ОПЗЖ – преступление длиной в десятилетие. Что с этим делать дальше?

У січні СБУ зловила місцевого депутата з ОПЗЖ з Сіверська. Він коригував вогонь по об’єктах енергетики та здавав позиції українських захисників поруч з Бахмутом. 

Рік тому у Маріуполі депутати ОПЗЖ були головними інформаторами ворожої армії та допомогли рашистам спричинити в місті гуманітарну катастрофу. В обмін на це отримали посади в окупаційній адміністрації, на які прийшли буквально по трупах тисяч маріупольців. 

У Черкасах триває суд над колишнім головою фракції ОПЗЖ у міськраді Олександром Замирайлом, який готувався зустрічати окупантів та стати гауляйтером міста. 

А депутат Запорізької облради від ОПЗЖ Євген Балицький наразі очолює окупаційну адміністрацію на тимчасово захоплених територіях Запорізької області. Це саме він святкував з путіним підписання нікчемних договорів про анексію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України. Прикладів державної зради від представників ОПЗЖ сьогодні сотні. 

Колаборанти у ВРУ

ОПЗЖ створювалась на російські гроші, російськими кураторами – для лобіювання кремлівських інтересів, підривної та диверсійної діяльності. Вони багато років блокували інтеграцію України з Європейським Союзом та НАТО. А під час війни перетворилась на одну велику агентурну мережу для орків. 

Попри те, що сьогодні ОПЗЖ заборонена РНБО та рішенням суду, її представники все ще становлять велику небезпеку, яка нікуди не поділася.

Cоромно, але навіть через рік після повномасштабного вторгнення росії в Україну, у Верховній Раді досі перебуває 33 народних депутата від ОПЗЖ. Вони прекрасно себе почувають. А ОПЗЖник Шуфрич, який в 2008 році блокував Верховну Раду, щоб не допустити вступ України в НАТО,  навіть очолює комітет з питань свободи слова (!). 

Така бездіяльність щодо очищення влади від ОПЗЖ надихає москву на підготовку політичних диверсій. Вони вже зараз готуються завести свою агентуру у Верховну Раду та місцеві ради при першій-ліпшій можливості і навіть не планують шукати для цього "нові обличчя". 

Так, в січні 2023 року російські куратори спробували реанімувати політичний труп Віктора Медведчука, який "з-за поребрика" закликав проросійських політиків створити в Україні "рух тих, хто не здався". І поки Верховна Рада зволікає з позбавленням депутатів ОПЗЖ мандатів, "медведчуки" будуть все вище піднімати голову і готувати реванш кремля в Україні.

Ці спроби мають бути придушені на корню. І для цього є цілком законне рішення. 

Заборона балотуватись

Це рішення просте і дієве – заборонити всім, хто представляв проросійські партії на момент повномасштабного вторгнення, брати участь у виборах протягом 10 років після завершення війни.

Для втілення цієї мети в підтримку політики Президента Володимира Зеленського та рішення РНБО щодо заборони проросійських партій, разом з колегами я розробила законопроєкт №9081. Він вносить зміни до Виборчого кодексу, якими забороняє брати участь у виборах особам, які на момент повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну були депутатами будь-якого рівня та головами місцевого самоврядування від заборонених партій. 

20 березня 2022 року Президент Зеленський підписав указ про рішення РНБО, яке забороняє 11 проросійських партій. Найбільш одіозні з них – ОПЗЖ, Опоблок, Соціалістична партія, Блок Володимира Сальдо, Партія Шарія та інші. Всього в Україні 22 партії мають статус заборонених. 

Під час реєстрації кандидатом на виборах буде запроваджений додатковий документ – заяву про те, що кандидат не був на момент введення в Україні воєнного стану депутатом або сільським, селищним, міським головою, обраним від партії, діяльність якої заборонена.

Якщо Центральна виборча комісія (ЦВК) встановить зв'язок із забороненою партією – це стане підставою для скасування реєстрації кандидатом. 

І "вишенька на торті" – публічність, яка також не дозволить зрадникам знов прорватися в керівництво державою. 

Закон зобов’язує ЦВК протягом трьох місяців, але не пізніше, ніж впродовж місяця після скасування воєнного стану затвердити та опублікувати  перелік осіб, які на момент введення в Україні воєнного стану були депутатами або головами сільських, селищних, міських рад, обраними від заборонених партій.

***

Після падіння комуністичного режиму в 90-х багато європейських країн ввели схожі обмеження – заборонили брати участь у виборах колишнім службовцям КГБ, представникам комуністичних партій та радянським функціонерам. 

Таке законодавство діє у Чехії, Польщі, Литві, Естонії та інших – все, щоб не допустити повернення тоталітарного комуністичного режиму з його злочинами проти людства. 

В Україні проблема ще більш гостра, адже проросійські партії роками готували підґрунтя для повномасштабного вторгнення рашистів в Україну – поширювали проросійський дискурс, заперечували вину росії у війні проти України, схиляли Україну до капітуляції. А паралельно готували агентурну мережу для захоплення влади на місцях російськими окупаційними режимами. 

Так, можливо до війни подібні зміни до законодавства могли б викликати дискусію щодо обмеження громадянських прав для окремих категорій людей. Але війна не залишає напівтонів в цьому питанні. Надто велику ціну за помилки минулого заплатила наша країна. Надто багато людських життів ми втратили. 

Зараз самий час захистити нашу країну від повернення агентів кремля. Маємо заборонити їм брати участь у виборах і впливати на державні рішення. 

Думаю, цей урок ми вже добре засвоїли, чи не так? 

Галина Янченко