Как защитить иностранных добровольцев, которые воюют за Украину

"Барсик" служить в "Азові" з 2014 року. Він воював під Широкіним та Мар’їнкою, в Бучі та Мощуні, брав участь в деблокаді Маріуполя, де був поранений. 

"Барсик" любить Україну, при цьому "Барсик" – росіянин, що народився в російському Сиктивкарі. Повернутися додому він вже не зможе, бо там у кращому випадку на нього чекає ув’язнення: 10 років "за найманство". 

Залишитися в Україні та отримати українське громадянство чи хоча б легальний статус йому також не вдається. Для цього треба спочатку відмовитися від російського в посольстві рф, де йому краще не з’являтися, і лише потім подаватися на українське. 

Спрощену процедуру для іноземних добровольців, які служать в "Азові", українське законодавство не передбачило. Без цього в будь-який момент "Барсика" можуть депортувати, а якщо він потрапить у полон "до своїх", обміняти його буде неможливо. 

Подібних на "Барсикову" історій зараз дуже багато, адже в українській армії служать тисячі іноземних добровольців – з Казахстану, Грузії, Білорусі та навіть, як бачимо, з самої країни-агресора. Звідки б вони не приїхали, ці люди допомагають нашим захисникам боронити Україну від ворога. 

Читайте також: 

Командир "Грузинського легіону" Мамулашвілі: Україна – єдина країна, яка прийняла виклик варварської терористичної Росії 

"Мама в Росії вважає, що мого чоловіка вбили самі ж українці". Історія вдови азовця і росіянки за паспортом

Що у відповідь робить для цих людей українська держава? 

Іноземці почали масово доєднуватися до українського війська ще в 2014 році, коли росія вдерлася в Крим та на Донбас. Вже тоді парламент дозволив їм служити за контрактом у Збройних Силах та Нацгвардії. Але з певними нюансами. Можливість легально знаходитися в Україні на час дії контракту, як і можливість залишатися й у спрощеному порядку подаватися на імміграцію та громадянство отримали лише ті іноземні громадяни, які долучилися до ЗСУ. 

Іноземців, які уклали контракти з Нацгвардією та пішли в добровольчі батальйони при ній, в той же "Азов", такою привілегією не наділили. 

Через таку колізію ці люди не мають в нашій країні жодного статусу, вони не мають права легально знаходитися на українській території та в будь-який момент можуть бути депортовані додому, де на них за участь у нашій війні чекає жорстоке покарання. Якщо не смерть. 

Аби це виправити, я ініціювала законопроєкт №8098, що дозволить іноземцям, які служать в Національній гвардії України знаходитися в Україні легально, у спрощеному порядку подаватися на імміграцію та набувати українського громадянства. Безпековий комітет парламенту вже підтримав мою ініціативу. 

Що саме дає цей документ: 

• Особи, які уклали контракт з Нацгвардією, можуть легально знаходитися на території України на час дії контракту. 
• Особи, які прослужили в Нацгвардії три роки або більше, отримують дозвіл на імміграцію по квоті Кабміну та можуть легально залишитися й проживати на території України. 
• Особи, які під час виконання своїх обов’язків зазнали травм чи пораненнь, несумісних з продовженням служби, можуть отримати дозвіл на імміграцію незалежно від того, скільки часу вони прослужили в українському війську. Їхню непридатність до служби має підтвердити медична комісія. 
• Щоб отримати дозвіл на імміграцію, особи можуть подати документ, що підтверджує їхню службу в Нацгвардії. Для тих, хто отримав травми – плюс висновок медкомісії.  
• Так само в спрощеному порядку іноземці з Нацгвардії зможуть подаватися на українське громадянство. Для цього знадобиться лише декларація про відмову від громадянства росії чи білорусі в односторонньому порядку. 
• Контракти, підписані з Нацгвардією до початку дії цього закону, вважатимуться законними та прирівнюватимуться до контрактів про проходження служби у ЗСУ. 
• Контракти, чинні на день набрання цим законом сили, продовжать діяти протягом строку, на який їх було укладено. 
• Процедура вступу на службу спрощується: для вступу на неї особи зможуть звертатися не лише до військоматів, а й безпосередньо до військової частини, в якій хочуть служити.
• Зарплати іноземців, які служать в Нацгвардії, будуть такі ж, як і в українців, що проходять службу в цьому формуванні. 
• Держава гарантує грошову допомогу у разі смерті чи інвалідності іноземця, що служить в Нацгвардії. Порядок виплат – той же, що і для українських військових та їхніх сімей. 

Як бачимо, закон №8098 значно розширює права іноземців, що служать в НГУ. Фактично він зрівнює їх в правах з тими іноземцями, які воюють в складі ЗСУ. 

Я переконана, що ця ініціатива є необхідністю, і сподіваюсь, що парламент підтримає її у другому читанні. Ми повинні забезпечити всім іноземцям, які ціною власного життя боронять нашу землю, рівні можливості та однакову підтримку, бо те, що вони для нас роблять, – неоціненний вклад в нашу перемогу. 

Олександра Устінова, голова фракції "Голос", членкиня комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності