#LightOnZelenskyyOff. Почему не все вбросы российских ИПСО стоит развенчивать

В українському твіттері та новинах прокотилася хвиля російських ІПСО про те, що українці нібито "чинять опір Зеленському та бунтують проти режиму економії світла". Втім, ця нікчемна спроба закінчилася лише 43 твітами про псевдофлешмоб від 21 акаунта, 12 із яких — боти.

1 листопада 2022 року колаборант і колишній український парламентар Ілля Кива опублікував новину, де йшлося, що українці буцімто нарешті "починають прокидатися" та "боротися" з режимом Зеленського, відмовляючись економити електроенергію на заклики влади. Так він заявив про "флешмоб" серед українських користувачів під хештегом #LightOnZelenskyyOff. 

ОПОРА не змогла пройти повз цей кейс та проаналізувала, як росіяни намагалися запустити хвилю дезінформації серед користувачів твіттера, як її висміяли українці та які висновки щодо стратегії боротьби з дезінформацією з цього можна зробити.

Звідки ноги ростуть?

За допомогою аналітичного інструмента Hoaxy ми відслідкували спробу розгортання ІПСО (інформаційно-психологічної операції, яка має на меті вплинути на емоції, поведінку людей, а також формувати поведінку влади, організацій, груп тощо – ред.) під хештегом #LightOnZelenskyyOff в українському сегменті твіттера. 

Вперше закликав опиратися режиму економії електроенергії профіль @MandyBoulden15 у відповідь на твіт радника голови ОП Михайла Подоляка ще 29 жовтня.

Наступним етапом твіттер-операції стало поширення дезінформації про цей "флешмоб" англійською, французькою та італійською мовами. 

На момент написання матеріалу публікації італійською та англійською видалені, але ми змогли отримати інформацію про них за допомогою аналітичного інструмента Socialbearing.

Читайте також: "Немає сечі терпіти ці пекельні борошна": українці кепкують із закликів ботів вмикати світло

Яких масштабів набула ця дезінформаційна хвиля?

Загалом за період із 29 жовтня по 1 листопада серед 203 твітів із хештегом #LightOnZelenskyyOff (включно з ретвітами і відповідями) лише 43 поширювали дезінформацію про псевдофлешмоб. 

За допомогою інструмента Botometer ми виявили, що серед 21 акаунтів, які поширювали дезінформаційні повідомлення, 12, швидше за все, є автоматизованими, тобто ботами. 

Наведені дані вказують на мінімальні масштаби інформаційної операції з боку росії, поки цю жалюгідну спробу не помітив український твіттер. 

На графіку нижче можна побачити мережу твітів, ретвітів та відповідей, що розгорнулася навколо хештегу #LightOnZelenskyyOff, жалюгідна меншість яких – це спроби поширення дезінформаційних повідомлень.

За допомогою інструмента Socialbearing ми сформували перелік найбільш уживаних слів у твітах, де згадано цей хештег. 

Як бачимо, російська спроба дестабілізації українського інформаційного простору потонула в хвилі жартів українських твітерян та попереджень медіа про спроби розгортання цієї ІПСО.

Окрім сечі та борошна: чого хотіли досягти росіяни?

Крім нової порції мемів від українських твітерян, ця жалюгідна спроба ворогів сфабрикувати "флешмоб" показує, що росіяни продовжують системно шукати способи дестабілізувати українське суспільство за допомогою вкидів у соціальних мережах. І хоча твітером досі користуються небагато українців, ця подоба інформаційної операції нагадує: ворог системно працює на всіх можливих фронтах. 

Натомість спроби вкидів іноземними мовами вказують на активність росіян у світовому інформаційному просторі. 

Подібні вкиди також є інструментом російської пропаганди у роботі з власними громадянами, адже російські медіа стали єдиними, хто підхопив цей флешмоб.

Такі меседжі допомагають сформувати ілюзію, що українці "намагаються опиратися київському режиму", а отже, їм потрібна "допомога" російської армії. 

Як бачимо, російська пропаганда намагається, зокрема, легітимізувати війну з Україною для самих росіян, за кошт яких вона і відбувається. 

Що показує цей кейс?

Наступного дня після піку поширення твітів із хештегом #LightOnZelenskyyOff Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО сповістив про неправдивість та небезпеку цієї дезінформації. Відповідне повідомлення підхопили українські медіа. Втім, на момент написання цього матеріалу Центр уже видалив оригінальне спростування "флешмобу", хоча залишилися доступними передруки українських ЗМІ із посиланням на видалений допис ЦПД. 

Важко сказати напевне, чому цю інформацію видалили. Однак ОПОРА підтримує ігнорування подібних вкидів з боку Ради національної безпеки та оборони з кількох причин. 

По-перше, як показує наш аналіз, українські користувачі успішно виявили та придушили ще на стадії зародження російську спробу дестабілізації суспільства в соціальній мережі Twitter. Мета дезінформації – не переконати в правдивості певного твердження, а створити атмосферу невизначеності та хаосу – давно відоме "всьо не так однозначно". 

На прикладі "флешмобу" #LightOnZelenskyyOff бачимо, що українці значно швидше внесли ясність щодо цього кейсу дезінформації, ніж офіційні державні інституції. І це нормально.

По-друге, ворог веде повномасштабну війну не лише на фронті, а й в інформаційному просторі, і постійне розвінчування кожного нового фейку в цих масштабах – це тактична, а не стратегічна боротьба. 

Ворог працює у режимі дезінформаційного спаму, а тому перед тим, як витрачати робочі ресурси на розвінчання чергового фейку, важливо зважити, чи необхідне зараз втручання вашої інституції. Для цього потрібно врахувати, наприклад, такі фактори:

• потенціал масштабування фейку та його поширення в Україні й за кордоном;
• рівень загрози та пропоційності витрачених зусиль на створення інформаційних матеріалів і їх комунікації щодо розвінчання конкретного фейку;
• чи стосується цей фейк "вразливих зон" суспільства, на яке він спрямований, чи стосується він тем, щодо яких немає суспільного консенсусу чи рівень обізнаності щодо яких недостатньо високий.

Якщо черговий вкид має низьку оцінку за переліченими факторами, у такому випадку експертному середовищу важливіше зосередитися на стратегічному рівні – виявлення мереж та ключових акторів поширення та посилення дезінформації, патернів її створення, виявлення вразливих місць української інформаційної війни з росією за кордоном тощо.

Насамкінець, кейс із псевдофлешмобом #LightOnZelenskyyOff – це історія успіху медіа- та цифрової грамотності українських користувачів, які ефективно придушили спробу російського ІПСО без втручання громадських організацій та державних інституцій. 

Що краще українці вміють самостійно виявляти та ігнорувати вкиди, то ефективнішою є спільна інформаційна боротьба держави й суспільства з агресором.

Анастасія Романюк