Кто и почему снова запугивает украинцев голодом

Російська пропаганда вкотре намагається залякати українців загрозою голоду.

Від початку березня повідомлення про те, що врожай 2023 року буде катастрофічно низьким, і його не вистачить навіть для внутрішніх потреб, розповсюджуються у соціальних мережах і Telegram-каналах.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює сутність російських маніпуляцій на темі продовольчої безпеки.

Чим цього разу лякають українців

У Telegram, TikTok та інших соцмережах публікують уривок з інтерв'ю гендиректора ТОВ "Земля і воля" Леоніда Яковишина.

Він розповідає про труднощі, з якими зіштовхнулися українські аграрії під час повномасштабної війни. Зокрема про суттєве збільшення ціни на аміачні добрива, постачальником яких була Росія. 

"Суспільне" оприлюднило інтерв'ю 6 лютого. Вже за три дні уривок із маніпулятивним відеокоментарем блогера-пропагандиста Андрія Пономаренка ("Пономар") та підписом "Украинцам грозит голод в 2023 ‒ фермеры не могут сеять" було вперше опубліковано в його соцмережах та залито на Youtube. 

А місяць по тому близько 30 Telegram-каналів синхронно опублікували публікації про загрозу голоду в Україні через недоступність українським аграріям добрив з РФ.

До розгону підключилися російські воєнкори та інші пропагандисти, колишні українські політики "регіонал" Володимир Олійник та комуніст Спірідон Кілінкаров (обидва з 2014 року живуть у Москві) та мережа псевдоукраїнських каналів. 

Тоді ж відео почало активно просуватися в TikTok. 

Ще один "політемігрант" Павло Онищенко, який також переховується від українського правосуддя в Росії, не лише виклав відео Пономаренка, а й записав власний мікроболог про "запланований голодомор".

Насправді, Леонід Яковишин не лише нарікає на здорожчання аміачної селітри, а й ділиться планами щодо вирощування соняшника, сої, ячменю та озимої пшениці. 

Слова підприємця збігаються з прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства України на 2023 рік. Згідно з ними:

• через подорожчання аміачних добрив аграрії частково переорієнтовуються на олійні культури (соняшник, соя, ріпак), ринкова вартість яких мінімум вдвічі вища за зернові;
• більшу частину врожаю олійних культур, як і в попередні роки, буде експортовано;
• обсяг врожаю у 2023 році може знизитися на 10-15% за рахунок, зокрема, нижчої врожайності олійних культур порівняно із зерновими. 

Отже, голод Україні не загрожує.

Внутрішні потреби до повномасштабного вторгнення складали близько 5 млн тонн якісної пшениці (для виготовлення хліба та іншої харчової продукції), 500 тисяч тонн жита та 3,5 млн тонни фуражної пшениці (для вигодовування худоби).

В 2022 році українські аграрії зібрали 41,9 мільйона тонн зернових і бобових, зокрема 19,4 мільйона тонн пшениці.

Навіть за умов скорочення обсягів врожаю її буде вирощено більше, ніж потрібно для задоволення внутрішнього попиту. Адже український агросектор є експортно орієнтованим: за кордон продається в рази більше продукції, ніж в Україні.

Як росіяни залякують голодом українців і світ 

Росія традиційно використовує в якості зброї всі ресурси, вплив на розподіл яких у світі вона має, і вже не вперше шантажує світову спільноту загрозою голоду.
Розпочавши повномасштабне вторгнення в 2022 році, росіяни заблокували чорноморські порти України і, відповідно, експорт українського збіжжя.

Через дії Кремля над країнами Африки і Близького Сходу нависла реальна загроза голоду.

Врешті-решт тривалі консультації за посередництва ООН завершилися укладенням "зернових угод". 22 липня в Стамбулі Україна, Туреччина та Організація Об'єднаних Націй підписали угоду про гарантії безпеки для експортерів.

Дзеркальний документ із Туреччиною та ООН підписала Росія. Але навіть взявши на себе чіткі зобов'язання, росіяни намагалися загальмувати виконання угод та шукали привід для блокування "зернового коридору".

При цьому Кремль цинічно звинувачував Україну в провокуванні глобальної продовольчої кризи. Особливо активно цей меседж просувався в країнах Глобального Півдня, які імпортують українське продовольство.

Не забували російські пропагандисти і про українську аудиторію, намагаючись використати колективну пам'ять про Голодомор, фото та відео палаючих полів, а також повідомлення про їх замінування та викрадення врожаю.

Для дискредитації "зернових угод" та уряду, що їх підписав, було запущено меседж "з України вивезуть весь хліб ‒ українцям буде нічого їсти". Поширював його й уже згаданий "Пономар".

Насправді, розблокування експорту зерна дозволило українськими арграріям отримати кошти і провести посівну. Адже більша частина врожаю призначалася саме для продажу на зовнішніх ринках. І якби він залишився в Україні, це стало б руйнівним ударом як для агросектора, так і для української економіки в цілому.    

Просуваючи конспірологічні та відверто брехливі "прогнози" щодо "запланованого голоду", російська пропаганда намагається деморалізувати українців, додатково підвищити рівень тривожності в умовах війни, дискредитувати українську владу та бізнес. У той час, коли гострі проблеми з продовольством мають місце саме на тих територіях, які окупували або зруйнували росіяни.