіданні йшлося переважно про русофобію в Україні. При цьому постпред Росії в ООН Васілій Нєбєнзя намагався переконати колег, що їх зібрали не для обговорення внутрішньої ситуації в Україні, а щоб привернути увагу до масштабної русофобської кампанії, яка прямо загрожує міжнародному миру та безпеці. Водночас він заперечив, що антиросійська політика у світі виникла внаслідок так званої спецоперації.
