Судебная реформа: что произошло и что дальше?

У 2023 році Україна у внутрішній політиці підходила з низкою завдань, які ми мусимо вирішити якнайшвидше задля інтеграції до Європейського Союзу. 

Одна з них – судова реформа: маємо забезпечити неупередженим професіоналам високі позиції, запустити повноцінну роботу судів та повернути довіру до представників Феміди.

Тож, розповідаю про стан справ у січні нового року.

Доукомплектація Вищої ради правосуддя: є імена

Упродовж 11-13 січня відбувся всеукраїнський з’їзд суддів, на якому було обрано вісьмох нових членів Вищої ради правосуддя. Саме стільки й бракувало для повноважності органу. Упродовж з’їзду обрали Юлію Бокову, Аллу Котелевець, Григорія Усика, Олександра Сасевича, Ольгу Попікову, Тетяну Бондаренко, Олену Ковбій та Сергія Бурлакова.

Але попри позитив від самого факту доукомплектування, є і негативний момент, адже до кожного з новоспечених членів є питання. 

Обранням саме вищезазначених осіб, на жаль, судова система  продемонструвала свою неготовність до реальних змін. Проте робота ВРП розблокована. 

Сподіватимемося, що це забезпечить подальші прозорі конкурси на посади суддів.

Суди не запрацюють без Вищої кваліфікаційної комісії суддів

Одним із ключових органів на шляху до розблокування судів є Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Вона складається з 16 членів, 8 із яких мають бути суддями або суддями у відставці. 

ВККС має право функціонувати за умови щонайменше 11 чинних членів, з яких мінімум шестеро – судді.

У 2019 році повноваження попереднього складу ВККС були припинені без передачі функцій будь-якому іншому органу. Відтоді жоден суддя в Україні не може бути призначений або переведений до іншого суду. 

З метою поновлення роботи ВККС була створена Конкурсна комісія у складі шести осіб (3 українці та 3 міжнародники), яка має набрати кандидатів на засадах прозорого конкурсу.

На початку 2022 року Комісія оголосила про початок конкурсу на посаду члена ВККС. Станом на зараз опрацювали всі подані комплекти документів для участі у конкурсі та запросила на співбесіди 64 кандидати. 

Такі співбесіди вже розпочалися 16 січня 2023 року і мають бути усі проведені протягом січня та лютого. Вони відкриті і транслюються наживо в YouTube.

Комісія має відібрати 32 найкращих кандидати, щоб рекомендувати їх Вищій раді правосуддя (ВРП) для призначення на 16 вакантних посад у Вищу кваліфікаційну комісію суддів. 

У подальшому ВРП також має провести відкриту співбесіду з рекомендованими Конкурсною комісією кандидатами та прийняти за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні відібраних кандидатів на вакантні посади членів ВККС.

Конституційний Суд України: конфлікт інтересів із Венеціанкою

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України (КСУ). Втім ухвалений закон не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії (далі Комісія або Венеціанка – ред.) та не вирішує проблеми політичної залежності суддів, а навпаки сприяє продовженню практики політичних призначень.

Комісія відреагувала на це, наголосивши на проігнорованих рекомендаціях у остаточній редакції висновку, затвердженій на пленарному засіданні 16-17 грудня 2022 року. 

Зокрема, Венеціанка рекомендує збільшити склад відбіркової комісії (Дорадчої групи експертів), щоб додати сьомого члена за квотою міжнародних партнерів. 

Крім того, рішення Комісії мають мати обов’язковий характер для суб’єктів призначення суддів як в частині оцінювання доброчесності, так і професійності кандидатів. Це забезпечить якісний склад Конституційного Суду.

Пітер Стано, речник ЄС з питань зовнішньої політики заявив, що: 

"Єврокомісія очікує від України відповідного узгодження у законодавстві. Запровадивши ці зміни, Україна не лише просунеться в процесі членства в ЄС, але й зміцнить довіру українських громадян до судової системи країни".

Окружний адміністративний суду Києва (ОАСК): операція "ліквідація" іще до кінця не завершена

Ліквідацію багатостраждального Окружного адміністративного суду Києва (більш корумповану та антиукраїнську установу важко уявити) підтримали всі: громадськість, Верховна Рада та Президент. На його місці, згідно з проголосованим законопроєктом, мав постати Київський міський окружний адміністративний суд.

Проте "вовчий суд" ніяк не хоче канути в лету і чіпляється за будь-які формальності, що можуть відтермінувати його остаточне поховання на смітнику судової історії. 

З ОАСК все ще не передали справи Київського окружного адміністративного суду (мали на це 10 днів у грудні), а суддя Руслан Арсірій подав до Київського окружного адміністративного суду позов проти Державної судової адміністрації щодо скасування їх наказу про утворення ліквідаційної комісії ОАСК. 

Отже, наразі відкритим залишається питання часу, оскільки на ліквідацію, передачу справ та створення іншого суду може піти не один місяць, що є основною проблемою цієї реформи.

Ярослав Юрчишин