Почему ветеранские политики до сих пор хромают?

Військові, які зараз захищають країну, хочуть розуміти, в які умови вони повертатимуться. 

Кожен український боєць стане ветераном. Вони, а також їхні родини претендуватимуть на "ветеранські політики", запроваджені державою. Це і пільги, і можливості розвитку, і освіта, і житло тощо. 

Прогнозується, що ветеранів буде близько 5 мільйонів. І ці люди мають право запитати, що вони отримають, виконавши свій Конституційний обов’язок із захисту держави.

Ветеранські політики не напрацьовуються за день. Ми в Українському ветеранському фонді весь час тримаємо "руку ну пульсі", аби розуміти, що зараз у пріоритеті. Й аби не розпорошувати свої ресурси, вже вдруге проводимо соціологічне опитування з групою "Рейтинг".

Так у серпні визначили набір маркерних питань, на основі яких розбудовували свої активності. Зокрема, одна із найважливіших програм, яку ми реалізовуємо – фінансова підтримка ветеранського підприємництва.

Що зафіксували у соціологічному дослідженні "Рейтинг"?

54% українців вважають, що найбільше пільг та гарантій від держави повинні мати ветерани російсько-української війни. 

35% переконані, що пільги потрібні особам з інвалідністю та ще 35% впевнені, що багатодітним сім’ям.

При цьому 75% не погоджуються із думкою, що ветерани російсько-української війни зловживають пільгами. 13% – протилежної думки.

Проте ми намагаємось відійти від класичної ідеї пільг (знижки на комуналку, інші грошові виплати) й запропонувати альтернативу. А саме – підтримку ветеранського бізнесу. Так кошти українських платників податків можуть "прокрутитися" й принести більше користі: створення робочих місць, сплату податків і загалом пожвавлення економіки.

У період з жовтня по листопад 2022 року наш фонд провів дві конкурсних програми, за якими отримали 143 заявки. З яких експерти відібрали 53. 

Загальна сума фінансування за контрактами становить 49 мільйонів гривень.

Перший проєкт – конкурсна програма "Варто", за якою ветерани-підприємці, а також родичі полеглих захисників і захисниць могли отримати від 500 тисяч до мільйона гривень на розвиток, або релокацію чи відновлення власної справи. 

Другий проєкт – мікрофінансування. Ветерани, а також їхні родини, які мають ФОП, можуть отримати 20 тисяч відшкодування на товари та обладнання для бізнесу. Програмою вже скористалися 118 підприємців. А загальна сума фінансування розрахована на 500 аплікантів. 

Судячи зі статистики заявок, програма дуже "зайшла", коли ставалися блекаути та підприємці купували генератори, а потім могли повернути ці кошти. І хоча багато людей можуть говорити про те, що це малі кошти, однак ветерани-підприємці кажуть, що достатні, аби втриматись на плаву.

Й що цікаво, за даними опитування, 93% українців підтримують ідею надання пільг бізнесу, заснованого ветеранами російсько-української війни, лише 5% проти цього. 

Проте цікава тенденція: за пів року рівень суспільної підтримки надання пільг ветеранському бізнесу зріс на 10%.

По суті, фінансування ветеранського бізнесу – це і є пільга, але видозмінена, з доданою вартістю.

У дослідженні від фонду "Повернись живим", за 2021 рік, ветерани-респонденти вказують, що найважливіше для них отримувати: податкові пільги, фінансову підтримку, навчанні (і стажування), менторство, інформацію та утворити асоціацію ветеранського бізнесу. Загалом, ці всі пункти зараз намагається реалізувати Український ветеранський фонд.

Ветерани знаходитимуть підтримку на роботі

Зрозуміло, що не всі захисники та захисниці стануть підприємцями. Багатьом доведеться проходити абілітацію на нових робочих місцях.

Проте 97% опитаних серед тих, хто має свій власний бізнес, або ж хотів би його мати, сказали, що готові взяти на роботу ветерана російсько-української війни.

У свою чергу, 93% усіх опитаних зазначили, що готові працювати в одному колективі з таким ветераном. Таким чином ми бачимо, що ветерани мають високий рівень суспільної підтримки. Їх готові наймати роботодавці та підтримуватимуть колеги.

Дуже важливо, що ініціатива підтримки ветеранів на роботі та у підприємництві йде саме від суспільства. Бо держава вже намагалася реалізувати "Програму залучення безробітних до організації підприємницької діяльності", проте безрезультатно. Про це свідчать ті ж дані з дослідження "Повернись живим" за 2021 рік. 

Планувалося, що пріоритет при працевлаштуванні мав надаватися учасникам бойових дій та внутрішньо переміщеним особам. Додаткові гарантії для ветеранів базувалися на Договорі про співпрацю та взаємодію між Міністерством у справах ветеранів України та Державним центром зайнятості.

Чому програма якісно не запрацювала, пояснюють результати опитування.

По-перше, відсутній реальний контроль та якісний відбір кадрів з боку центрів зайнятості.

По-друге, попри те, що учасник програми зобов’язаний перед отриманням коштів зареєструватися як ФОП або юридична особа, виплата надходить на особистий рахунок учасника. Тому витрата цих коштів жодним чином не відстежується та не нормується.

Також респонденти відзначали брак знань, досвіду та недостатній розмір допомоги як основні перешкоди на шляху до відкриття власної справи.

Зазначу, що розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю на започаткування бізнесу розраховується індивідуально. Максимальний розмір такої фінансової підтримки у 2020 році сягав близько 90 тисяч гривень, а середній розмір такої виплати по Україні – 46 тисяч.

Респонденти зазначали, що багато учасників Програми розглядає одноразову грошову допомогу лише як спосіб швидкого отримання грошей, які надалі витрачаються на власні побутові потреби, а не на ведення бізнесу.

Інші ж запропоновані програми державою станом на 2021 рік, такі як державна програма кредитування "Доступні кредити 5-7-9%", місцеві та обласні програми, державна підтримка у сфері АПК, державна підтримка у видавничій сфері не були орієнтовані на ветеранів та не містили умов для ветеранського бізнесу, що врешті ускладнювало доступ для участі нашим захисникам.

Крапля дьогтю

Тепер, коли ми прозвітувалися про свою частину роботи, є питання до законодавчої влади. Зокрема, ще у вересні Мінветеранів розробило законопроєкт "Про ветеранське підприємництво". Проте досі жодних рухів у стінах Парламенту по цьому законопроєкту не відбулося.

Наразі ми не маємо юридично закріплених понять про "ветеранське підприємництво" та "ветеранські ініціативи".

П – послідовність? Зараз момент, коли питання забезпечення військових та ветеранів найбільш гостро стоїть на порядку денному. І якщо потреби чинних військових намагаються швидко закривати, то у питаннях з ветеранами такого не спостерігається.

Не потрібно ставитися до ветеранів, які більше не можуть воювати, як до "відпрацьованого матеріалу" чи "пільговика".

Не потрібно розпорошувати між міністерствами те, що може реалізовуватися в одній структурі, або далі продовжувати реалізовувати різноманітні механізми, що не є орієнтовані саме для ветеранів та називати це ветеранською політикою.

Необхідно дати ветеранам єдину та зрозумілу точку входу, де вони отримають якісну послугу від держави, не проходячи численні кола бюрократії різними державними відомствами.

Через зрозумілий централізований механізм держава повинна показати, що до захисників вона ставиться з повагою та розумінням. 

Ми бачимо, що саме захисники й захисниці, котрі зараз залишаються в тилу, намагаються бути проактивними на економічному фронті. Давайте їм у цьому допоможемо.

Нарешті реалізуємо усі хороші задуми з підтримки ветеранського підприємництва, адже ці люди заслуговують того, аби мати достойний рівень життя.

Руслана Величко, т. в. о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду