Война России против Украины: за нарушение санкций в цивилизованном мире будут лишать свободы

У 2024 році росіяни можуть відзначити десяту річницю вступу їхньої вітчизни в клуб "санкційних" країн.

У 2014 році, після анексії Криму, санкції були погано структуровані, носили швидше персональний характер, і не займали струхлявілий скелет російського вєликодержавія; до завершення 2022 року вони практично втратили вибірковість в сенсі персоналій і вдарили, буквально, по всіх ключових галузях економіки РФ – зокрема, енергетики та оборонної промисловості.

Фахівці дають різні оцінки щодо впливу санкцій на конкретні економічні процеси, як і перспективи РФ відновитись від їхнього ефекту, однак не помітити руйнівний і експонентний характер не можна.

Переломним моментом став початок так званої "спеціальної військової операції", яку навіть давні співучасники Путіна після одинадцяти місяців стали все частіше називати війною.

Своєрідним детонатором стала доволі рішуча позиція США, яка кристалізувалася в день визнання суверенітету так званих Донецької та Луганської народних республік – президент США невідкладно видав виконавчий указ (Executive Order), який заборонив, серед іншого, будь-яку торгівлю, інвесторів, товарний і грошовий обіг, які мають хоч якесь відношення до цих територіальних новоутворень.

Далі хвиля санкцій почала набувати характеру цунамі, яке нищить будь-які спроби російського бізнесу і росіян в цілому лишатися в гавані цивілізованих відносин.

Наприкінці 2022 року США, Британія, Європарламент оприлюднили звіти про санкції, які вже діють, а також конкретно позначили їхній можливий подальший вектор у разі продовження російського вторгнення.

Із ключових тез варто виділити дві.

По-перше, це готовність підтримувати та розширювати спектр санкцій аж до відновлення територіальної цілісності України, або, у випадку Європарламенту – України, Грузії та Молдови, тобто до кінця існування Російської Федерації.

По-друге, актуалізація питання про введення системних механізмів відповідальності за порушення санкцій, оскільки до теперішнього моменту, кожна країна давала оцінку таким діям виключно в контексті власного законодавства.

США стали першими, які притягнули російського громадянина, олігарха Костянтина Малофєєва, до відповідальності за порушення санкцій, запроваджених ще 2014 року, наклавши у квітні 2022 року арешт на майно та вилучивши його.

Хоча вироку суду станом на зараз немає, чекати потурань від дійсно сліпої (а отже, вільної) Феміди не варто – кожен із пунктів обвинувачення само собою передбачає позбавлення волі строком до 20 років.

У цьому контексті, не без задоволення можна відмітити намір Європейського союзу криміналізувати порушення санкційних правил – Комісія ЄС опублікувала відповідну ініціативу, якій передувало рішення Ради Європи, яке віднесло порушення санкцій до злочинів, згідно із законодавством Євросоюзу. Така ініціатива є ознакою систематизації санкцій, початок їх перетворення на, фактично, галузь міжнародного публічного права.

І, як у випадку з будь-якою іншою галуззю права, сутнісним аспектом є, крім наявності самих правил регулювання правовідносин, наявність дієвих механізмів відповідальності за їхнє порушення.

Якщо говорити про правове поле ЄС, Росія, ймовірніше за все, не визнає дію Римського Статуту (кістяк кримінального права ЄС) щодо своїх громадян чи активів з російським походженням, та надалі блокуватиме будь-які можливі рішення судів європейських країн – як процесуальні, у вигляді, наприклад, екстрадиційних арештів або арештів майна, так і виконання вироків.

Однак, у комплексі з нещодавньою забороною юристам, які практикують у юрисдикції ЄС, консультувати російських колег (!) з питань санкцій, вимальовується дуже чітка картина курсу на комплексну ізоляцію РФ від будь-яких взаємовідносин, у цьому випадку з ЄС, і підготовку ґрунту для серйозного судового фронту.

Нинішній стан справ такий, що на спектр і інтенсивність санкцій, що застосовуються, тепер також впливає поведінка РФ на полі бою (аж до поводження з полоненими або застосовуваної зброї), і її військова стратегія, а не тільки політичні кроки на міжнародній арені. 

Відповідно, запровадження ефективних і комплексних механізмів оперативного реагування на порушення санкцій і притягнення винних до відповідальності істотно посилить ефект санкцій, знизить спроби їх обходу, і, у довгостроковій перспективі, прискорить неминучу загибель РФ.

Арменак Оганесян, керівник напрямку правового аналізу ІКАР (Інституту конфліктології та аналітики Росії)