War Speeches. Россия боится распада и готовится к войне за выживание
Минулого тижня (20–26 лютого) США засвідчили свою непохитну підтримку України на фоні річниці російського повномасштабного вторгнення
росія ж натомість продовжує ядерний шантаж, а послання російського президента до федеральних зборів назвали найгіршим за 20 останніх років.
Генеральна Асамблея ООН підтримала українську "формулу миру". Китайський "мирний план" сподобався росії, але розчарував США, тому що Пекін не зміг засудити російську агресію проти України.
ЄС і НАТО вживають рішучих дій для перемоги України у війні. росія ж не припиняє спроб розхитати ситуацію в Молдові та поширює все нові й нові порції дезінформації.
Нижче розповідаємо про ключові заяви та події воєнного тижня.
Байден впевнений у перемозі України, а путін готує росіян до екзистенційної війни
Президент Сполучених Штатів 20 лютого здійснив історичний та водночас стратегічний візит в Україну, який став для кремля чітким сигналом майбутньої поразки. Джо Байден засвідчив непохитну підтримку України та заявив, що загарбницька війна путіна приречена на невдачу.
"Диктатор, який роками відбудовував імперію, ніколи не придушить любов народу до свободи, жорстокість ніколи не зламає волю вільних людей, а Україна ніколи не буде переможена Росією. Ніколи!", – наголосив Президент США наступного дня у Польщі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба впевнений, що візит Байдена є перемогою українського народу. "Чіткий сигнал на болота – вас ніхто не боїться!", – зазначив він.
Крім того, Володимир Зеленський вважає, що саме в Україні зараз вирішується доля світового порядку. "Наші відносини – між Україною й Америкою – досягли історично найзмістовнішого рівня. Нас можна назвати справжніми союзниками, і наше союзництво з Америкою справді зміцнює світ", – сказав Президент України.
Візит Байдена спровокував ставлеників путіна на низку пропагандистських заяв. На брифінгу мзс росії марія захарова запевнила, що Президент Америки приїжджав в Україну в межах майбутньої передвиборної кампанії, а громадяни України для США ніколи не були людьми.
"Загалом спілкування Дж. Байдена з В. О. Зеленським показало громадянам України, хто насправді керує Україною та є її справжнім господарем", – заявила захарова.
"США вже не приховують, що маріонетковий київський режим існує для протидії Росії. "Демократія та суверенітет" не бувають під зовнішнім управлінням з HIMARS на додачу", – для переконливості повторив наратив про зовнішнє управління Україною лєонід слуцкій.
дмітрій медведєв узагалі пов’язав візит американського лідера із неонацистським режимом в Україні.
"Байден, попередньо отримавши гарантії збереження, з'їздив нарешті до Києва. Обіцяв багато зброї і клявся у вірності неонацистському режиму до гробу", – зазначив він.
Також на противагу політичним позиціям Байдена російська пропаганда намагалася протиставити промову путіна до федерального зібрання рф, яку Олексій Данілов назвав найгіршою за 20 років.
Промова путіна охопила всі усталені протягом року наративи російської пропаганди, але в ній не йшлося про стан виконання так званої "спецоперації".
У посланні диктатор представив цю війну як екзистенційну для росіян, а також підкреслив потребу розвитку ядерної тріади.
Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що "путін сказав дуже мало по суті, ймовірно, для того, щоб створити інформаційні передумови для затяжної війни в Україні, не артикулюючи конкретні часові цілі".
На мітингу-концерті в лужніках 22 лютого владімір путін зазначив: "Є люди, які приймають для себе рішення захищати найсвятіше та найдорожче, що у нас є: сім'ю та Батьківщину. І сьогодні – у рамках спеціальної військової операції".
Також у вітальній промові з нагоди російського свята захисника вітчизни російський диктатор звернув увагу на "нинішнє покоління солдатів росії, які бережуть і примножують ратні традиції своїх прадідів, борються з неонацизмом на історичних російських територіях".
Ще одним свідченням підготовки росіян до війни на виживання можуть слугувати роздуми владіміра путіна про розвал росії в інтерв’ю телеканалу "Россия-1": "російський народ, якщо Заходу вдасться розвалити російську федерацію і встановити контроль над її осколками, може не зберегтися – будуть московити, уральці та інші".
Одночасно російський диктатор призупинив участь рф у договорі про стратегічні наступальні озброєння. Він анонсував заступ на бойове чергування ракетного комплексу "Сармат" та серійне виробництво гіперзвукових ракет "Кінжал" та "Циркон".
слуцкій, медведєв, небензя, володін, захарова активно підхопили ядерний шантаж та через доступні їм інформаційні майданчики почали погрожувати світові, що "ядерні держави не програють війн".
Однак на ядерні погрози рф уже ніхто не звертає уваги. Заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд сказала, що так і не зрозуміла, що ж на практиці означатиме призупинення участі росії у Договорі про СНО-3, тому що росія й так не виконувала договірних зобов’язань про інспекції останні два роки.
"Тож по суті Путін просто зробив заяву для росіян, бо мав щось зробити", – вважає Нуланд.
Врешті, перші два дні минулого тижня показали консолідованість світової спільноти та кульмінацію внутрішньої нікчемності росії.
"Чорне і біле. Мертве і живе. Минуле і майбутнє. Путін, що зникає, і домінуючий Байден… Дві промови, які все розставили по своїх місцях. Ниття та брехня Путіна проти чіткої фіксації глобальної позиції "Росія обов’язково програє", яку вписав в історію Байден", – підсумував промови двох президентів Михайло Подоляк.
Українська формула миру перемогла, натомість китайську зустріли "прохолодно"
Напередодні повномасштабного російського вторгнення на надзвичайній сесії Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів схвалила проєкт резолюції щодо встановлення всеохопного, справедливого та сталого миру в Україні. За основу цього документа взяли "українську формулу миру", яку торік презентував на саміті G20 Президент Володимир Зеленський.
Ухвалена резолюція містить кілька важливих норм, зокрема вимогу до російської федерації "негайно, повністю і беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів".
Не менш важливою є згадка у документі "необхідності забезпечити відповідальність за найтяжчі злочини за міжнародним правом, скоєні на території України, шляхом проведення належних, справедливих і незалежних розслідувань і судового переслідування на національному або міжнародному рівні".
Члени Генасамблеї також вимагають "негайного припинення атак на критично важливу інфраструктуру України". Проте, звісно не всі.
У росії залишилися "союзники", які не підтримали резолюцію: Білорусь, КНДР, Сирія, Еритрея, Малі та Нікарагуа. Як іронічно зауважив радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк: "Багатополярний світ російською мовою. Мрія путіна реалізована".
Натомість російське мзс подякувало своїм сателітам за підтримку в ООН та назвало резолюцію "антиросійською ініціативою", суть якої – "продовження розв'язаної на Заході тотальної критики на адресу росії та підтримки злочинного націоналістичного режиму у Києві".
Попри беззаперечну дипломатичну перемогу нашої держави та загальну вдячність українського МЗС державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, варто нагадати, що низка країн "утрималися". Серед них Китай, Вірменія, Індія, Іран, Казахстан, Пакистан, ПАР тощо.
У Пекіні 24 лютого взагалі опублікували власний "мирний план" – 12 принципів, які мають сприяти закінченню війни рф проти України. Однак найцікавіше, що саме слово "війна" у документі не згадується – в англійськомовній версії документа автори використовують слова "конфлікт" і "українська криза". Сам план складається з таких пунктів, як повага до суверенітету всіх країн, відновлення мирних переговорів, розв'язання гуманітарної кризи, захист цивільного населення та військовополонених, забезпечення безпеки атомних електростанцій. Також Китай виступає за функціонування Чорноморського зернового коридору.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував китайський документ так: "Є певні елементи, з якими ми погоджуємось. Є принаймні один елемент, з яким ми не погоджуємось – про "односторонні санкції". Ми вважаємо, що санкції – важливий інструмент".
Натомість Володимир Зеленський зазначив, що оприлюднений у Пекіні документ не схожий на мирний план, але нагадує демонстрацію роздумів. Він додав: "Те, що Китай почав говорити про Україну, – це дуже непогано". Також Президент України акцентував, що хотів би зустрітися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
У москві також прокоментували мирний план Китаю. Речниця мзс рф марія захарова заявила, що росія підтримує такі пропозиції і в цілому "відкрита для досягнення цілей СВО політико-дипломатичними засобами".
кремль заявив, що виступає за припинення постачання Україні "західних озброєнь і найманців", вимагає повернення нейтрального позаблокового статусу України, визнання "нових територіальних реалій". Не забула захарова й про "демілітаризацію і денацифікацію". Натомість депутат держдуми та член російської делегації на переговорах з Україною лєонід слуцкій назвав китайську ініціативу "планом закінчення гегемонії колективного Заходу" та "планом відмови від підміни сили права правом сили".
Попри стриманість у коментарях з боку України та росії, так званий "мирний план" Китаю значно більше розкритикували наші союзники. Зокрема, генсек НАТО Єнс Столтенберг відзначив, "що Китай не користується великою довірою, тому що він не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну".
Крім того, представниця США при НАТО Джуліан Сміт висловила розчарування, адже Китай не спромігся або не захотів засудити війну росії в Україні, та відзначила, що "США дивляться на мирний план певним чином скептично".
До речі, цього тижня закликав до негайного припинення вогню в Україні та прямих переговорів президентів США і росії для закінчення війни й глава МЗС Угорщини Петер Сійярто. Речник МЗС України Олег Ніколенко таку ініціативу, м'яко кажучи, розкритикував.
Таким чином, українська формула миру здобула серйозну підтримку у світі, а мирний план Китаю наразі зустріли досить прохолодно. Натомість проросійська позиція Угорщини зазнає все більше критики.
Україна зближається з НАТО, росія хоче дестабілізувати Молдову
Україна посилює співпрацю з ЄС та НАТО в сфері військового співробітництва, щоб отримати доступ до більшої кількості зброї та боєприпасів. Так, 21 лютого за підсумками першої спільної зустрічі, які відбулася в Брюсселі, Україна, ЄС і НАТО домовилися створити тристоронній координаційний механізм, який синхронізує роботу виробників, закупівельників і урядів з метою збільшення обсягів виробництва зброї та боєприпасів для потреб ЗСУ, а також поповнення запасів союзників.
"У нас спільна мета – відновити мир і стабільність у Європі. Для цього важлива перемога України, забезпечення наших військових усім необхідним у найкоротші терміни", – сказав очільник українського МЗС Дмитро Кулеба за підсумками зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом та главою зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепом Боррелем.
Нагадаємо, що за підсумками зустрічі у форматі "Рамштайн", яка відбулася 14 лютого, союзники зосередили свої зусилля на передачі Україні достатньої кількості боєприпасів, а також систем протиповітряної оборони (ППО), танків та артилерії. Саме ці види озброєння, на їхню думку, будуть найкориснішими для проведення успішного українського контрнаступу.
Європейські лідери все частіше говорять, що Україна вступить до НАТО. Впевненість у цьому вслід за Генсеком Альянсу висловив очільник британського уряду Ріші Сунак. Також заяву на підтримку євроатлантичних прагнень України за підсумками зустрічі у Варшаві зробили лідери "Бухарестської дев'ятки".
"Майбутнє України – в Європі. Ми твердо підтримуємо євроатлантичні прагнення України", – вказано в спільній заяві ініціативи країн східного флангу НАТО, до якої входять Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Румунія, Болгарія та Угорщина.
Крім цього, як повідомляє "Українська правда", за інформацією The Wall Street Journal, Велика Британія, Франція та Німеччина запропонували Україні укласти договір про зближення з НАТО, який надасть їй більший доступ до західної військової техніки. Як стверджують джерела видання, завдання цього договору полягає в тому, щоб продемонструвати росії, що Захід готовий із часом збільшити свою військову допомогу Україні, але водночас і відновлення мирних переговорів з росією.
Втім, практично одразу в Берліні заперечили, що Німеччина, Франція та Велика Бринатія пропонують оборонний пакт в обмін на початок переговорів з росією.
Тим часом росія намагається розхитати ситуацію в сусідній з нашою країною Молдові, яку кремль хоче повернути у сферу свого впливу.
Раніше українська розвідка повідомила офіційний Кишинів про плани росії щодо дестабілізації ситуації у Молдові з метою встановити свій контроль над країною.
Цей план провалився. Тому російське міноборони звинуватило Україну в тому, що 24 лютого вона нібито планувала вторгнутися "із залученням націоналістичного формування Азов" у невизнане Придністров'я, щоб знищити російське угруповання військ, яке там перебуває.
У такий сценарій теоретично можна повірити. Ймовірно, його бояться в кремлі, адже у разі його успіху Молдова зможе відновити свій контроль над усією країною, а Україна – прибрати загрозу наступу російських військ з території Молдови у напрямку Одеської області.
Втім, влада Молдови спростувала заяву міністерства оборони росії. В Україні цю інформацію назвали російським "вкидом". Своєю чергою, МЗС Молдови нагадало, що влада країни розглядає винятково мирний сценарій врегулювання придністровського конфлікту, і закликало вивести російські війська з території Молдови.
Така позиція не сподобалася росії. У кремлі заявили, що молдовській владі бути обережною у питанні про присутність російських військ у Придністров’ї. Також 21 лютого російський президент владімір путін скасував свій указ 11-річної давності, який передбачав, що росія продовжить активно шукати шляхи розв'язання придністровського конфлікту на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності та нейтрального статусу Молдови.
Це означає, що кремль не буде залишати спроб повернути Молдову під свій контроль, тому країнам ЄС і НАТО, а також Україні та Молдові потрібно посилити свою співпрацю, щоб завадити російським планам подальшої дестабілізації у Європі.