Изъятие автомобилей для нужд ВСУ: почему законодательство нужно усовершенствовать? 

Для виконання бойових завдань нашій армії потрібна не тільки зброя, а і транспорт. 

Попитом у військових користуються вантажні автомобілі, фури, фургони, тягачі, автомобілі високої прохідності. Найбільш затребувані – мікроавтобуси (причому як легкові, так і вантажні). 

Автівки забезпечують мобільність та швидкість на війні, це конвертується у врятовані життя. 

Українське законодавство передбачає не лише мобілізацію громадян, а і вилучення транспорту на потреби армії. Таку вимогу називають військово-транспортним обов’язком та застосовують до власників транспорту, зокрема, і до організацій, які володіють автівками. Виконання цього обов'язку передбачене Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 

Причому в Україні мобілізують переважно автотранспорт юридичних осіб, в якому є потреба для армії.

Хто проводить мобілізацію транспорту?

На місцях мобілізацію забезпечують місцеві адміністрації. Саме вони керують мобілізаційною підготовкою на території відповідних громад, а ще контролюють стан мобілізаційної готовності установ і організацій. 

Це означає, що підприємство може отримати або лист-запит про стан мобілізаційної готовності, або наряд із зазначенням виду техніки, строків та місця її поставки. Така процедура мобілізації передбачена законом.

Чи бувають випадки, коли вилучення відбувається не за законом? 

Так. За вилученням транспортних засобів підприємства можуть прийти невідомі люди у військовій формі, без жодних документів на підтвердження своїх повноважень. 

Такі незаконні випадки вилучення трапляються досить часто. Зазвичай ці люди посилаються на необхідність передачі автівок на потреби ЗСУ і хочуть вилучити авто тут і зараз.

Така мобілізація транспорту не передбачена законом. 

Що робити, якщо ви опинились у схожій ситуації? Розглянемо на прикладі реального кейсу з нашої практики.    

На територію великого підприємства зі сфери рітейлу прибули невідомі люди у військовій формі з вогнепальною зброєю. Вони несанкціоновано увірвалися на стоянку та заявили, що примусово забирають 30 мікроавтобусів на суму 27 млн грн – нібито в інтересах ЗСУ. 

Проте ані супроводжуючих документів для вилучення автомобілів, ані власних посвідчень вони не пред’явили. Тому працівники підприємства (наші клієнти) відмовились передавати транспорт. 

У відповідь незнайомі заблокували дорогу для виїзду автомобілів. Через це водії не могли доставити критично важливі вантажі та продукти людям близько трьох днів. 

Це відбувалось на початку війни, у березні, коли кожна година очікування – важлива. 

Також у водіїв примусово вилучили "технічні паспорти" на автівки та особисті документи. Через погрози про відкриття вогню вони не протидіяли цьому.  

Пізніше приїхали працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, поліції. Вони підтвердили відсутність документів на вилучення авто. 

Кримінальне провадження за цим фактом досі розслідує територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві. 

Кого можуть звільнити від обов’язку передачі авто? 

Положення про військово-транспортний обов’язок передбачає, що від передачі транспорту та техніки можуть звільнятися підприємства:

• транспорт яких виконує мобілізаційні завдання (на підставі договору з Міноборони);  
• у яких є висока суспільна потреба (перелік таких підприємств має затверджуватись Кабінетом Міністрів України, але його досі не розроблено). 

Крім цього, мобілізації не підлягають автомобілі банків державного сектору, дипломатичних представництв та консульств іноземних держав, представництв іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Перелік підприємств, у яких є висока суспільна потреба: для чого він? 

Попри війну бізнес не зупинився. Це дозволяє зберегти робочі місця, забезпечувати податкові надходження та підтримувати економіку. Такі результати можливі тільки, коли логістика бізнесу функціонує безперебійно. Щоб цьому сприяти, потрібно розробити  критерії суспільної важливості, за якими можна віднести підприємство до такого, у якому є суспільна потреба. 

Це дозволить:

• впорядкувати процедуру вилучення автомобілів підприємств, у яких є висока суспільна потреба на користь ЗСУ;
• на законодавчому рівні закріпити критерії суспільної потреби підприємств;
• виключити корупційні ризики у процесі вилучення автомобілів на потреби армії;
• захистити стратегічно важливі підприємства від незаконного  вилучення транспорту, задіяного у виробничих процесах. 

Автівки на фронті – розхідний матеріал, тому армія й надалі буде потребувати транспорт. Та важливо, щоб його мобілізація відбувалася за правилами, і їх потрібно встановити.  

Розробка переліку підприємств високої суспільної потреби допоможе злагодженому функціонуванню бізнесу в умовах воєнного стану.

Артур Лозіцький, старший юрист практики захисту бізнесу юридичної компанії "Міллер"