Почему выбор хорошего директора НАБУ так важен?

Попри війну, яка точиться  в Україні, розпочато процес обрання нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – спеціалізованого антикорупційного правоохоронного органу країни, якому важко знайти рівних за якістю та ефективністю.

Досі у багатьох виникає питання: чому це так важливо під час війни. Хочу поділитися своїми думками, чому ці зусилля є такими надзвичайно важливими не лише у звичайних умовах, а, особливо, під час війни.

Через низку невдалих спроб знайти дієві рішення для боротьби з корупцією, в Україні нарешті сформувалася структура спеціалізованих антикорупційних органів: НАБУ як спеціалізований слідчий орган; САП – Спеціалізована антикорупційна прокуратура як спеціалізований орган прокуратури; та ВАКС – Вищий антикорупційний суд – як спеціалізований судовий орган.

Разом ці три органи утворюють унікальну структуру, яка може бути дуже ефективною, але це станеться лише за умови, що там працюватимуть неупереджені, об’єктивні, обізнані та незалежні професіонали. Якщо хоча б одна з цих структур не може залучити таких людей – вся структура руйнується.

Оскільки НАБУ є слідчим органом і починає розслідування кожної важливої корупційної справи в Україні, очевидно, що САП не може обвинувачувати або ВАКС виносити вироки корупціонерам, якщо НАБУ не виявляє та не розслідує належним чином ці злочини. Тому незалежність, доброчесність, компетентність та досвід майбутнього директора НАБУ безпосередньо впливатимуть на ефективність усієї антикорупційної системи в країні.

Абсолютно усі усвідомлюють, що обрання нового директора НАБУ, який не керуватиметься політичними вказівками і буде переслідувати тіньових спільників, корупціонерів, буде непростим завданням. Це особливо актуально після фіаско з конкурсом на керівника САП. Саме це вплинуло на всіх учасників і змусило одних пишатися тим, що вони не піддалися тиску, щоб обрати політично слухняну маріонетку, а інших – піти з ганьбою, знаючи, що було зроблено все можливе, щоб вибрати цю маріонетку.

Тішить те, що ми – члени Конкурсної комісії НАБУ, поки що не відчули тиску та не помітили жодних спроб корупції під час відбору Директора НАБУ. Важливо, що кожен член комісії готовий докласти максимум зусиль, щоб так і залишилося.

Ми це винні народу України. Після багатьох років бездіяльності та спостереження за масовою корупцією, яка залишалася безкарною, і за неймовірним збагаченням деяких осіб, сьогодні українці, як ніколи, заслуговують на те, щоб ці скандали належним чином розслідувалися, а винних притягували до відповідальності та засуджували.

Зазвичай в країні, де іде війна, немає місця корупції, однак, здається, це не про Україну. Зрозуміло, що НАБУ, САП та ВАКС не бракує справ. Навпаки, насправді, у них дуже багато роботи. Можливо, це хибна думка, оскільки багато слідчих, прокурорів і суддів пішли захищати суверенітет країни на передовій. Незважаючи на це, НАБУ терміново потрібен директор, щоб впоратися із усіма цими проблемами. Якщо погані хлопці не відпочивають у розпал війни, то й хороші хлопці теж не мають права.

Функціонуюча антикорупційна система важлива не лише зараз, вона може й буде лише зростати у майбутньому, коли розпочнеться відбудова країни.

За оцінками, близько одного трильйона доларів США буде потрібно не тільки для відновлення країни, але й для прискорення її розвитку в усіх сферах. Трильйон доларів США – це великі гроші, і без дієвої системи контролю, стримувань і противаг значна частина цих грошей може бути втрачена або потрапить в кишені злочинців та їхніх посередників.

Немає жодної установи в Україні чи, якщо вже на те пішло, у Європі, яка б могла краще, ніж НАБУ, впоратися з викликами, які стоять попереду: розслідування звинувачень у корупції, неналежному управлінні та розкраданні державних коштів. Тому майбутній директор НАБУ просто повинен бути і найкращим слідчим, і найкращим адміністратором слідчої установи.

Він/вона має бути чесним, безстрашним і готовим протистояти погрозам, підривній діяльності та ймовірній помсті з боку тих, чиї інтереси поширюються лишеспрямовуються на розграбування грошей, що належать народу України.

Зараз Україна перебуває на антикорупційному роздоріжжі: лише після того, як завдяки рішучому тиску з боку ЄС, США та інших міжнародних партнерів було призначено гідного довіри кандидата керівником САП, процес відбору на посаду директора НАБУ дає нам можливість побачити, чи ми чогось навчилися з конкурсу САП.

Якщо засвоєні уроки дозволять державі проводити процес відбору без втручання та неналежного впливу, у якому перемагає найкращий кандидат, тоді переможе вся країна.

Якщо уроки, отримані під час конкурсу на керівника САП, будуть проігноровані, і процес зазнає політичного впливу, результатом якого буде вибір політичного кума, а не найкращого кандидата, це буде чітким сигналом про те, що більше немає сенсу витрачати час і енергію для допомоги країні в боротьбі з корупцією.

На щастя, здається, що уроки було враховано, і ми маємо реальну перспективу перемоги найкращого кандидата. Давайте так і продовжувати.

Драго Кос входив до складу комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а зараз є
членом комісії з обрання директора НАБУ