С какими результатами мы подходим к саммиту Украина-ЕС?

Пятница, 03 февраля 2023, 11:35

17 червня 2022 року Єврокомісія підтвердила наше право бути гідними статусу країни-кандидатки на вступ до Європейського суду. Це право ми вибороли роками боротьби та особливо кривавим 2022-м. 

Але ми отримали цей статус за умови, що почнемо рухатися в бік реформувань, які вимагає єврородина. 

Напередодні саміту Україна–ЄС пропоную розібратися по кожній із 7 вимог щодо того, де ми більш, а де менш успішно виконуємо домашнє завдання. Адже найближча зустріч відбудеться 3-го лютого в Києві. 

  1. Реформа Конституційного суду

Конституційний суд України (КСУ) був сповнений різними темними фігурами. Далеко ходити не треба: заплямовані по вуха в недоброчесності його ексголова Тупицький та один із суддів Касмінін залишалися на посадах аж до 2022 року, хоча заступили на свої ролі ще за часів Януковича. Реформа напрошувалася давно.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон щодо удосконалення порядку відбору кандидатур до КСУ на конкурсних засадах. 

Сам Закон виявився недосконалим, про що повідомила Венеціанська комісія. 

Головний пункт – склад Дорадчої групи експертів має бути доповнений сьомим членом з-поміж незалежних міжнародних експертів. Це забезпечить якісний склад Конституційного Суду та створить запобіжники для обрання недоброчесних суддів в цю надважливу інституцію.

ЄС в очікуванні від нас змін, згідно з рекомендаціями Венеціанки.

  1. Продовжити впровадження судової реформи

У цьому пункті передусім ідеться про Вищу раду правосуддя (ВРП) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), які мають бути очищені та доукомплектовані доброчесними фахівцями.  

Для добору кандидатів до ВРП створили спеціальний орган – Етичну раду, залучивши до її складу незалежних міжнародних експертів та надавши їм вирішальний голос у прийнятті рішень.

У зв’язку з війною Етична рада продовжила свою роботу по відбору кандидатів не одразу. Лише у серпні були припиненні повноваження ще одного члена ВРП та водночас обрано ще 3-х нових членів. 

Станом на початок 2023 року у ВРП призначила 7 членів (з 15 необхідних для її повноважності). 

Для відновлення повноцінної роботи органу треба було призначити ще вісім членів. І саме стільки вакантних посад мав з'їзд суддів. 

Вісьмох членів таки дообрали на з’їзді суддів у січні цього року, проте до кожного з них є питання щодо доброчесності. Індикатором якості оновленої ВРП стане прозоре та ефективне виконання органом своїх повноважень. 

Щодо ВККС, то конкурс триває і досі. Низка етапів уже позаду, а наразі стежити зі відбором можна на онлайн співбесідах. Їх транслюють у YouTube.

Словом, не ідеально і дещо з перебоями, але в цьому напрямку процес іде. За результатами роботи новообраних членів будемо стежити з особливим інтересом.

  1. Боротьба з корупцією, включно з призначенням керівника САП

Тільки влітку 2022-го року, після відсторонення Ірини Венедіктової з посади Генерального прокурора ми отримали голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. Який виграв конкурс значно раніше, проте із його абсолютно заслуженим призначенням чомусь затягували. 

Після того, як Клименко заступив на пост, він не забарився з першими результатами.

Крім призначення гідних фахівців на ключові антикорупційні посади, потрібно наділити органи ще й незалежністю. Аби ніхто ніяким чином не міг впливати на їхню роботу. 

У ВРУ уже зареєстрували Закон про внесення до змін до Кримінального Кодексу щодо посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Така ініціатива допоможе САП вдосконалити конкурс і дати їй операційну самостійність. Дуже на часі. 

Ще один важливий крок у боротьбі з корупцією – затвердження 10 липня антикорупційної стратегії. 

Нарешті ми маємо офіційний засадничий документ, за яким маємо працювати в напрямку запобігання корупції та її покарання. Це також мало свій відбиток в індексі сприйняття корупції.

По цьому напрямку боротьба триває: чесна журналістика (зокрема, розслідування Української правди) дедалі викриває недоброчесних держслужбовців, а ми мусимо вибудувати ті чинники, що не дадуть їм піти від відповідальності. А "тихонечко в лес" – і поготів. 

  1. Боротьба з "відмиванням" коштів

Значний прогрес України у виконанні рекомендації Єврокомісії щодо забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей відбувся у вересні 2022 року після ухвалення парламентом одразу трьох законопроєктів у цій сфері: 

  • щодо спрощення порядку інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу; 
  • про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму;
  • про запобігання та протидію відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 

Водночас все ще не виконано пункт про ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України. 

Хоча Україна, починаючи з 2014 року, доклала чималих зусиль до реформування поліції та прокуратури; запуску роботи новостворених правоохоронних органів (Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки). 

Наразі існує робоча група для підготовки проєкту плану. Серед завдань реформ: впровадження системи управління органами правопорядку, яка орієнтована на результат – вирок суду,  формування політики запобігання злочинам, удосконалення взаємодії правоохоронних органів, підзвітність та відкритість, а також впровадження системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку.

  1. Втілення антиолігархічного закону

Антиолігархічний закон (яким би він не був) прийняли ще в 2021 році, але ми досі не маємо оцінки від Венеціанської комісії щодо нього. Водночас відповідно до положень цього Закону передбачається функціонування Реєстру олігархів.

Визнання особи рішенням РНБО олігархом є підставою для включення таких осіб до цього Реєстру. На РНБО покладено повноваження затвердити Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення. А на Апарат Ради національної безпеки і оборони України – забезпечення формування та ведення цього Реєстру.

Наголошу на тому, що вдалося довідатися особисто. Звернувся до РНБО з депутатським зверненням щодо надання інформації про створення та запуск Реєстру. Наразі маю відповідь у якій ідеться: 

"Станом на цей час вживаються подальші необхідні заходи для введення Реєстру в експлуатацію та його реєстрацію в реєстрі публічних електронних реєстрів у встановленому порядку".

Таким чином Закон цілком ще не імплементований, продовжуються консультації з Венеціанською комісією, та заходи щодо запуску Реєстру. У разі надання Венеційською комісією свого Висновку щодо цього Закону у подальшому може виникнути потреба у внесенні змін до нього на основі пропозицій цієї комісії. 

  1. Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським

Закон "Про медіа" ухвалили в грудні минулого року. Він враховує вимоги Директиви №2010/13/ЄС і Директиви №1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу. 

Однак, необхідно ще ухвалити законопроєкт про рекламу, який імплементує відповідну Директиву ЄС. Голова парламентського комітету із питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що перший драфт тексту законопроєкту вже готовий, але ще потребує оцінки від європейських партнерів.

  1. Зміна законодавства про нацменшини

На виконання цієї вимоги Верховна Рада України 13 грудня 2022 року ухвалила Закон України "Про національні меншини (спільноти) України". Закон закріплює визначення "національні меншини (спільноти)", їхні права, свободи та обов'язки, а також особливості відповідної державної політики.

Проте за інформацією секретаріату Венеціанської комісії, українська сторона не надсилала їй запиту щодо експертної оцінки законопроєкту про національні меншини. Хоча умови Єврокомісії чітко зафіксували необхідність змін до українського законодавства у сфері прав національних меншин з урахуванням зауважень саме цієї експертної комісії.

Як бачите, оцінити результат однозначно доволі складно. Проте зазначу, що по кожному з пунктів нам уже є, що показати європейським екзаменаторам. Уже навесні буде контрольна зустріч щодо успіхів України на шляху до ЄвроСоюзу: амбітні плани президента виконати всі сім пунктів до кінця не справдилися, але позитивні зрушення безумовно є. Як експерт у сфері антикорупції, вірю, що нам вдасться пройти цей шлях реформування судів та запуску всіх органів, що боряться з недоброчесністю. Адже курс зрозумілий — треба лише брати і йти ним, не збиваючись з маршруту.

Виконання плану залежить від нас самих, зокрема від Верховної ради, уряду та Офісу президента. У президентської команди є два варіанти – рухатися за європейським планом або грати на публіку. Останнє ми вже проходили. Пора ставати до діла.

Ярослав Юрчишин

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Биткоин на пути к $100000: глобальные тренды и перспективы крипторегулирования в Украине

Технологии и мечты – что общего?

Евростандарты vs реальность: почему Украина рискует отложить свое будущее в ЕС?

Украина-Швейцария 2024: самый насыщенный год в истории двусторонних отношений

Какие инвестиционные тренды будет формировать политика США в 2025 году

Почему важно честное расследование причин падения самолета "Азербайджанских авиалиний"