Год 2023: дерусификацию Киева не остановить
Новий 2023 рік Київ розпочинає довгоочікуваним продовженням процесу дерусифікації, який започаткували торік міська влада Києва, депутати Київської міської ради, експертне середовище та небайдужа громада нашого тисячолітнього міста.
Протягом 2022 року Київська міськрада підтримала перейменування 239 об'єктів міського підпорядкування – проспектів, бульварів, вулиць провулків та тупиків. Абсолютна більшість з яких – за процедурою дерусифікації. Остання реалізується відповідно до результатів голосування киян у застосунку "Київ Цифровий" та їхнього опрацювання Експертною робочою групою.
Однак не у всіх випадках відповіді на питання про нові назви були очевидними. Дискусія щодо низки об'єктів була непростою і тривалою. При цьому експертна комісія на кожному етапі була відкритою до дискусії та діалогу і прагнула почути якомога більшу кількість киян.
У "Києві Цифровому" стартувало голосування щодо декількох питань перейменувань, за якими ми вирішили отримати думки киян додатково.
Питання, які ви побачите в цьому раунді голосування, були сформульовані в процесі опрацювання найбільш дискусійних моментів, які Експертна робоча група розглядала впродовж жовтня-грудня 2022-го року.
Ми прагнули знайти баланс між обґрунтованою критикою та пропозиціями громадськості, результатами опитування думки киян щодо назв станцій метро, проведеного Київським метрополітеном і запропонованими варіантами від представників міської влади Києва.
Результати попереднього опитування по станціях метро викликали багато зауважень як за формою (голосування через гугл-анкету, яку можна було заповнити без авторизації і неодноразово), так і за змістом (назви-переможниці були невідповідними для топонімічного й історичного ландшафту Києва).
Спільно з профільними комісіями Київради ми знайшли рішення і надали нові пропозиції назв для станцій київського метрополітену, а також варіанти назв для деяких вулиць та проспектів.
Отже, на розсуд киян винесені такі додаткові питання:
Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати площу Льва Толстого (і відповідну станцію метро) на площу Українських Героїв, а вулицю Льва Толстого – на честь гетьмана Павла Скоропадського?
Напевно, навколо нової назви вулиці та площі Льва Толстого у центральній частині Києва було зламано найбільше списів у дискусіях.
Багато критики було щодо недоречності іменних назв станцій метрополітену, так само велике несприйняття серед киян зустрів варіант, який переміг у рейтинговому голосуванні для площі Льва Толстого – площа Старокиївська.
Від депутатів Київради з різних фракцій, які узагальнили пропозиції виборців, надійшла узгоджена пропозиція – назвати площу Льва Толстого і, відповідно, однойменну станцію метро на честь Українських Героїв, а вулицю Льва Толстого – на честь гетьмана Павла Скоропадського.
Таким чином, у самому серці Києва можуть з'явитись площа і станція метро на честь Українських Героїв як уособлення усіх поколінь славетних борців за свободу українських земель та незалежність України.
У разі такого перейменування Київ отримає потужний за своїм символізмом топонімічний комплекс, в якому три основні площі в історичному центрі промовлятимуть про основні цінності нашого народу: площа Українських Героїв – Майдан Незалежності – Європейська площа.
Це ж рішення дозволить і належним чином вшанувати видатного українського державника – очільника Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати станцію метро "Дружби народів" на честь історичної назви місцевості – "Звіринецька"?
Дослідники історії Києва зокрема і насамперед урбаністи піддали нещадній критиці таку пропоновану назву станції метро, як "Ботанічна". Відповідно до аргументації фахівців, у Києві існують одночасно три ботанічних сади в різних локаціях, тож така фіксація за об'єктом метрополітену гарантовано створюватиме плутанину.
Водночас важливою функцією топонімів є збереження не лише нашої національної, а й локальної пам'яті. До того ж у Києві за роки від часу падіння совєтської імперії сформувалась стійка традиція давати станціям метро назви, пов'язані з історичними місцевостями міста.
Експертна група підтримала позицію, яка найчастіше лунала від дослідників історії Києва – запропонувати для станції метро "Дружби народів" назву, яка відродить пам'ять про історичну місцевість Звіринець, відому з часів Київської Русі та розташовану безпосередньо біля станції метро.
Тут, акцентую, відбувається безпрецедентний процес повернення історичної назви, яка має тисячолітню історію, але яка була втрачена за совєтської окупації.
Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати бульвар Перова на Воскресенський (з уточненням типу об'єкту на проспект), а проспект Визволителів на проспект Георгія Нарбута?
На адресу Експертної робочої групи надійшли численні звернення від мешканців мікрорайону Воскресенки, які активно виступають за перейменування основної магістралі на місцевості – бульвару Перова – на честь самої місцевості, історія якої нараховує не менше 500 років.
Попередня логіка рішень Експертної групи полягала у тому, щоб перейменувати бульвар Перова на честь видатного художника Георгія Нарбута, а проспекту Визволителів повернути його історичну назву – Воскресенське шосе.
Після додаткового історико-топонімічного аналізу місцевості та обговорення, ми дійшли висновку, що з точки зору історичного та культурного ландшафту Києва пропозиція мешканців району може бути задоволена і варто увічнити автентичну назву місцевості на місці бульвару Перова.
Водночас перед нами було завдання захистити голоси киян, які вони попередньо віддали за постать Нарбута. Експертна робоча група пропонує надати ім'я видатного українського художника нинішньому проспекту Визволителів.
Чи підтримуєте ви пропозицію надати проєктній станції метрополітену "Проспект Правди" назву "Варшавська"?
Кияни високо цінують братню допомогу та підтримку Польщі в нинішні часи випробувань та нашої новітньої війни за свободу та незалежність. Тим більше, Варшава є містом-побратимом Києва. Ми бачимо високий запит київської громади на увічнення цього братнього зв'язку.
Водночас той варіант перейменування станції метро на честь Варшави, який пропонувався раніше, був цілковито неприйнятним. Через те, що у Києві споруджується Варшавський житловий масив, і станція з назвою "Варшавська" цілком логічно мала б вести пасажира саме туди.
Таким чином, експертна група запропонувала надати назву "Варшавська" станції Київського метрополітену з проєктною назвою "Проспект Правди".
Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати вулицю Павла Скоропадського у Печерському районі на честь Олександра Омельченка?
Це питання викликало чи не найбільшу кількість дискусій серед членів Експертної групи. З одного боку ми чуємо критику зі сторони частини громади, а з іншого – міський голова Віталій Кличко виступив з ініціативою увічнити в топоніміці Києва ім'я свого попередника, мера столиці у 1996-2006 роках Олександра Омельченка.
Цілком очевидно, що у разі реалізації пропозиції про перейменування вулиці Льва Толстого на вулицю Гетьмана Павла Скоропадського виникне дублювання з існуючою вулицею Павла Скоропадського на Бессарабці, і це дублювання необхідно буде усувати.
Пропозиція міського голови базується на близькості теперішньої вулиці Скоропадського до Київської міської ради. За інформацією, яку я маю, ця пропозиція буде доступною для голосування, якщо кияни підтримають перейменування вулиці та площі Льва Толстого.
Друзі, від імені Експертної групи прошу активно долучитись до опитування і допомогти завершити надскладні задачі, що у багатьох моментах перетворились на гордіїв вузол.
Сьогодні як ніколи потрібна ваша активна громадянська позиція.
Беріть участь в опитуванні та визначайтесь щодо нових назв об'єктів топоніміки Києва.
Для участі в опитуванні потрібно зайти в додаток "Київ Цифровий" – основне меню, позначене літерою "К" – розділ Електронна демократія – Опитування і авторизуватись через BankID чи інший зручний спосіб.
Третій етап вивчення громадської думки в рамках процесу дерусифікації триватиме до 11 січня включно, а його результати можна побачити одразу після голосування.
Але на цьому дерусифікація нашої столиці не завершиться, тож підтримуйте ЗСУ і стежте за новинами.
Олександр Алфьоров, історик, голова експертної топонімічної комісії міста Києва
