ОАСК сливает Беличанский лес дерибанщикам области. Эксклюзив – карты границ Киева

Парламент ліквідував Окружний адміністративний суд Києва, бо ця інституція була ганьбою для системи правосуддя. 

Того дня, коли Верховна Рада проголосувала за ліквідацію ОАСК, суддя Ігор Качур виніс рішення у справі щодо меж міста Києва і селища Коцюбинське. Цей документ Рух ЧЕСНО отримав лише 18 грудня і надав експертам для всебічного аналізу.

Текст рішення цілком у традиціях ОАСК – на користь недоброчесних забудовників і дерибанників Біличанського лісу. По суті, ОАСК спробував забрати в Києва мало не половину Святошинського району.

Це далеко не єдине рішення судді Качура, яке обурює громадськість. Свого часу він знехтував правами "Автомайдану", згодом підтримав олігарха Ігоря Коломойського у справі щодо націоналізації Приватбанку.

У своєму рішенні суддя Качур посилається на ганебні рішення Київської обласної ради та Бучанської райради, що їх у 2021 році розкритикували члени Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування і рекомендували місцевим радам його переглянути. Втім, депутати облради цього так і не зробили.

Народні депутати, розуміючи, що межі населених пунктів може встановлювати лише Верховна Рада, правильно наголосили, що це не повноваження місцевих рад. Ба більше, є реальні документи, які підтверджують, що площа селища менша за 100 га.

Ось карта адміністративних меж міста Києва станом на 25 березня 1985 року. Її вдалося отримати з архіву.

На цій мапі наявні й підписи представників влади з боку Києва, і представників влади з боку області. Є навіть підпис представника міста Ірпінь. Підписантом став Мартин Г. Г. 

Це тогочасний очільник міста Ірпінь, почесний громадянин Ірпеня, який вже в наші дні виходив на захист зелених зон міста.

За рік до того, як представники Ірпеня, області та Києва підписали ці межі, Ірпінь видав документ, який дає точну площу селища. Йдеться про 87 гектарів, що надаються як частина загальної площі, що є складовою міста Ірпінь. 

Ця ж площа значилася на сайті Верховної Ради. Тобто площа, вказана у документі 1984 року, становить 87 гектарів. 

Відтоді межі Києва не змінювалися, а оригінали документів столиця віднайшла нещодавно. І попри наявність документів Держгеокадастр не виносить межу міста.

Це не єдиний доказ на користь того, якими є справжні межі столиці.

Саме в частині Святошинського району Києва і Біличанського лісу, який зараз Коцюбинська селищна рада намагається забрати собі, Держгеокадастр виконав президентський указ про надання Біличанському лісу найвищого природоохоронного статусу національного парку.

Межа нацпарку винесена в натуру, згідно з цією схемою на кадастровій карті. Червона лінія – межа міста.

Зауважте, схема указу 2014-го року цілком і повністю відповідає зовнішній межі міста Києва, яка є на документі 1985 року. До того ж вона погоджена представниками області та міста.

Саме невинесення меж міста Києва створює можливості для маніпуляцій чиновникам. А також дає поле для розвитку політичної корупції, вигодонабувачами якої є недоброчесні забудовники.

Влада Києва звернулася до Національного антикорупційнеого бюро та Державного бюро розслідувань щодо недопущення захоплення земель столиці. Тоді ситуація набула розголосу і на певний час "заморозилась".

Зараз же ОАСК не взяв до уваги те, що у 2012 році селище Коцюбинське при спробі погодити з Києвом такі бажані для дерибанників нові межі вже отримало відмову. А тепер позиція змінилася, і останні в суді розповідають, що кілька тисяч гектарів вони виявили під час якоїсь там інвентаризації.

Київрада вже подала апеляційну скаргу до суду, щоб скасувати рішення ОАСК.

Адміністрація Нацпарку "Голосіївський" теж готова захищати не просто землю, а природно-заповідний фонд.

У процес не завадить втрутитися й Офісу президента, і Офісу генпрокурора.

Народні депутати, які були обрані від столиці, так само мають долучатися до захисту цього лісу і землі, яку можуть втратити кияни. У лютому-березні 2022 року по межі цього лісу з боку заплави річки Ірпінь проходила лінія оборони столиці.

Отже, хто з політиків має корупційний інтерес?

Ключові дійові особи: ексмер Ірпеня і недоброчесний забудовник Володимир Карплюк, селищний голова Коцюбинського Сергій Даніш ("Слуга народу", колишній помічник ексрегіонала Петра Мельника, який отримав ділянку лісу в право власності), народний депутат Олександр Горобець ("Слуга народу", 95 округ). Також витоки історії ведуть до політиків із "Батьківщини".

Хто може вплинути на ситуацію: депутат Андрій Мотовиловець ("Слуга народу", очільник партійного осередку на Київщині), депутати облради та нардепи-мажоритарники від Києва, зокрема Роман Грищук, Ганна Бондар, Дмитро Гурін. А також інші народні депутати, які можуть нарешті вирішити це питання, що тягнеться роками. 

Наразі на базі Комітету з питань організації державної влади і місцевого самоврядування працює робоча група, яка вивчає ситуацію з анклавами: Коцюбинським та Славутичем. Очолює робочу групу Роман Лозинський ("Голос") та Олександр Аліксійчук ("Слуга народу").

Рух ЧЕСНО оприлюднив стенограму засідання робочої групи, на якій аналізували законодавче поле для врегулювання цієї ситуації.

Ірина Федорів